Рішення № 40828356, 06.10.2014, Василівський районний суд Запорізької області

311/3116/14-ц

Провадження № 2/311/1025/2014

06.10.2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

при секретарі: Васюковій М.О.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка цивільну справу за позовом комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»» Запорізької обласної ради» до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»» Запорізької обласної ради» (надалі за текстом - КЗ ВІАМЗ «Садиба Попова») до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином.

Позивач вказав, що в період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року відповідач ОСОБА_2 обіймала посаду заступника директора КЗ ВІАМЗ «Садиба Попова» та, діючи умисно, з метою отримання для себе неправомірної вигоди, використовуючи свої службове становище, заволоділа бюджетними грошовими коштами, які виділялися на оплату праці працівникам КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР.

Зокрема, у вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 з пропозицією про його працевлаштування в КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» робітником відділу фондів без фактичного залучення до виконання роботи, на що отримала згоду останнього.

Згідно наказу заступника директора КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ОСОБА_2 № 24-л від 03 жовтня 2013 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу з 03 жовтня 2013 року робітником відділу фондів. Згідно наказу заступника директора КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ОСОБА_2 № 27- л ОСОБА_3 був звільнений 31 грудня 2013 року, у зв'язку з чим йому була нарахована заробітна плата у сумі 3 665 грн. 43 коп., а до сплати після відрахувань 3 261 грн. 53 коп. Відповідач, здійснюючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом зловживання службовим становищем, отримала від ОСОБА_3 пін-код та картку ПАТ КБ «Приват Банк», на яку позивачем нараховувалась заробітна плата та розпоряджалася даною карткою і грошовими коштами, які знаходилися на ній. Неправомірними діями відповідача позивачу завдано матеріальну шкоду у сумі 3 665 грн. 43 коп., у вигляді заробітної плати, виплачена ОСОБА_3

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 16 липня 2014 року ОСОБА_2 визнано виною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України і призначено покарання із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України у вигляді двох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій один рік.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.. 1166 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 3 665 грн. 43 коп. в якості матеріальної шкоди, завданої злочином.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в ньому.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнала частково, пояснивши суду, що кошти, які були нараховані ОСОБА_3 у вигляді заробітної плати, крім неї також частково знімав сам ОСОБА_3 Яку суму із зарплатної картки знімала особисто вона не пам'ятає. Доказів на підтвердження зазначених нею обставин суду не надала.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1); особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2).

Судом встановлено, що згідно наказу в.о.директора Комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради №19 від 22 серпня 2013 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу на посаду заступника директора (а.с. 10). Наказом в.о. директора КЗ ВІАМЗ «Садиба Попова» № 05-л від 10 квітня 2014 року ОСОБА_2 звільнена із займаної посади за власним бажанням для догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку (а.с. 11).

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 16 липня 2014 року ОСОБА_2 визнано виною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України і призначено покарання із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України у вигляді двох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій один рік. На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», Закону України «Про застосування амністії в Україні» ОСОБА_2 звільнено від призначеного вироком основного і додаткового покарання (5-9).

Згідно вищевказаного вироку, в період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника директора КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР діючи умисно, з метою привласнення грошових коштів, використовуючи своє службове становище, заволоділа бюджетними грошовими коштами, які виділялися на оплату праці працівникам вказаного комунального закладу в загальному розмірі 3 261 грн. 53 коп., при наступних обставинах.

Так, у вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 з пропозицією про його працевлаштування в КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР підсобним робітником відділу фондів без фактичного залучення до виконання роботи, на що отримала згоду останнього.

Згідно наказу заступника директора КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР ОСОБА_2 №24-л від 03 жовтня 2013 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу з 03 жовтня 2013 року робітником відділу фондів КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР та згідно наказу заступника директора КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР ОСОБА_2 №27-л був звільнений 31 грудня 2013 року, у зв'язку з чим йому була нарахована заробітна плата у сумі 3665 грн. 43 коп., а до сплати після відрахувань - 3261 грн. 53 коп.

Здійснивши фіктивне працевлаштування ОСОБА_3 та достовірно знаючи, що він фактично до робочого місця не приступав та ніякої роботи не виконував, з метою заволодіння грошовими коштами, які призначені для виплати йому заробітної плати, ОСОБА_2, знаходячись в своєму службовому кабінеті в приміщенні адмінбудинку КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР, розташованому за адресою: Запорізька область, місто Василівка, вулиця Гагаріна, 12, використовуючи своє службове становище давала вказівки підпорядкованій їй юрисконсульту ОСОБА_5 про внесення недостовірних даних про кількість відпрацьованих годин ОСОБА_3 в фінансово-бухгалтерські документи КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР. Виконуючи вказівку ОСОБА_2, ОСОБА_5, складала табелі обліку використання робочого часу КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР за жовтень, листопад і грудень 2013 року, в які вносила завідомо неправдиві відомості про виконання ОСОБА_3 робіт як підсобним робітником фондів, після чого передавала їх ОСОБА_2, яка усвідомлюючи недостовірність внесених в офіційні документи даних, засвідчувала їх своїм підписом, надававши тим самим вигляд законності, та видавала завідомо неправдиві офіційні документи, направляючи їх в бухгалтерію КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР для нарахування заробітної плати ОСОБА_3.

Після цього, ОСОБА_2, здійснюючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом зловживання своїм службовим становищем отримала від ОСОБА_3 банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2, на яку нараховувалася КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР заробітна плата та пін-код до неї.

Отримавши вищевказану банківську карту, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, 29.10.2013 передала її підпорядкованому працівнику ОСОБА_4 і надала йому вказівку зняти з картки грошові кошти в сумі 460 грн. та передати їй. Виконуючи вказівку свого безпосереднього керівника, ОСОБА_4, не усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 29.10.2013, об 11 годині 11 хвилин, зняв через банкомат, розташований за адресою: Запорізька область, місто Василівка, провулок Шкільний, 2 готівкою 460 грн., після чого передав їх та банківську карту ОСОБА_2 Отримавши від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 460 грн., ОСОБА_2 обернула їх на свою користь, тим самим незаконно заволоділа ними.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи наявну у неї банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 та пін-код до неї, 31.10.2013, о 09 годині 51 хвилині, особисто зняла через банкомат, розташований за адресою: Запорізька область, місто Василівка, вулиця Чекістів, 2 готівкою 430 грн. та обернула їх на свою користь, тим самим незаконно заволоділа ними.

Після цього, діючи умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізувати свої злочинні наміри ОСОБА_2, використовуючи отриману від ОСОБА_3 банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 та пін-код до неї, 22.11.2013, о 07 годині 20 хвилині, особисто зняла через банкомат, розташований за адресою: Запорізька область, місто Василівка, вулиця Чекістів, 2 готівкою 400 грн. та обернула їх на свою користь, тим самим незаконно заволоділа ними.

Продовжуючи свої умисні дії, з корисливих мотивів, реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_2, використовуючи своє службове становище, 11.12.2013 року передала її підпорядкованому працівнику ОСОБА_4 і надала йому вказівку зняти з картки грошові кошти в сумі 600 грн. та передати їй. Виконуючи вказівку свого безпосереднього керівника, ОСОБА_4, не усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, 11.12.2013 року о 09 годині 34 хвилини, зняв через банкомат, розташований за адресою: Запорізька область, місто Василівка, провулок Шкільний, 2 готівкою 600 грн., після чого передав їх та банківську карту ОСОБА_2 Отримавши від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 600 грн., ОСОБА_2 обернула їх на свою користь, тим самим незаконно заволоділа ними.

Далі, діючи умисно, з корисливих мотивів, не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_2, використовуючи отриману від ОСОБА_3 банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 та пін-код до неї, 27.12.2013, о 07 годині 34 хвилини, особисто зняла через банкомат, розташований за адресою: Запорізька область, місто Василівка, вулиця Леніна, 9 готівкою 500 грн. та обернула їх на свою користь, тим самим незаконно заволоділа ними.

Після цього ОСОБА_2, у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 з посади робітника відділу фондів КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР, повернула йому банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2.

Таким чином, ОСОБА_2 з банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 було знято готівкою через банкомат грошові кошти в сумі 2390 грн.

Так, у період часу з 29.10.2013 року по 27.12.2013 року, заступник начальника КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР ОСОБА_2, являючись службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами вказаного закладу та отримала для себе неправомірну вигоду на суму 2390 грн.

Крім того, протиправні дії заступника начальника КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР ОСОБА_2, пов'язані з фіктивним працевлаштуванням ОСОБА_3 на посаду підсобного робітника та передачею йому банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2, призвели до подальшого незаконного витрачання грошових коштів, виділених на виплату заробітної плати працівнику КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР ОСОБА_3, а саме до списання з банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2, на яку нараховувалася заробітна плата ОСОБА_3, грошових коштів в сумі 871 грн. 53 коп.

Так, внаслідок перерахування грошових коштів, які виділялися на виплату заробітної плати ОСОБА_3 з банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 автоматично списувалося 28.10.2013, 30.10.2013, 19.11.2013, 02.12.2013, 26.12.2013, 27.12.2013 по 25 грн. «на копілку», всього на загальну суму - 150 грн. Крім того, на банківські послуги списувалося 26.12.2013 - 139 грн. 61 коп., 27.01.2014 - 78 коп., всього на загальну суму - 140 грн. 39 коп.

Також, після отримання банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 ОСОБА_3 витратив на пальне 07.01.2014 - 39 грн. 91 коп., витратив на продукти та послуги 04.01.2014 - 174 грн. 68 коп., 06.01.2014 - 51 грн., 07.01.2014 - 150 грн., 25.01.2014 - 15 грн. 55 коп., всього на загальну суму - 391 грн. 23 коп.; зняв готівку через банкомат 06.01.2014 - 50 грн., 09.01.2014 - 100 грн., на загальну суму - 150 грн.

Всього своїми умисними діями ОСОБА_2 завдала шкоду КЗ «ВІАМЗ «Садиба Попова» ЗОР на загальну суму 3 261 грн. 53 коп.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що в судовому засіданні встановлено, що розмір завданої неправомірними діями відповідача позивачу шкоди становить 3 261 грн. 53 коп., а позивачем в порушення вимог ст.. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження завданого збитку в розмірі 3 665 грн. 43 коп., суд вважає необхідним цивільний позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 3 261 грн. 53 коп.

Суд критично відноситься до посилань відповідача, оскільки останнім в порушення вимог ст.. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження обставин, викладених в запереченнях на позов. Крім того, в порушення вимог ч.2 ст. 1166 ЦК України, відповідач ОСОБА_2 для наявності підстав для звільнення від відшкодування завданої шкоди не довела суду, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.3 ст.. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, яка становить:

3 665 грн. 43 коп. - сума заявлених позовних вимог;

3 261 грн. 53 коп. - сума задоволених позовних вимог, яка складає 89% від загальної суми позовних вимог.

Як наслідок, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, становить 216 грн. 08 коп.

Керуючись ст.ст. 3,4,16,1166 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»» Запорізької обласної ради» до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (ПІН НОМЕР_1) на користь комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»» Запорізької обласної ради» (р/р 35422201036388 ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 24911290) 3 261 грн. 53 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ПІН НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 216 грн. 08 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко