Постанова № 40828139, 16.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року 810/4765/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдіас Фекторі» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдіас Фекторі» звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001132210 від 10.02.2014.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 41/22-1/32380894 від 28.01.2014 і на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Зазначає, що висновки акту перевірки вмотивовані тим, що позивачем було занижено ціну на деякі види риби та морепродукти, за якою відбувалося відчуження третім особам у січні - березні 2013.

На думку позивача висновки акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є протиправними та такими, що винесенні з порушенням чинного податкового законодавства.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Просили суд розглядати справу у їх відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.

Обґрунтування заперечень відповідач виклав у письмовій формі та вказав, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідно до чинного законодавства, оскільки під час проведення перевірки ТОВ «Айдіас Фекторі» було встановлено порушень чинного податкового законодавства України, а саме п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Альпініст» є юридичною особою, про що свідчить копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу № 387 від 26.11.2013, № № 315, 316, 317 від 09.12.2013 та № 381 від 31.12.2013, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Айдіс Фекторі» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За результатами проведення вищевказаної перевірки працівниками податкової служби було складно акт перевірки № 41/22-1/32380894 від 28.01.2014 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Айдіс Фекторі» з питань дотримання вимог податкового законодавства період з 01.10.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012».

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено порушення податкового законодавства, а саме п. 188.1 ст. 188 ПК України, п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон № 334), який діяв на час виникнення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 504 922,00 грн. в тому числі за січень 2012 - 58 133,00 грн., лютий 2012 року - 178 078,00 грн., березень 2012 року - 268 711,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, проведеної відповідачем, позивачу винесено податкове повідомлення - рішення, а саме № 0001132210 від 10.02.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ПП «Океанополіс» було укладено договори куплі - продажу риби та морепродуктів № 0108-01 від 01.01.2008 та № 2 від 30.01.2012, відповідно до якого позивач виступав у якості продавця.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Підпунктом 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334, який діяв на час виникнення правовідносин, передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334 обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абз. 1 п.п. 1.20.1 цього пункту.

Судом встановлено, що письмових звернень з даного приводу на адресу позивача не надходило.

Тобто, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами між якими був укладений договір. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін, як було зазначено вище, покладається на податковий орган.

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу. В зв'язку з тим, що риба та море продукти - це специфічний продукт харчування, то для визначення ціни на партію товару необхідно враховувати низку його якостей, термін зберігання, умови зберігання, зовнішній вигляд, штучна вага кожної одиниці, крім того треба врахувати умови поставки, упакований товар чи ні.

Пунктом 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» встановлено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з приписів наведеної норми законодавства, звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях мають бути установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, проведеної уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Згідно з п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. Закону № 334 податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Як вбачається з акту перевірки відповідач обгрунтовує свою позицію даними з одного лише приватного Інтернет сайту (www.ua.AlI.biz). З наведеної таблиці не є зрозумілим за який період взяті данні ціни на певні види товару, не вказані властивості продуктів, стан в якому вони знаходяться (живий, заморожений, оброблений термообробкою, упакований та т.д.), не вказані розміри партії товару, не вказані правочини, які були дослідженні і які встановлювали відповідні ціни.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

На думку суду податковим органом не враховано специфіку та особливість товару, а тому спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірним.

Суд вважає, що визначена сума продажу товару за ціною договору з боку позивача не є порушенням вимог податкового законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що свідчать про порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним та протиправним.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0001132210 від 10.02.2014.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдіас Фекторі» сплачений відповідно до платіжного доручення № 168 від 06.08.2014 судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.