Рішення № 40824656, 07.10.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2014 р. Справа № 918/1331/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Комунальне підприємство "Березнекомуненергія"

про стягнення в сумі 16 716 грн. 72 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник Пронюк В.Я.

від відповідача: представник Боротюк О.О., директор Тарасюк Р.В.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі Позивач або ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до комунального підприємства "Березнекомуненергія" (надалі Відповідач або КП "Березнекомуненергія") в якому просить стягнути з останнього пеню у розмірі 3 749,26 грн., 7% штрафу у розмірі 11 888,12 грн., інфляційні у розмірі 329,49 грн., три відсотки річних у розмірі 749,85 грн., а всього 16 716 грн. 72 коп.. Свої вимоги Позивач обгрунтовує тим, що Відповідач несвоєчасно оплатив вартість природного газу, поставленого на підставі договору купівлі-продажу природного газу №2/12/791-ТЕ-28 від 28.08.2012 року.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому вимог Позивача не визнає посилаючись при цьому на наступне.

Відповідно до вимог ст. 614 ЦК України - особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність лише за наявності її вини.

Водночас, відповідач, вважає, що вини КП «Березнекомуненергія» у порушенні даного зобов'язання немає, оскільки теплова енергія, вироблена ним за результатом використання купленого у позивача газу використовувалася на забезпечення тепловою енергією населення, а населення не сплачує дійсну фактичну ціну виробленої теплової енергії.

У зв'язку із цим, статтею 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» було передбачено надання субвенції із Державного бюджету України на покриття різниці в тарифах на теплову енергію у порядку, визначному постановою Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 року «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції із державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги із централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

Така різниця за 2012 рік становила 184027 грн., яку державний бюджет своєчасно не оплатив, тому КП «Березнекомуненергія» об'єктивно не могло своєчасно перерахувати цю різницю на користь позивача.

Тому, відповідно до вимог вищевказаних положень законодавства сторонами договору укладалися додаткові договори - № 431/5173 від 04.12.12 року, №1211/5173 від 18.12.12 року - про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги із централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування - яким було врегульовано порядок погашення заборгованості бюджету перед НАК «Нафтогаз України».

Тому вважає, що із підписанням 28 листопада 2012 року даного договору - умови первісного договору - на підставі якого позивачем було здійснено поставку газу - в частині взаєморозрахунків за спожитий газ було змінено, і умовами даних договорів не було передбачено нарахування жодних фінансових санкцій.

Умовами п. 12.2 даного договору було передбачено, що сторони зобов'язуються не вчиняти жодних дій до проведення взаєморозрахунків державою, а тому відповідач вважає, що позивач застосовує нарахування штрафних санкцій всупереч додатковому договору та положенням вищеописаних норм Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 року і у зв'язку із цим його вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того Відповідач подав клопотання в якому просить зменшити розмір штрафних санкцій з огляду на відсутність основної заборгованості по договору та тяжким матеріально-фінансовим станом підприємства і несвоєчасністю оплати вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання та водовідведення населенням, на виробництво якої постачався природний газ Позивачем.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

28.08.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Комунальним підприємством «Березнекомуненергія» був укладений договір купівлі-продажу природного газу №2/12/791-ТЕ-28 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.2 Договору Продавець зобов'язується передати Покупцеві імпортований природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка Споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.2.1 цього договору.

На виконання п. 2.1 Договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 125 166 тис. куб. м., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу: за жовтень від 31.10.12; за листопад від 30.11.12; за грудень від 31.12.12 Таким чином Позивачем передано Відповідачу природний газ в обсязі 201,832 тис. куб. м. на загальну 264 238,46 грн..

Пунктом 6.1 договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Станом на 10.08.14 основна заборгованість Відповідача відсутня.

Однак Позивач зазначає, що протягом періоду поставки Покупцем несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, чим останній порушив п.6.1 Договору.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не опускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно о звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений «договором або законом.

Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір інфляційних складає:

за зобов"язаннями листопада 2012р за період з грудня 2012р. по березень 2013р. - 181,68 грн.;

за зобов"язаннями грудня 2012р за період з січня 2013р. по березень 2013р. - 147,81 грн..

Розмір 3% річних складає:

за зобов"язаннями жовтня 2012р за період прострочки з 14.11.2012р. по 07.12.2012р. - 71,24 грн.;

за зобов"язаннями листопада 2012р за період прострочки з 14.12.2012р. по 21.02.2013р. - 191,68 грн.;

за зобов"язаннями грудня 2012р за період прострочки з 14.01.2013р. по 26.02.2013р. - 486,94 грн..

Всього інфляційних 329,49 грн., 3% річних - 749,85 грн..

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені п. 6.1 та п. 6.2 цього договору, Покупець сплачує на користь Продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу Керуючись вищевказаними нормами діючого законодавства та умовами Договору, Позивачем було здійснено нарахування пені та 7% штрафу за порушення грошових зобов'язань по Договору.

Розмір штрафних санкцій складає:

за зобов"язаннями жовтня 2012р за період прострочки з 14.11.2012р. по 07.12.2012р. пеня - 356,19 грн.;

за зобов"язаннями листопада 2012р за період прострочки з 14.12.2012р. по 21.02.2013р. пеня - 958,38 грн., штраф - 1520,62 грн.;

за зобов"язаннями грудня 2012р за період прострочки з 14.01.2013р. по 26.02.2013р. пеня - 2434,69 грн., штраф 10 367,50 грн.

Всього пені 3749,27 грн., штрафу - 11888,12 грн..

До винесення рішення у справі представник Відповідача подав заяву в якій просить суд зменшити розмір нарахованої пені посилаючись при цьому на обмежене фінансування, невідповідністю тарифів - за якими теплова енергія відпускалася населенню - фактичним витратам з надання послуг теплопостачання, відсутністю субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню.

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту ст. 233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Відповідно до п. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», згідно яких тарифи на теплопостачання повинні враховувати повну собівартість теплової енергії та граничний рівень рентабельності, однак у разі, якщо тарифи на теплову енергію встановлено нижче їх собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачати механізми компенсації цієї різниці у порядку передбаченому законодавством.

Як вбачається із поданих суду відповідачем документів, уся несвоєчасна оплата виникла саме внаслідок невідповідності тарифів - за якими теплова енергія відпускалася населенню - фактичним витратам з надання послуг теплопостачання.

У зв'язку із цим, Законом України від 12.04.2012 року № 4647-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» статтю 9 було доповнено пунктом 48, що передбачав субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел визначених пунктами 34-38 статті 4 цього Закону). І, відповідно до Постанови КМУ № 517 від 11.06.2012 року "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" (зі змінами) було передбачено механізм відшкодування різниці в тарифах у 2012 році.

За таких обставин, при умові невідповідності фактичної вартості теплової енергії закріпленим тарифам, відповідач при усьому бажанні об'єктивно не міг сплатити повну ціну постановленого газу, оскільки вона реалізовувалася за збитковими для підприємства цінами, які наше підприємство навіть не встановлює.

З іншого боку, КП «Березнекомуненергія» відповідно до положень вищеописаних нормативно-правових актів своєчасно складалися реєстри заборгованості з різниці в тарифах та своєчасно подавалися для отримання бюджетного відшкодування на покриття тарифної різниці, укладалися додаткові багатосторонні договори - зокрема - № 431/5173 від 04.12.12 року, №1211/5173 від 18.12.12 року - про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що, свідчить про вжиття відповідачем усіх можливих у даній ситуації заходів до виконання зобов'язання і бажання мінімізувати настання негативних наслідків для позивача.

Доказом цієї ж обставини є і відсутність основної заборгованості КП «Березнекомуненергія» перед НАК «Нафтогаз України» по зазначених у позові договорах.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення строку сплати грошових зобов'язань, крім пені, нараховані інфляційні та річні, кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є населення, через низький ступінь розрахунків якого і виникла заборгованість, а також зважаючи на невідшкодування різниці в тарифах на послуги централізованого теплопостачання, наданого населенню, приймаючи до уваги те, що , суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу, які підлягають до стягнення на 90 %.

Отже, з огляду на принцип співрозмірності та враховуючи інтереси обох сторін, з відповідача належить до стягнення 374,93 грн. пені та 1188,81 грн. штрафу, у зв'язку з цим у позові про стягнення 3374,33 грн. пені та 10699,31 грн. штрафу слід відмовити.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві, є необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами, які б слугували підставою для повної відмови у стягненні пені, штрафу, інфляційних та 3% річних, однак враховані судом при зменшенні розміру пені. Крім того, слід відмітити, що договір про закупівлю природного газу № 2/12/791-ТЕ-28 від 28.08.2012 р., підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, є дійсним, а відтак на підставі ст.629 ЦК України є обов"язковим для виконання сторонами. Відсутність бюджетних асигнувань, в тому числі і на покриття різниці у тарифах на теплову енергію не звільняє Відповідача від виконання своїх зобов"язань за вищезазначеним Договором.

На підставі ст.49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статями 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Березнекомуненергія" (34600, Рівненська область м.Березне, вул.Ціолковського, 2а, ЄДРПОУ 333368) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 374 грн. 93 коп., 7% штрафу у розмірі 1188 грн. 81 коп., інфляційні у розмірі 329 грн.49 коп., три відсотки річних у розмірі 749 грн. 85 коп., судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп..

3. В решті позову відмовити в задоволенні.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Марач В.В.

підписано "09" жовтня 2014 р.