Постанова № 40824246, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3132/14 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авелин» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авелин» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено Акт №3121/26-55-22-01/38706090 від 26.12.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авелин»; викладені в ньому висновки та дії щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система»; зобов'язати податковий орган відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані на підставі Акту №3121/26-55-22-01/38706090 від 26.12.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авелин».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що податковий орган під час проведення перевірки позивача та складення оскаржуваного акта діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 26 грудня 2013 року відповідачем складено Акт №3121/26-55-22-01/38706090 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авелин» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2013 по 30.09.2013.

Як вбачається зі змісту вказаного Акту, контролюючим органом не встановлено факту реального здійснення господарських операцій позивачем за вересень 2013 року, натомість встановлено відсутність об'єктів оподаткування ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) та встановлено недодержання позивачем вимог ст.ст.203, 207 ЦК України в момент вчинення правочинів.

На підставі висновків вищеозначеного Акту перевірки, відповідачем внесено інформацію про коригування показників податкової звітності до автоматизованої системи співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», що використовуються для отримання податкової інформації.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що зміна контролюючим органом в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників цим позивачем самостійно шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси останнього. Крім того, вказав на те, що відповідачем фактично здійснено проведення звірки та оформлення її результатів у спосіб, який за своїм змістом відповідає проведенню та оформленню результатів документальної невиїзної позапланової перевірки, - внаслідок чого дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно п.73.5 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо підтвердження взаємовідносин з платниками податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок).

Згідно п.п.4-7 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором) та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Однак, відповідачем вищевказані вимоги закону не виконано, а також не надано суду належних доказів на підтвердження надіслання запиту поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надання під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Не надано також акту про неможливість вручити такий запит під розписку представнику платника податку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Пунктом 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації), затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236, визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як вбачається із Додатку 3 Методичних рекомендацій, зразок Акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачає зазначення податковим інформації про реальність господарських операцій та висновку за результатами аналізу податкової звітності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в Акті №3121/26-55-22-01/38706090 відповідач зазначає, що ним не встановлено факту реального здійснення господарських операцій позивачем за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг).

Однак, такі висновки та інформацію може містити лише акт, складений за наслідками проведення документальної невиїзної/виїзної позапланової/планової перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом фактично проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача.

Згідно п.79.1 ст.79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 Кодексу визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В пункті 78.1 статті 78 Кодексу закріплено вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Відповідачем не надано суду доказів в підтвердження існування підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Крім того, в матеріалах справи відсутній наказ на її (документальної перевірки) проведення.

Тобто, відповідачем фактично здійснено проведення звірки та оформлення її результатів у спосіб, який за своїм змістом відповідає проведенню та оформленню результатів документальної невиїзної позапланової перевірки.

Стосовно дій податкового органу щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система» на підставі Акту №3121/26-55-22-01/38706090 від 26.12.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авелин», то такі дії, на думку суду, спричинили зміну даних, задекларованих позивачем з податку на додану вартість в вересні 2013, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам податкового законодавства, оскільки визнання недостовірними показників податкової декларації платника податків у інший спосіб, ніж винесення податкового повідомлення-рішення, чинним законодавством не передбачене.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки та внесення за її результатами коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок».

Водночас, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо викладення висновків в Акті №3121/26-55-22-01/38706090 від 26.12.2013 колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки ж, викладені Акті №3121/26-55-22-01/38706090 від 26.12.2013, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході звірки обставин.

Акт є носієм доказової інформації щодо підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, є податковою інформацією, у разі використання якої, можуть виникнути правові наслідки, однак оцінка акту (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх складання) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, або у випадку можливого використання такого акту, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року по справі № 21-237а13 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

В свою чергу, судом першої інстанції, під час ухвалення оскаржуваного рішення, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року підлягає скасуванню в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо викладення висновків в Акті №3121/26-55-22-01/38706090 від 26.12.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авелин», з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо викладення висновків в Акті №3121/26-55-22-01/38706090 від 26.12.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авелин» та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.