Ухвала суду № 40822251, 30.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5943/14 Справа № 175/1799/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Борисов С. А. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

30 вересня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі - Шаботинець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння

за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2014 року скасовані заходи забезпечення позову: повернуто ОСОБА_3 легковий автомобіль «КІА» модель SPORTAGE, тип Легковий-Універсал-В, білого кольору, рік випуску 2012, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі VIN - НОМЕР_2 (а.с.34-35).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали та постановлення нової, якою відмовити у задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову (а.с.37-39).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння, та подала до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено та вилучено у ОСОБА_3 легковий автомобіль «КІА» модель SPORTAGE, тип Легковий-Універсал-В, білого кольору, рік випуску 2012, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі VIN - НОМЕР_2 та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 ( а.с.4).

ОСОБА_3 подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою від 30.04.2014 року. Ухвалою Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2014 року заяву задоволено та заходи забезпечення позову скасовані.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3, суд 1 інстанції виходив із того, що він є власником вищевказаного автомобіля відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 06.02.2013 року та довідки державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Дніпропетровській області від 05.08.2013 року № 14/І-452 (а.с. 15,16), а вилучення автомобілю порушує його права як власника та фактично є вирішенням по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, враховуючи обставини справи, співмірність заходу забезпечення позову, який скасовано, та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають вимогам закону і підтверджуються матеріалами справи, а ухвала Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2014 року відповідає нормам процесуального права, і її слід залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: