Рішення № 40822941, 25.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/279 25.09.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мотозаводовець-6» простягнення заборгованості Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЛевченко В.І.-представник від відповідачаМакухова Н.Є.-представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 501167,88 грн боргу за спожиту теплову енергію, 120399,76 грн інфляційних нарахувань, а також 3% річних в розмірі 19015,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2008 зупинено провадження у справі №42/279 до вирішення справи №8/131 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» до Київської міської державної адміністрації, що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва.

За результатами автоматичного розподілу справи № 42/279, проведеного 29.05.2014, справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 провадження у справі №42/279 поновлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2014 за клопотанням сторін строк розгляду справи №42/279 продовжено на 15 днів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору №1630354 від 01.02.2003 на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.10.2005 по 01.08.2008. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

В ході розгляду справи сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, у зв'язку з чим, а також враховуючи здійснені відповідачем проплати, позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог (заяви про уточнення позовних вимог в справі).

В редакції остаточної заяви про уточнення позовних вимог від 12.08.2014 позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 379797,28 грн основного боргу, сплаченого відповідачем, а також стягнути з відповідача 19308,34 грн. 3% річних та 103439,50 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача про уточнення позовних вимог розцінюється і приймається до розгляду судом як заява про зменшення позовних вимог.

Заявлене позивачем у вищевказаній заяві клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, суд відхиляє, оскільки вимог про стягнення суми основного боргу (враховуючи заяву від 12.08.2014) позивачем до відповідача не заявлено.

Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що сторонами під час звіряння розрахунків за договором №1630354 від 01.02.2003 було виявлено невідповідність зарахованих на розрахунковий рахунок позивача коштів з сумами, вказаними відповідачем в платіжних дорученнях, а також сумами отриманих субвенцій, пільг та субсидій, що вплинуло на загальний розмір боргу відповідача. Також відповідач вказує, що здійснив погашення частини боргу в добровільному порядку. Стосовно нарахування 3% річних та втрат від інфляції відзначає, що неналежне виконання зобов'язань відповідачем пов'язано в тому числі із несвоєчасним отриманням субвенцій по різниці в тарифах, а також пільг та субсидій мешканців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.08.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (найменування якої було змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та відповідачем (укладено договір № 1630354 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Термін дії Договору відповідно до умов п.п. 8.1, 8.4 встановлений з дня його підписання до 31.12.2003 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору або його перегляду не буде письмово заявлено однією із сторін.

За своєю правовою природою Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до Договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 Договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.

Облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п.2 додатку № 4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію) - не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявними в матеріалах справи обліковими картками (табуляграмами) та відомостями обліку споживання теплової енергії підтверджується, що в періоді з 01.10.2005 по 01.08.2008 позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 1264876,92 грн.

Однак, розрахунки за спожиту теплову енергію відповідачем здійснювалися несвоєчасно, що відповідачем не заперечується. Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем договірних зобов'язань є обґрунтованим. На момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період становила 501167,88 грн, які сплачені відповідачем в ході розгляду справи.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 103439,50 грн. та 3% річних у розмірі 19308,34 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на несвоєчасне отримання субвенцій з бюджету та наявність заборгованості мешканців суд відхиляє, оскільки умовами укладеного між сторонами договору обов'язок здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію покладений саме на відповідача і не залежить від бюджетних надходжень та сплату коштів мешканцями будинку.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мотозаводовець» (02225, м. Київ, пр. Маяковського, 5 ідентифікаційний код 22934022) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) інфляційні втрати у розмірі 103439 (сто три тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн 50 коп., 3 % річних у розмірі 19308 (дев'ятнадцять тисяч триста вісім) грн 34 коп., а також 22 (двадцять дві) грн 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) грн 20 коп. державного мита.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.2014

Суддя Ю.М. Смирнова