Ухвала суду № 40822269, 30.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8129/14 Справа № 203/1274/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Католікян М. О. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

30 вересня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі - Шаботинець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз»

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, який уточнив 02 липня 2014 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що мешканцям жилого будинку АДРЕСА_1 він регулярно надає послуги з газопостачання. Мешканцями квартири № 3 вказаного будинку є відповідачі, які не регулярно оплачують ці послуги, у результаті чого утворилася заборгованість з 31.01.1998 року по 26.02.2014 року в сумі 1 902,89 грн. У добровільному порядку відповідачі борг погасити не бажають, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом (а.с. 3 - 5, 65, 66).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» - задоволенні частково.

Стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 346,81 грн.

Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 124).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.130-133).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем послуг з газопостачання починаючи з 05.11.1992 року, відповідно до роздруківки з абонентської програми «Абонент», відповідач по справі був зареєстрованим основним квартиронаймачем, а відповідно правовідносини між відповідачем та ПАТ «Дніпрогаз» виникли починаючи з 05.11.1992 року.

По особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1, де зареєстровані та мешкають відповідачі, за період з 31.01.1998 року по 26.02.2014 ріку нарахована заборгованість за газопостачання в розмірі 1902,89 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що у відповідачів дійсно існує заборгованість за надані послуги з газопостачання, однак, враховуючи, що строк позовної давності до заборгованості, яка утворилася до 07.12.2009 року сплинув і про його застосування було заявлено відповідачами, то стягненню підлягає сума 346,81 грн. - заборгованість за надані послуги за період з 30.12.2009 року по 26.02.2014 року.

Також судом враховано, що 07.12.2012 р. до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів суми заборгованості. 25.12.2012 року за вказаною заявою було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 боргу за спожитий газ у сумі 1971 грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. 13.03.2013 року боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву про скасування виданого судового наказу. Ухвалою Кіровського районного суду № 203/1861 / 13-ц від 21.03.2013 р. було скасовано виданий суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська судовий наказ.

Вказані висновки суду 1 інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права. Так, пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України від 24.06.2004 р. № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з пунктами 11, 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246, плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. У відповідності зі статтями 256, 257, частиною 1 статті 260 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. За правилами частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частинами 2, 3 статті 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, а оскаржуване рішення, є законним та обґрунтованим й відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного застосування судом строку позовної давності, оскільки відповідачами регулярно здійснювалися платежі, які позивачем зараховувалися на погашення існуючої заборгованості і тому відбувалося переривання позовної давності, колегія суддів до уваги не приймає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2010 року відповідачами було встановлено газовий лічильник і з цього часу вони здійснювали оплату за надані послуги виключно за показниками лічильника, а тому сплачені кошти не можна зараховувати на погашення заборгованості і вважати їх визнанням заборгованості, і підставою для переривання перебігу позовної давності.

Отже, судом було застосовано строк позовної давності відповідно до вимог ст..ст. 256-267 ЦК України і обґрунтовано стягнуто заборгованість саме за період з 30.12.2009 року по 26.02.2014 року в сумі 346,81 грн.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення в частині стягнення суми вкладу та процентів за договором й відмови у задоволенні позову про визнання договору недійсним - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду в цій частині відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз»- відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: