Рішення № 40826800, 30.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р.Справа № 922/3260/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна", м. Київ, до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків, про визнання частково недійсним рішення за участю представників:

позивача - Яковенко Д.А. (дов.),

відповідача - Вовченко А.О. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, підприємство з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить суд визнати недійсним рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 р. № 157-р/к у справі № 2/01-104-14 в частині стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" штрафу в розмірі 68000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву, в якій вказує, що в позовній заяві допущена технічна помилка та зазначено про оскарження рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України замість Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, у зв'язку з чим позивач просить вважати вірними позовні вимоги про визнання недійсним рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 р. № 157-р/к у справі № 2/01-104-14 в частині стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" штрафу в розмірі 68000,00 грн.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не відповідають дійсним обставинам та зроблені з порушенням норм матеріального права, зокрема, при визначенні схожих дій на ринку роздрібної реалізації високооктанових бензинів, що регулюються ст. ст. 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Позивач вважає, що факт погодженості схожих дій має бути доведено органом Антимонопольного комітету України, оскільки для кваліфікації дій суб'єктів господарювання відповідно до частини 3 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції" необхідно встановити факт погодженості (узгодженості) таких схожих дій (бездіяльність) між суб'єктами господарювання. Так, узгодженість має бути доведена органом Антимонопольного комітету України навіть у випадку відсутності формалізованого документу (угоди, рішення тощо) між суб'єктами господарювання.

Позивач вказує, що відповідачем проводилось дослідження на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів в межах міста Харкова з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з врахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги (надалі - Територіальні межі), однак висновки відповідача стосовно діяльності позивача з реалізації високооктанових моторних бензинів через 5 АЗС в Територіальних межах, що складає 5% АЗС усіх інших суб'єктів у справі АМК, або через 3% загального обсягу АЗС в Територіальних межах не відповідають дійсності, оскільки ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна" здійснює роздрібну реалізацію пального в Територіальних межах через 4 АЗС, п'ята АЗС розміщена за 6 км від Територіальних меж та фактично ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна" здійснює діяльність з реалізації високооктанових моторних бензинів через 4% АЗС усіх суб'єктів господарювання у справі АМК, або через 2% загального обсягу АЗС в Територіальних межах. Таким чином, ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна" не має впливу на ринок високооктанових моторних бензинів.

Крім того позивач вказує на те, що підвищення ним ціни на високооктанові бензини було економічно обґрунтовано, оскільки основною причиною збільшення роздрібних цін на АЗС в лютому - квітні 2014 року є темп зростання курсу долара, що є основною валютою розрахунків за закуповуване пальне. На формування ціни літру нафтопродукту, що реалізується, впливає курс закупівлі долара США, оскільки валютою розрахунку по зовнішньоекономічним зобов'язанням є саме долар. Також на формування ціни на нафтопродукти великий вплив має курсова різниця, що виникає в результаті невідповідності офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України та міжбанківським курсом. Таким чином, підприємство позивача формує ціни для реалізації товарів на збутових об'єктах з урахуванням витрат на їх придбання, доставку і розраховуються з метою отримання прибутку.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що висновки оскаржуваного рішення ґрунтуються на повному та всебічному аналізі матеріалів справи, такі висновки зроблені у відповідності до існуючої ситуації та норм діючого законодавства.

В слуханні справи оголошувались перерви до 18.09.2014р. о 12:00 год., 30.09.2014р. об 11:00 год.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 157-р/к від 03.07.2014р. у справі № 2/01-104-14 визнано, що ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код - 34430873), ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код - 38194448), ПАТ "УКРНАФТА" (ідентифікаційний код - 00135390), ТОВ "ПРЕСТИЖ 10" (ідентифікаційний код - 37093991), ТОВ "АВАНГАРД 10" (ідентифікаційний код - 37093902), підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код - 30603572) та суб'єкт господарювання в особі ПП "ОККО-БІЗНЕС" (ідентифікаційний код - 37278249) та ПП "ОККО-НАФТОПРОДУКТ" (ідентифікаційний кед -36670361) діяли схоже, підвищивши роздрібні ціни на високооктанові бензини за рахунок підвищення торговельної надбавки, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною третьою статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів в межах міста Харкова та з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з врахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, які призвели до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

Даним рішенням згідно зі статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною третьою статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначене в 1 пункті резолютивної частини цього рішення, накладено на підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код - 30603572) штраф у розмірі 68000,00 грн.

При проведенні перевірки, що передувала прийняттю рішення, дослідження проводились щодо наступних суб'єктів : ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ", ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА", ПАТ "УКРНАФТА", ТОВ "ПРЕСТИЖ 10", ТОВ "АВАНГАРД 10", підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА", ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", ПП "МАРШАЛ" та суб'єкту господарювання в особі ПП "ОККО-БІЗНЕС" та ПП "ОККО-НАФТОПРОДУКТ", однак відповідачем не знайдено підтвердження вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін реалізації товару, шляхом вчинення схожих дій на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів з боку ПП "МАРШАЛ" та ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ".

Спірним рішенням встановлено, що ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ", ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА", ПАТ "УКРНАФТА", ТОВ "ПРЕСТИЖ 10", ТОВ "АВАНГАРД 10", підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА", та суб'єкту господарювання в особі ПП "ОККО-БІЗНЕС" та ПП "ОККО-НАФТОПРОДУКТ" в територіальних межах міста Харкова з урахуванням приміської території, обмеженою кільцевою дорогою та з врахуванням АЗС, розміщених поблизу цієї дороги, здійснюють діяльність з реалізації високооктанових моторних бензинів через 78 АЗС, що складає 47 % від загальної кількості АЗС в Територіальних межах, що надає можливість відчутно впливати на ринок, в тому числі шляхом обмеження конкуренції.

Відповідачем встановлено, що в період з 27.02.2014р. до 07.03.2014р. у вищезазначених суб'єктах господарювання роздрібні ціни на високооктанові бензини на АЗС в територіальних межах зросли на 0,89 - 1,00 грн., тобто встановлено стрімке та одноманітне підвищення роздрібних цін реалізації високооктанових бензинів з динамікою, що випереджає динаміку зростання цін залишків, які реалізовувались. У березні 2014р. торговельна надбавка стабілізувалась до обґрунтованого рівня.

При цьому відповідачем були дослідженні внутрішні умови господарювання кожного з суб'єктів, проаналізовано наявність взаємозв'язку між даними щодо цін перевіряємих суб'єктів та встановлено, що при роздрібній реалізації високооктанових моторних бензинів суб'єкти, що перевірялись, застосовують різні методики оцінки вибуття запасів: ФІФО (собівартості перших за часом надходження запасів) (ПІІ "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА", ТОВ "АВАНГАРД 10", ТОВ "ПРЕСТИЖ 10", ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ", ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ", ПАТ "УКРНАФТА") або середньозваженої собівартості (ПП "ОККО-НАФТОПРОДУКТ", ПП "МАРШАЛ", ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА"). Структура інших витрат також відрізняється в учасників ринку в залежності від наявності власних АЗС, нафтосховищ та транспорту. Антимонопольним комітетом також було встановлено, що станом на 27.02.2014р. всі суб'єкти мали достатній ресурс пального, якого вистачило б на різний період часу від 6 до 35 діб, зокрема ПІІ "ЛУКОЙЛ УКРАЇНА" мало запас пального на 7 днів.

Антимонопольний комітет, здійснивши аналіз економічної ситуації на ринку роздрібної реалізації високооктанових моторних бензинів, дійшов висновку про відсутність об'єктивних економічних причин, які могли б обумовити одночасне підвищення роздрібних цін суб'єктами, що перевірялись, на високооктанові моторні бензини в визначений період. Таке підвищення відбулось за рахунок збільшення торгівельних надбавок.

Відповідач дійшов висновку, що в даному випадку ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ", ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА", ПАТ "УКРНАФТА", ТОВ "ПРЕСТИЖ 10", ТОВ "АВАНГАРД 10", підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА", та суб'єкту господарювання в особі ПП "ОККО-БІЗНЕС" та ПП "ОККО-НАФТОПРОДУКТ" своїми діями спотворили цінове змагання один з одним, що призвело до обмеження можливості кожного із них встановити ціну нижче, ніж у конкурентів.

Суд зазначає, що спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Частиною першою статті 5 цього Закону встановлено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Пунктом 1 статті 50 зазначеного вище Закону передбачено, що антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Стосовно посилання позивача на те, що факт узгодженості схожих дій має бути доведений органом Антимонопольного комітету України, суд зазначає, що з урахуванням приписів частини третьої статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій. Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції":

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів (абзац перший і пункт 1 частини другої);

- антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) (частина третя);

- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (частина четверта).

З рішення Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Харківській області вбачається, що ТОВ "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ", ТОВ "ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА", ПАТ "УКРНАФТА", ТОВ "ПРЕСТИЖ 10", ТОВ "АВАНГАРД 10", підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА", та суб'єкту господарювання в особі ПП "ОККО-БІЗНЕС" та ПП "ОККО-НАФТОПРОДУКТ" мали суттєвий вплив на ринок товару, що давало їм можливість визначати умови обороту товару на ринку високооктанових бензинів.

При цьому, обмеження конкуренції полягало в тому, що зазначені суб'єкти господарювання не змагалися між собою за встановлення справедливої обґрунтованої ціни на високооктановий бензин, а встановлювали та підтримували ціни на одному рівні, тим самим обмежили можливість вибору споживачів серед продавців цього товару, що спростовує довід позивача про те, що відповідачем не встановлено впливу схожих дій відповідачів на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами.

Крім того, антиконкурентний характер узгоджених дій підтверджується синхронними змінами та підтриманням їх на однаковому рівні протягом з 27.02.2013р. до 07.03.2013р. в той час, коли придбання моторних бензинів відбувалося у різних постачальників та за різною ціною, та при різному веденні господарської діяльності зазначеними суб'єктами.

Стосовно посилань позивача на те, що він не має впливу на ринок високооктанових моторних бензинів, суд зазначає, що відсутність у певного суб'єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб'єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що підвищення ним цін на високооктановий бензин було економічно обґрунтовано та мало об'єктивні причини, які полягають у стрімкому збільшенні курсу долара США, що є основною валютою розрахунків за закуповуване пальне, збільшенням витрат на соціальне забезпечення співробітників підприємства, витрат на придбання та реконструкцію АЗС, транспортних витрат та інше.

Позивач заявляв клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи з метою встановлення наявності чи відсутності об'єктивних причин для встановлення підприємством позивача в спірний період часу цін на моторні бензини в одному розмірі і одночасну зміну їх до одного рівня, чи були зумовлені такі зміни економічними причинами.

Суд не приймає посилання позивача, оскільки порушення законодавства про захист економічної конкуренції вбачається у вчиненні суб'єктами схожих дій на ринку за відсутності об'єктивних причин для таких дій.

Відповідачем встановлено, що в період вчинення порушення у відповідача облікова ціна бензину, який реалізувався, майже не змінювалась та становила в середньому 11,13 грн./літр., ресурсу пального, виходячи із середніх обсягів реалізації високооктанового бензину, в лютому-березні 2014 року, вистачило б підприємству на 7 днів. В період порушення не відбувалось значного зменшення попиту споживачів на паливо, обсяги добової реалізації залишались на рівні 7-9 тис. л. Крім того, при закупівлі ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна" високооктанових моторних бензинів він отримує ціну, яка обраховується в бухгалтерському обліку в гривнях, а не в доларах. При розрахунку величини торговельної надбавки по нафтопродуктах підприємство використовує метод ФІФО при списанні собівартості нафтопродуктів, отже, при реалізації нафтопродуктів кожен день є чітко визначена закупівельна ціна нафтопродуктів партії, що реалізується у відповідний день, яка змінюється лише при закінченні певної партії нафтопродуктів і початку реалізації наступної в порядку надходження партії.

Вказані твердження відповідача не спростовані позивачем.

Суд зазначає, що відповідач не заперечує проти того, що збільшення позивачем доходу від реалізації високооктанових моторних бензинів відповідає економічним інтересам позивача, має на меті отримання додаткової виручки.

Позивачем не доведено наявність інших об'єктивних причин, що сприяли підвищенню цін на високооктановий бензин у визначений період.

Судом відмовлено в призначенні по справі судової економічної експертизи, оскільки суд не вбачає підстав для призначення судової економічної експертизи та наявності питань, для вирішення яких необхідні спеціальні знання.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд зазначає, що відповідачем встановлено та підтверджено матеріалами справи, що схожість дій суб'єктів господарювання щодо яких винесено оскаржуване рішення, полягає у тому, що згадані суб'єкти господарювання у період з 27.02.2014р. по 07.03.2014р. вчиняли однакові дії по підвищенню роздрібних цін на високооктановий бензин, по підтриманню їх на однаковому рівні у цей період часу в межах м. Харкова з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з врахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, в той час як ці ж самі особи вели оцінку вибуття запасів за різними методиками, мали різних постачальників бензинів; здійснювали закупівлю бензину за різними цінами; несли різні витрати при здійсненні роздрібної торгівлі бензином.

Таким чином, в процесі розгляду адміністративної справи № 2-01-104-14 відділенням АМК на підставі ретельного аналізу ситуації на ринку товару встановлено вчинення позивачем та іншими суб'єктами господарювання схожих дій, які є порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення, а позовні вимоги є нормативно та документально необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 06.10.2014 р.

Суддя В.О. Яризько