Ухвала суду № 40824068, 26.09.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/614/14 Справа № 691/640/13-К Категорія: ч.2 ст.309 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Черненко В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБиба Ю.В. суддів секретаря Швидкого Д.М., Поєдинка І.А. Бєлан О.В. з участю прокурораЩепак Т.М. захисників ОСОБА_7

обвинувачуваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відео конференцзвязку кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 та обвинувачуваного ОСОБА_8 на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 10.06.2014 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ксаверове. Городищенського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 27.06.2012року Городищенським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.75 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за вказаним вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком, яким ОСОБА_8 було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна, і остаточно визначено міру покарання ОСОБА_8 у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 обрано у виді тримання під вартою, взявши під варту в залі суду.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 245 гривень 20 копійок судових витрат за проведення експертиз.

Вирішено долю речових доказів в порядку ст.100 КПК України

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку районного суду ОСОБА_8 визнано винним за те, що він у березні 2012 року, в ранковий час, точну дату встановити досудовим та судовим слідством не представилось можливим, перебуваючи в м. Городище, Черкаської області, на перехресті вулиць Героїв Чорнобиля та Миру, шляхом знахідки, придбав висушені та подрібнені рослини коноплі, які згідно висновку експерта №2/0077 від 24.01.2013 року с особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - каннабіс, маса якого становить 11,92 грам. Наркотичний засіб в паперовому згортку поклав до кишені куртки, де в подальшому незаконно, умисно, зберігав у висушеному та подрібненому стані, для власних потреб, без мети подальшого збуту.

17 січня 2013 року, близько 16.00 години, ОСОБА_8 було затримано працівниками міліції та доставлено до Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області за скоєння адміністративного правопорушення. Під час його огляду, вище зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб, що знаходився в кишені куртки ОСОБА_8 в паперовому згортку, який він придбав шляхом знахідки та зберігав при собі для власних потреб, без мети подальшого збуту, було виявлено та вилучено.

Таким чином, ОСОБА_8, своїми умисними діями, що виразилися у придбанні та незаконному зберіганні наркотичного засобу, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст.309 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту, особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок суду та постановити виправдувальний вирок. Мотивуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що вирок суду побудований на доказах, які було зібрано в ході досудового розслідування з грубим порушенням кримінально процесуального закону. Так на думку апелянта незаконно 17.01.2013року було проведено особистий огляд ОСОБА_8. Крім того в вироку зазначено, що ОСОБА_8 в березні 2012року придбав подрібненні рослини коноплі, тобто до постановлення вироку 27.06.2012року, а отже на думку апелянта вчинення злочину під час іспитового терміну є неприпустимим. Тому на думку апелянта призначення покарання за ст.71 КК України є грубим порушенням вимог кримінального кодексу України та істотними порушенням кримінально - процесуального закону.

Обвинувачуваний ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати вирок місцевого суду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, оскільки було порушено право на захист, так як розгляд провадження проводився без участі захисника.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення поданих апеляційних скарг, захисника ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу обвинувачуваного ОСОБА_8 та апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 і просив задовольнити з наведених підстав, обвинувачуваного ОСОБА_8, який в судових дебатах та останньому слові, просив скасувати незаконний вирок відносно нього та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить висновку, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Судом першої інстанції всебічно та об'єктивно досліджено всі фактичні обставини кримінального провадження в їх сукупності, які мали суттєве значення для постановлення законного, обґрунтованого та вмотивованого вироку.

Дослідженням матеріалів провадження встановлено, що вирок суду ґрунтується на доказах, яким суд дав правильну юридичну оцінку з точки зору достатності та взаємозв'язку для постановлення вироку у відповідності до ст.94 КПК України.

Вина ОСОБА_8 підтверджується наявними матеріалами провадження, які суд покладає в обґрунтування вини останнього, а саме:

- показаннями ОСОБА_8, який в суді першої інстанції визнав вину у вчинені кримінального правопорушення та пояснив суду про обставини події які мали місце в березні 2012року та 17 січня 2013року;

- показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які в суді 1 інстанції повідомили, що 17.01.2013року близько 16 год. в приміщенні Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області були понятими під час особистого огляду ОСОБА_8, в якого було виявлено в лівій кишені куртки паперовий згорток з вмістом подрібненої речовини світло - зеленого кольору рослинного походження, яку останній зберігав для власних потреб без мети збуту;

- даними протоколу огляду місця події від 17.01.2013року з якого вбачається, що в ОСОБА_8 в приміщенні Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області якого було виявлено в лівій кишені куртки паперовий згорток з вмістом подрібненої речовини;

- даними висновку експерта № 2/0077 від 24.01.2013року з якого вбачається, що речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», маса якого становить 11, 92г.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 ґрунтуються на всебічно повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Перевіривши докази, проаналізувавши їх та давши їм вірну юридичну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину.

Дії ОСОБА_8 судом кваліфіковано правильно за ч.2 ст.309 КК України з чим і погоджується колегія суддів.

Призначаючи покарання суд першої інстанції, дотримався вимог положення ст. 65 КК України, та вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і достатньо повно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачуваного, який за місцем проживання характеризується позитивно, повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Також судом взято до уваги, те що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, вчинив злочин під час іспитового строку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та перевиховання, а тому колегія суддів вважає, призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Доводи апеляційної скарги захисника адвоката ОСОБА_9 в тій частині, що доведеність вини ОСОБА_8 ґрунтується на доказах зібраних з порушенням норм КПК України не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.

Так обвинувачений ОСОБА_8 визнавав вину у вчиненому злочині, як під час досудового слідства так і в суді 1 інстанції, і крім того сам адвокат в своїй апеляції не спростовує доведеність вини свого підзахисного і не зазначає доказів його невинуватості.

Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_8 з приводу не вивчення, яких звертає увагу захисник ОСОБА_9, не є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні, а тому не могли бути дослідженні в судовому засіданні.

Що ж стосується доводів захисника в тій частині, що покарання за даним вироком не може бути об'єднане на підставі ст.71 КК України то ці доводи не можуть бути взяті до уваги з тих підстав, що даний злочин, який вчинено ОСОБА_8 є продовжуваним.

Так судом встановлено, що ОСОБА_8 придбав висушені та подрібненні рослини коноплі, які згідно висновку експерта №2/0077 від 24.01.2013року є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», маса якого становить 11, 92г. - в березні 2012року та вищевказані наркотичні засоби були вилучені 17.01.2013року тобто після постановлення щодо нього вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 27.06.2012 року.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 в частині порушення його права на захист то вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так ст.52 КПК України визначено вичерпний перелік обов'язкової участі захисника у кримінальному провадженні.

Також з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що ОСОБА_8 заявляв клопотання про надання йому, захисника з центру надання безоплатної вторинної допомоги за кошти держави.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що захисник ОСОБА_9 вступив лише після постановлення обвинувального вироку Городищенським районним судом Черкаської області від 10.06.2014року та обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу тримання під вартою, що свідчить проте, що ОСОБА_8 та його близькі родичі мали можливість найняти самостійно захисника.

Тому доводи ОСОБА_8 є надуманим та необґрунтованими, щодо порушення його права на захист.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли обов'язкове скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин колегія суддів приходить висновку про необхідність залишення вироку суду першої інстанції без змін

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 та обвинувачуваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 10.06.2014 року відносно ОСОБА_8 - без змін

Головуючий :

Судді :