Ухвала суду № 40820890, 12.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 вересня 2014 року К/800/47825/14

суддя Вищого адміністративного суду України Амєлін С.Є., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі касаційної скарги Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, третя особа відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про зобов'язання виконати платіжне доручення та перерахувати кошти,

в с т а н о в и в :

09 вересня 2014 року Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області подало касаційну скаргу й просило поновити процесуальний строк, посилаючись на те, що через відсутність копії рішення суду апеляційної інстанції не було можливим вчасно реалізувати право на його оскарження.

Судом апеляційної інстанції справу розглянуто 11 червня 2014 року в порядку письмового провадження.

У обґрунтування причин пропуску процесуального строку відповідач зазначав, що копію ухвали апеляційного суду отримано 03 вересня 2014 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає порядок і строки касаційного оскарження, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Виходячи з того, що відповідач був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з текстом оскаржуваного рішення та виготовити касаційну скаргу, приходжу до висновку про те, що підстави пропуску строку касаційного оскарження слід визнати поважними.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року, позов задоволено: зобов'язано перерахувати борг у сумі 61 410,62 грн..

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухваленні, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування чи зміни ухвалених судових рішень, відсутні такі підстави і в обґрунтуванні касаційної скарги.

З огляду на наведені обставини, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Підстави пропуску Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонській області строку касаційного оскарження постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року визнати поважними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження в справі за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.Є. Амєлін