Рішення № 40824547, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17564/13 01.10.14

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доПриватного підприємства "Нива-В.Ш."Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідача:1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Верона Груп" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" 3. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українипровизнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгівСуддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2 - представник за довіреністю;від відповідача:не з'явивсявід третьої особи-1:Есаулов В.О. - представник за довіреністю;від третьої особи-2:не з'явивсявід третьої особи-3:Рубель І.В. представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Нива-В.Ш." (надалі - ПП "Нива-В.Ш.") про визнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 проведені відповідачем з численними порушеннями законодавства України. Так, позивач вказує на те, що відповідачем було порушено вимоги частин 1, 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", оскільки повідомлення про прилюдні торги було опубліковано виключно на сайті Держінформ'юсту і жодним іншим способом не було доведено до відома позивача та не відповідало вимогам п. 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.99. № 68/5. Крім того, позивач посилається на те, що ухвалою господарського суду Львівської області від 08.07.2013 р. у справі №914/2572/13 було накладено арешт на нерухоме майно, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності, в т.ч. і на спірне майно. Також, позивач вказує на те, що всупереч мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Львівської області від 15.07.2013 р. у справі №914/2572/13, третьою особою-3 не було вчинено жодних дій по зупиненню виконавчого провадження №22844169 та скасуванню прилюдних торгів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/17564/13 та на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Верона Груп" (надалі - ТОВ "Верона Груп").

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2013 р. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (надалі - ТОВ "Український промисловий банк") та Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (надалі - ВПВР ДВС України).

Рішенням господарського суду України від 05.12.2013 р. у справі №910/17564/13 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. рішення господарського суду України від 05.12.2013 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2014 р. рішення господарського суду України від 05.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. скасовано, а справу №910/17564/13 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

16.07.2014 р. в результаті здійсненого автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва справу №910/17564/13 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2014 р. справу №910/17564/13 прийнято до провадження суддею Підченком Ю.О., розгляд справи призначено на 08.08.2014 р.

08.08.2014 р. представником третьої особи 1 через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. у зв'язку із поданим клопотанням, неявкою в судове засідання представників позивача, відповідача, третьої особи 1 та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 18.07.2014 р., розгляд справи відкладено до 03.09.2014 р.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 03.09.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.2014 р. з'явився, подав письмові пояснення по справі згідно змісту яких проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення. Крім того, представником відповідача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 03.09.2014 р. з'явився, подав заперечення на позовну заяву згідно змісту якого просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи 2, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 03.09.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи 3 в судове засідання 03.09.2014 р. з'явився, подав відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позову заперечує та просить залишити його без задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2014 р. задоволено клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору та у зв'язку із неявкою представників позивача та третьої особи 2 розгляд справи відкладено до 01.10.2014 р.

В судове засідання 01.10.2014 р. представник позивача з'явився, вимог ухвал суду не виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представники третьої особи 1 та третьої особи 3 в судове засідання 01.10.2014 р. з'явились, вимоги ухвал суду виконали, проти позову заперечують та просять залишити його без задоволення.

Представники відповідача та третьої особи 2, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 01.10.2014 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується розпискою про оголошення перерви (відкладення) від 03.09.2014 р.

Місцезнаходження третьої особи 2 за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, на яку було надіслано ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Крім того, отримання третьою особою 2 кореспонденції за вказаною адресою підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №30291674 (18578876).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа 2 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та третя особа 2 були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2010 р. у справі №25/184-09 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Банк" в особі Дніпропетровської філії до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Будівел" та Приватного підприємства "Стройсервіс - 2000" задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 10 984 303,17 грн.

24.11.2010 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області №25/184-09 від 02.08.2010 р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №22844169.

У зв'язку із невиконанням боржниками рішення суду в добровільному порядку, державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення суду, а саме проведено опис та арешт майна, зокрема: нежитлових приміщень будівлі, загальною площею 1766,90 кв.м: адміністративна будівля (літ. А-2) площею 561,9 кв.м., гараж (літ. Б) площею 16.2 кв.м., магазин (літ. А-3) площею 1 188,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №22844169 від 29.11.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "ВЕГА" призначено суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні.

Відповідно до висновку про незалежну оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "ВЕГА" 30.05.2013 р., ринкова вартість нежитлових приміщень будівлі, загальною площею 1766,90 кв.м: адміністративна будівля (літ. А-2) площею 561,9 кв.м., гараж (літ. Б) площею 16.2 кв.м., магазин (літ. А-3) площею 1 188,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 встановлена в розмірі 1 030 967,00 грн.

01.07.2013 р. між Державною виконавчою службою України та ПП "Нива-В.Ш." (організатор) було укладено Договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) №13/27 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом договору є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень №4 від 23.01.2012 р., з надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень сідів та інших органів (посадових осіб).

Згідно із п. 1.2 Договору ДВС України передає організатору прилюдних торгів нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а організатор прилюдних торгів надає послуги з організації проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про іпотеку", іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. №68/5 та зареєстрованим в Мін'юсті України 02.11.99 р. за №745/4038.

Відповідно до п. 1.3 Договору, на прилюдні торги передається арештоване нерухоме майно (предмет іпотеки) за наступною характеристикою: нерухоме майно (предмет іпотеки) арештоване при примусовому виконанні виконавчого документа: наказ №25/184-09 від 02.08.2010 р. господарського суду Дніпропетровської області, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", площею 561,9 кв.м, гараж, літ. "Б", площею 16,2 кв.м, магазин, літ. "А-3", площею 1 188,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і є власністю ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи 06.07.2013 р. на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення №508299 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", площею 561,9 кв.м, гараж, літ. "Б", площею 16,2 кв.м, магазин, літ. "А-3", площею 1 188,8 кв.м, проведення яких призначено на 22.07.2013 р., організатором торгів визначено Приватне підприємство "Нива-В.Ш.". Кінцевий термін реєстрації визначено 22.07.2013 р. о 10:00 год. Також було розміщено інформацію про лот №959499.

22.07.2013 р. Приватним підприємством "Нива-В.Ш." було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", площею 561,9 кв.м, гараж, літ. "Б", площею 16,2 кв.м, магазин, літ. "А-3", площею 1 188,8 кв.м. яке належить ОСОБА_1. За наслідками проведення прилюдних торгів було складено протокол №13/27/1.

Із змісту протоколу №13/27/1 вбачається, що в прилюдних торгах взяли участь: Товариство з обмеженою відповідальністю "Верона Групп" та ОСОБА_8.

При цьому, переможцем прилюдних торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Верона Групп", ціна продажу лота склала 1 032 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що за твердженням позивача, повідомлення про прилюдні торги було опубліковано виключно на сайті Держінформ'юсту і жодним іншим способом не було доведено до відома позивача та не відповідало вимогам п. 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.99 р. №68/5.

Крім того, позивач посилається на те, що ухвалою господарського суду Львівської області від 08.07.2013 р. у справі №914/2572/13 було накладено арешт на нерухоме майно, що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності, в т.ч. і на спірне майно та вказує, що всупереч мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Львівської області від 15.07.2013 р. у справі №914/2572/13, третьою особою -3 не було вчинено жодних дій по зупиненню виконавчого провадження №22844169 та скасуванню прилюдних торгів.

Крім вказаного, за твердженням позивача, відповідачем було порушено вимоги ч. 1 та ч. 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку".

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, є укладеним з моменту видачі органом державної виконавчої служби акту про проведений аукціон (прилюдні торги) та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. №6-116цс12.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Підставою для недійсності спірних прилюдних торгів позивачем визначається те, що на момент їх проведення на майно, яке було реалізовано в ході проведення торгів, було накладено арешт та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.07.2013 р. у справі №914/2572/13 накладено арешт на нерухоме майно, що належить позивачу , зокрема на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", інвентарний номер 066, магазин, літ. "А-3", гараж, літ. "Б", інвентарний номер 067, гараж, літ. "Б-1", гараж, літ. Б-2, сторожове приміщення, літ. Г, паркан, літ. № 1, паркан, літ. №2, паркан літ. №3, паркан, літ. №4, підпірна стінка, літ. №5; підпірна стінка, літ. №6; замощення, літ. ІІ, замощення, літ. ІІІ.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.07.2013 р. у справі №914/2572/13 порушено провадження у справі про банкротство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Позивач вказує, що ним було повідомлено відповідача про накладення господарським судом Львівської області арешту, а також судову заборону відчуження нерухомого майна, на що позивачем відповіді отримано не було, як і не було скасовано проведення прилюдних торгів.

Стосовно даного твердження позивача суд зазначає наступне.

По-перше, при здійсненні власної діяльності ПП "Нива-В.Ш.", як спеціалізована організація, керується Законом України "Про виконавче провадження", "Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5, Законом України "Про іпотеку" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в України покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до п. 1.2 Положення, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Тобто, проведення спеціалізованою організацією прилюдних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями нерухомого майна є невід'ємною складовою частиною виконавчого провадження з примусового виконання рішень судів.

Згідно з вищевказаними нормативно-правовими актами та укладеним з органом ДВС договором, на спеціалізовану організацію покладаються обов'язки щодо надання окремих послуг виключно з приводу організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна у чітко визначені строки.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, ПП "Нива-В.Ш." не мало повноважень щодо відміни процедури проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме: нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 чи їх не проведення.

По-друге, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених в Законі України "Про виконавче провадження" (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Так, вказаним Законом передбачено порядок та вичерпний перелік обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Тобто, ПП "Нива-В.Ш." як торгівельна організація, яка здійснює реалізацію арештованого майна, зобов'язане зупинити проведення процедури проведення прилюдних торгів (яка є невід'ємною складовою частиною виконавчого провадження вцілому) лише на підставі постанови державного виконавця органу ДВС, а не на підставі листа боржника.

Позивачем факту винесення Державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження, факту направлення такої постанови на ім'я ПП "Нива-В.Ш." та відповідно отримання останнім вказаної постанови не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.

По-третє, згідно ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Як відзначалось судом, 06.07.2013 р. на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення №508299 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", площею 561,9 кв.м, гараж, літ. "Б", площею 16,2 кв.м, магазин, літ. "А-3", площею 1 188,8 кв.м.

Таким чином, станом на день прийняття вказаних ухвал господарським судом Львівської області, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", площею 561,9 кв.м, гараж, літ. "Б", площею 16,2 кв.м, магазин, літ. "А-3", площею 1 188,8 кв.м, перебувало на стадії продажу.

При цьому, ухвалу господарського суду Львівської області від 15.07.2013 р. у справі №914/2572/13 згідно супровідного листа направлено третій особі-3 17.07.2013 р. та отримано останньою 24.07.2013 р. (після проведення Приватним підприємством "Нива-В.Ш." прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна).

Крім того, постановою від 25.09.2013 р. ВП № 22844169 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України припинено обтяження (заборону) нежитлової будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", площею 561,9 кв.м, гараж, літ. "Б", площею 16,2 кв.м, магазин, літ. "А-3", площею 1 188,8 кв.м, що належать позивачу, оскільки вказане нерухоме майно придбане 22.07.2013 р. на прилюдних торгах, переможцем яких визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Верона Груп".

Стосовно тверджень позивача про те, що всупереч мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Львівської області від 15.07.13. у справі №914/2572/13, третьою особою-3 не було вчинено жодних дій по зупиненню виконавчого провадження №22844169 та скасуванню прилюдних торгів, суд відзначає.

Оскільки, як вже зазначалося вище, зупинення виконавчого провадження здійснює державний виконавець, тому позивач намагається звернути увагу суду на порушення, допущені посадовою особою органу ДВС України.

Однак, що стосується порушень, порушених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст.ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Такої думки дотримується Верховний Суд України в своїй постановах від 24.10.2012 р. та 26.12.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем вимог ч. 1 та ч. 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" та на те, що повідомлення про прилюдні торги було опубліковано виключно на сайті Держінформ'юсту і жодним іншим способом не було доведено до відома позивача та не відповідало вимогам п. 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.99 р. №68/5, суд відзначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент проведення спірних торгів) реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремих частини таких виробів, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Положеннями ч. 4 вказаної статті передбачено, що Міністерством юстиції України визначається порядок реалізації майна, відмінного від цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і паперів, а також лом і окремі частини виробів.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 р. №68/5 затверджено Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі - Положення).

Відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 р. №43/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2003 р. за №388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Відповідно до п. 3.6. Положення зміст інформаційного повідомлення повинен містити: 1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна; 2) його місцезнаходження (адресу); 3) стартову ціну; 4) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; 5) порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; 6) дату, час та місце ознайомлення з майном; 7) дату, час та місце проведення прилюдних торгів; 8) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; 9) кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; 11) інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.

Судом встановлено, що повідомлення №508299 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 06.07.13., тобто з дотриманням порядку, встановленого п. 3.5 Положення.

Пунктом 3.10 Положення визначено, що якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, то в інформації додатково зазначаються: розмір площі; місцезнаходження; призначення об'єкта; обмеження на його використання; матеріали стін; процент зносу; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Судом встановлено, що повідомлення №508299 про проведення прилюдних торгів з реалізації майна, розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 06.07.2013 р. містить передбачені п. 3.10 Положення відомості, окрім проценту зносу та відомостей про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення. Проте вказане не може бути підставою визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки відсутність вказаної додаткової інформації у змісті інформаційного повідомлення не порушує права та інтереси позивача та не впливає на результати торгів.

Згідно з приписами ч. 1 та ч. 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Разом з тим, судом встановлено, що повідомлення про дату, час та місце проведення спірних прилюдних торгів було опубліковано в наступних друкованих засобах масової інформації: газеті "Комсомольская правда в Украине" №145 (4429/25824) від 06.07.2013 р., газети "Експрес об'ява" №127 (4846) від 06-11.07.2013 р.

Крім того, відповідачем на адресу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ДВС України було направлено повідомлення №1070/13 від 04.07.2013 р. щодо дати проведення спірних прилюдних торгів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що твердження позивача є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Щодо доводів позивача про недопущення його представників до спірних прилюдних торгів та ненадання при цьому представнику позивача на вимогу останнього документів, що стосувались прилюдних торгів, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Проте, позивачем належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту недопущення його представників до спірних прилюдних торгів.

Крім того, чинними нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок організації та проведення торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, а саме: Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про іпотеку", "Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5 та іншими нормативно-правовими актами, не передбачено обов'язку торгівельної організації надавати боржнику документи, які б підтверджували повноваження на проведення прилюдних торгів взагалі та Договір з органом ДВС про надання послуг по реалізації арештованого майна зокрема.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач є стороною в рамках виконавчого провадження - боржником, якому Законом України "Про виконавче провадження» надано право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії (ч. 1 ст. 12 цього Закону).

Отже, позивач задля ознайомлення з документами, на підставі яких здійснюється реалізація його арештованого майна, може звернутися у відповідний орган ДВС.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов до висновку, що під час проведення прилюдних торгів не було порушено порядку їх проведення та не було порушено чи оспорено право чи охоронюваний законом інтерес позивача, а тому підстави з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання спірних прилюдних торгів недійсними відсутні.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові правових підстав необхідно відмовити.

Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має виходити, зокрема, з такого.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача (п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р.).

Отже, з урахуванням викладеного та згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 06.10.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко