Постанова № 40827998, 06.10.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року Справа № 803/1523/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника відповідача Гордійчук О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алтекс" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 0001412200,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Алтекс" (далі - ТзОВ "Компанія Алтекс") звернулося з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 0001412200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ковельською ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Компанія Алтекс". Перевіркою, зокрема, встановлено заниження позивачем земельного податку на загальну суму 3553,73 грн. За результатами перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 0001412200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку на суму 4442,17 грн. (3553,73 грн. - основний платіж, 888,44 грн. - штрафні санкції).

ТзОВ "Компанія Алтекс" оскаржило вказане рішення в адміністративному порядку, однак це не призвело до його скасування.

Позивач не погоджується з таким рішенням Ковельської ОДПІ, вважає його незаконним та необґрунтованим. Вказує, що в нього відсутній обов'язок щодо сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовані придбані ТзОВ "Компанія Алтекс" будівлі. Адже позивач не є землекористувачем земельної ділянки в розумінні статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а земельна ділянка перебуває у постійному користуванні публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (ПАТ "Ковельсільмаш"), що стверджується відповідним державним актом, виданим виконавчим комітетом Ковельської міської ради Волинської області.

ТзОВ "Компанія Алтекс" не є ані власником земельної ділянки, ані землекористувачем, оскільки не набуло такого права відповідно до закону. Укладення договору купівлі-продажу будівель з ПАТ "Ковельсільмаш" не створює автоматично для ТзОВ "Компанія Алтекс" обов'язку здійснювати плату за земельні ділянки під такими будівлями. Земельна ділянка, на якій розташовані належні позивачу будівлі, не виділена в натурі і немає присвоєних кадастрових номерів, а тому відсутня можливість провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки і як наслідок визначити базу оподаткування.

З наведених підстав визначення податковим органом грошового зобов'язання із земельного податку на суму 4442,17 грн. є безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 0001412200 є протиправним і підлягає скасуванню.

У письмовому запереченні проти позову відповідач його вимог не визнав (а.с.60). В обґрунтування заперечення вказав, що Ковельською ОДПІ правомірно нараховане ТзОВ "Компанія Алтекс" грошове зобов'язання із земельного податку у сумі 4442,17 грн. В ході перевірки позивача на підставі інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено право власності позивача на об'єкти нерухомого майна в м. Ковелі на вул. Варшавська, 1.

Відповідач посилається на пункт 287.6 статті 287 ПК України, згідно з яким при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Відтак, з переходом права власності на таке майно ТзОВ "Компанія Алтекс" розпочалось і використання зайнятої під ним земельної ділянки, а тому останнє є платником податку за цю земельну ділянку.

Грошове зобов'язання визначене на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в порядку, встановленому пунктом 271.1 статті 271 ПК України.

З цих підстав вважає винесене податкове повідомлення-рішення правомірним та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 18 серпня 2014 року позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити повністю. Додатково зазначила, що земельний податок із земельної ділянки, на якій знаходяться придбані позивачем будівлі і споруди, нарахований в деклараціях ПАТ "Ковельсільмаш", яке повідомило про наявність намірів після сплати податкових зобов'язань звернутися з вимогою до ТзОВ "Компанія Алтекс" про відшкодування затрат, що виникли внаслідок невиконання останнім договірних зобов'язань щодо врегулювання правового режиму земельної ділянки під будівлями.

Представник позивача у судове засідання 06 жовтня 2014 року не прибула; у письмовому клопотанні просила розгляд справи продовжувати за її відсутності (а.с.129-130).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних мотивів і підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Компанія Алтекс" зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа, що стверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.55).

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 10 по 28 лютого 2014 року згідно з підпунктами 78.1.1, 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України та відповідно до наказу від 10 лютого 2014 року №131, на підставі направлень від 10 лютого 2014 року №35/03-06-22, №36/03-06-22, №41/03-06-22 Ковельською ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Компанія Алтекс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2013 року.

Перевіркою було встановлено, зокрема, порушення ТзОВ "Компанія Алтекс" пункту 286.2 статті 286, пункту 287.6 статті 287 ПК України, в результаті чого встановлено заниження земельного податку на загальну суму 3553,73 грн., в тому числі за 2012 рік - 1854,12 грн. та за 2013 рік - 1699,61 грн.

За результатами перевірки 07 березня 2014 року було складено акт №149/03-06-22-35823953 (а.с.10-31, далі - акт перевірки).

На підставі вказаного акта перевірки Ковельською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 0001412200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із земельного податку у сумі 4442,17 грн. (основний платіж 3553,73 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 888,44 грн. (а.с.8).

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку (а.с.32-35, 39-43). Рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській області від 18 квітня 2014 року №2489/10/03-20-10-04-06, Міністерства доходів і зборів України від 20 травня 2014 року № 8312/6/99-99-10-01-02-15 податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 0001412200 залишено без змін (а.с.44-46).

Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Ковельською ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 27 березня 2014 року № 0001412200, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72. пункту 14.1. статті 14 ПК України). Дана норма кореспондується з положеннями статті 269 ПК України, якою визначено, що платниками податку на землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Як передбачено статтею 270 цього ж Кодексу об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Суд не бере до уваги доводи позивача про відсутність у нього обов'язку щодо сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташовані належні ТзОВ "Компанія Алтекс" будівлі і споруди.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 травня 2012 року між ТзОВ "Компанія Алтекс" та ПАТ "Ковельсільмаш" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.47-48). За цим договором ТзОВ "Компанія Алтекс" придбало такі споруди: градирню чотирьохсекційну площею 70,5 кв.м, градирню двохсекційну площею 133,7 кв.м, станцію підкачки оборотного водопостачання И-1 площею 10,8 кв.м, очисні споруди оборотної води К-1 площею 190,4 кв.м, насосну станцію оборотного водопостачання площею 419,0 кв.м, що розташовані в м. Ковелі Волинської області на вул. Варшавській (Желябовій), 1. Пунктом 4.4 вказаного договору визначено обов'язок покупця (ТзОВ "Компанія Алтекс") подати відповідну заяву, яка буде регулювати правовий режим земельної ділянки, на якій розташований предмет договору, в місячний термін з дня нотаріального посвідчення даного договору. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_1 03 травня 2012 року (а.с.48). Як встановлено судом, позивач не оформив у встановленому законом порядку право на земельну ділянку, на якій розташовані належні ТзОВ "Компанія Алтекс" на праві приватної власності будівлі. Невиконання такого обов'язку підтверджується листом ПАТ "Ковельсільмаш" від 15 серпня 2014 року № 51/01-2506 (а.с.79).

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Те, що позивач як землекористувач є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться в м. Ковелі на вул. Варшавська, 1 і на яких розташоване придбане за договором купівлі-продажу від 03 травня 2012 року нерухоме майно, встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі №803/838/14 за позовом ТзОВ "Компанія Алтекс" до Ковельської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 28 січня 2014 року №0000392200 та податкової вимоги від 11 березня 2014 року №56-25 (а.с.73-75), що набрала законної сили згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року (а.с.119-120).

У даному випадку відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені постановою суду в адміністративній справі № 803/838/14, що набрала законної сили, не потребують повторного доказування.

Відтак, в силу пункту 287.6 статті 287 ПК України позивач зобов'язаний сплачувати податок за земельні ділянки під такими будівлями і спорудами, з урахуванням прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з інформацією Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 02 жовтня 2014 року № 1336 на запит суду право власності на нерухоме майно, придбане за вказаним вище договором, зареєстровано 31 липня 2012 року (а.с.127).

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як передбачено пунктом 271.1 статті 271 ПК України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу (пункт 274.1 статті 274 ПК України).

Як зазначено в акті перевірки, під час перевірки ТзОВ "Компанія Алтекс" контролюючим органом було використано акт камеральної перевірки податкової звітності від 05 січня 2014 року №34/22-36523079, відповідно до якого встановлено, що в порушення вимог пункту 286.2. статті 286 ПК України позивачем не нараховано плату за земельні ділянки, на яких розташовані належні йому будівлі та не подано податкові декларації з плати за землю за 2012 рік та за 2013 рік (а.с.29 зворот). Оскільки свій обов'язок позивач як платник податку не виконав, то Ковельською ОДПІ було встановлено заниження ТзОВ "Компанія Алтекс" земельного податку за 2012 рік на 1854,12 грн., за 2013 рік -1699,61 грн.

Судом встановлено, що вказані суми земельного податку були розраховані Ковельською ОДПІ на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується ТзОВ "Компанія Алтекс". З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Держземагенства у Ковельському районі Волинської області 12 лютого 2014 року надано на запит Ковельської ОДПІ витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1185/01 (а.с.121).

Таким чином, земельний податок ТзОВ "Компанія Алтекс" за 2012-2013 роки за користування земельною ділянкою площею 918,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Варшавська, 1 і на якій розташовані належні на праві власності позивачу будівлі, був розрахований Ковельською ОДПІ на підставі офіційно наданої уповноваженим органом - управлінням Держземагенства у Ковельському районі Волинської області, нормативно грошової оцінки такої ділянки та відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПК України. Підстав не брати до уваги такий витяг у відповідача немає. Незгода позивача з відомостями витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку лежить поза межами даного спору.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках …

Як вбачається із розрахунку грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27 березня 2014 року № 0001412200 (а.с.83), податок у сумі 1699,61 грн. нараховано за 11 місяців 2013 року, оскільки період, охоплений перевіркою - з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2013 року. Разом з тим, суд вважає, що Ковельською ОДПІ безпідставно визначено грошове зобов'язання позивачу за 2012 рік за усі 12 місяців, адже відповідно до приписів пункту 287.6 статті 287 ПК України ТзОВ "Компанія Алтекс" зобов'язане сплачувати земельний податок з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що відбулась 31 липня 2012 року. Відтак, суд приходить до висновку, що Ковельська ОДПІ правомірно нарахувала позивачу земельний податок за період серпень-грудень 2012 року, що становить 772,55 грн. (185413,18 грн. х 1% х 5 міс./12), однак помилково нарахувала такий податок за січень-липень 2012 року у сумі 1081,57 грн. (185413,18 грн. х 1% х 7 міс./12). У судовому засіданні представник відповідача погодився, що Ковельською ОДПІ помилково було нараховано земельний податок ТзОВ "Компанія Алтекс" за весь 2012 рік.

Нарахування ПАТ "Ковельсільмаш" у деклараціях з плати за землю у 2012-1013 роках земельного податку, у тому числі і за земельні ділянки на вул. Варшавська, 1 в м. Ковелі (а.с.84-99), не може нівелювати обов'язок позивача щодо нарахування та сплати такого податку у встановленому законом порядку. Обов'язок платника податків має індивідуальний характер та не може бути переданий іншим особам.

Крім того, як вбачається зі зворотного боку облікової картки, з липня 2013 року по травень 2014 року ТзОВ "Компанія Алтекс" сплачує земельний податок (а.с.61-66), хоч декларацію з плати за землю підприємство не подало, розрахунок податкового зобов'язання не провело.

Як передбачено пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З розрахунку штрафних санкцій слідує, що розмір застосованих відповідачем штрафних санкцій становить 25 відсотків від основного зобов'язання, тобто, 463,53 грн. за 2012 рік та 424,91 грн. за 2013 рік, а всього 888,44 грн. (а.с.9). Але оскільки суд вважає безпідставним нарахування грошового зобов'язання у сумі 1081,57 грн. основного платежу, то відповідно безпідставним є нарахування штрафу у сумі 270,39 грн. (1081,57 грн. х 25%).

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на встановлені обставини та на підставі аналізу вказаних вище норм податкового законодавства, суд дійшов переконання, що відповідач не довів правомірності податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 0001412200 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 1081,57 грн. та за штрафними санкціями у сумі 270,39 грн., а всього 1351,96 грн., відтак суд вважає за необхідне у цій частині позов задовольнити.

Однак решта суми грошового зобов'язання 3090,21 грн. (4442,17 грн. - 1351,96 грн.), нараховано контролюючим органом правомірно, а тому підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій частині суд не знаходить.

За правилами частини третьої статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як визначено у частині третій статті 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Ставка судового збору у даній справі становила 1827,00 грн., тобто півтора розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до платіжного доручення від 24 липня 2014 року №31 позивач сплатив 10% цієї суми, тобто 182,70 грн. (а.с.2).

Із загальної суми майнових вимог позивача - 4442,17 грн. суд задовольняє позовні вимоги на суму 1351,96 грн., тобто 30,43 %. Таким чином, з ТзОВ "Компанія Алтекс" в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 1271,04 грн. (або 69,57 % від ставки судового збору), та стягується судом з урахуванням уже сплаченого збору 1088,34 грн. (1271,04 грн. - 182,70 грн.).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 27 березня 2014 року № 0001412200 в частині нарахування грошового зобов'язання у сумі 1351,96 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алтекс" (45007, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, будинок 1, ідентифікаційний код 35823953) в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 1088,34 грн. (одна тисяча вісімдесят вісім грн. 34 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 10 жовтня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк