Постанова № 4081881, 20.05.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

 2.11.16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 травня 2009 року, о 12-00 годині, № 2а-1962/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Качанові Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ВАТ «Мотор Січ»

до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000501312/0 від 22.07.2005,

в с т а н о в и в:

03.08.2005 позивач звернувся до господарського суду Запорізької області   з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000501312/0 від 22.07.2005.

  За наслідками розгляду адміністративної справи судом винесено постанову від 24.11.2005, якою позов задоволено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.02.2006 у справі №3/450-5/260-АП апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 24.11.2005 залишено без змін.

 Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2008 частково задоволена касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі та скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 24.11.2005 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 21.02.2006 у даній справі з передачею матеріалів справи суду першої інстанції для нового розгляду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2009 справу передано за підсудністю.

Ухвалою суду від 25.03.2009 справу прийнято до провадження Запорізького окружного адміністративного суду з привласненням № 2а-1962/09/0870, судовий розгляд призначено на 24.04.2009.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві від 02.08.2005, та з урахуванням наданих до позовної заяви уточнень від 20.05.2009.

Свої позовні вимоги ВАТ «Мотор Січ» обґрунтовує наступним: відповідно до ст. ст. 3, 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» паливно- та маслозаправні автомобілі вони вважають автомобілями спеціального призначення (код НОМЕР_1), які підлягають оподаткуванню за пільговою ставкою податку, та вважають незаконним твердження відповідача про заниження суми податку на 8 675 гривень, що призвело до донарахування цієї суми податку та застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000501312/0 від 22.07.2005 , розглянувши справу у порядку письмового провадження .

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях від 17.04.2009, в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне: оскільки паливно- та маслозаправні автомобілі відносяться до автомобілів вантажних (код НОМЕР_2), то вони мають обкладатися зазначеним вище податком на загальних умовах.

Тому відповідач просить в позові відмовити, розглянувши справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було проведено позапланову документальну перевірку ВАТ "Мотор Січ" з питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з власників транспортних засобів за 2005 рік, за результатами якої був складений акт №27/32-2/14307794 від 19.07.2005.

Актом перевірки встановлено, що підприємством, в порушення ст.ст. 3, 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів» №1963-XII від 11.12.1991 (далі - Закон), у 2005 році неправильно був обчислений податок з власників транспортних засобів по вантажним автомобілям, а саме: масло-заправнику та паливозаправникам із застосуванням ставки податку у розмірі 3,6 гривень (до 31.03.2005) та 5 гривень (з 31.03.2005) як для автомобілів спеціального призначення, що призвело до заниження суми податку у розмірі 8675 гривень (11901-3226, де 3226 гривень - сума податку по даним підприємства).

Ставки податку з власників транспортних засобів встановлені в залежності від коду транспортного засобу, згідно з товарною номенклатурою Митного тарифу України, яка є Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Також актом перевірки встановлено, що, в порушення ст. ст.3, 5, 6 Закону, позивачем у 2005 році неправильно було обчислено податок з власників транспортних засобів по автомобілям «РАФ-2203» - із застосуванням ставки податку у розмірі 3,6 гривень (до 31.03.2005) та 5 гривень (з 31.03.2005) як автомобілі для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія (код за УКТЗЕД 8702), що призвело до заниження суми податку у розмірі 313 гривень (489-176, де 176 гривень - сума податку по даним підприємства). Згідно свідоцтв про реєстрацію №07-23 та №059-22, «РАФ-2203» має 7 та 8 посадкових місць, тобто до коду 8702 не відноситься, а відносить до складу легкових автомобілів (код 8703).

Актом перевірки також виявлено, що, в порушення ст.5 Закону, позивачем були надані розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів з порушенням 10-денного терміну після реєстрації транспортних засобів у органах ДАІ, граничний строк подання розрахунку 15.10.2004 та 05.11.2004, фактично подано підприємством 14.02.2005 за №500 та №501.

Згідно цього акту перевірки спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000501312/0 від 22.07.2005 було донараховане податкове зобов'язання у розмірі 10900,9 гривень, в тому числі за основним платежем 8988 гривень та за штрафними санкціями 1912,9 гривень, яке не оскаржувалося позивачем в порядку п. 5.2.2 ст. 5 Закону № 2181.

 Позивач не заперечує проти фактичних обставин справи, встановлених СДПІ в акті перевірки, і з цих підстав спірне податкове повідомлення-рішення не оскаржується. Спір фактично стосується лише віднесення автомобілів, зазначених в акті перевірки до коду НОМЕР_2 чи НОМЕР_1 УКТ ЗЕД.

Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів» встановлено наступне:

Відповідно ст. 3, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у таких розмірах:

НОМЕР_2 - автомобілі вантажні з об'ємом циліндрів двигуна:

до 8200 куб. см з 100 куб. см 15 гривень

від 8201 куб. см до 15000 куб. см з 100 куб. см 20 гривень

від 15001 куб. см і більше з 100 куб. см 25 гривень

НОМЕР_1 - автомобілі спеціального призначення (крім пожежних та швидкої допомоги)

з 100 куб. см 5 гривень.

Ст. 5 цього Закону встановлено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Відповідно до ст.7 зазначеного Закону, у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому Законом.

 Митним Кодексом України визначено наступне:

Згідно зі ст. 312, ведення УКТЗЕД передбачає: відстежування змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією; деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД; поширення інформації про застосування УКТЗЕД; ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД (у паперовому та електронному вигляді); організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та пояснень до УКТЗЕД; здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.

Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Митним кодексом України (статті 313-314) також визначено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи. Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим системний аналіз норм чинного законодавства дозволяє стверджувати наступне:

Державна митна служба України листом N 11/3-3273 від 11.04.2000 роз'яснила, що, згідно з вимогами ТН ЗЕД, автомобілі, залежно від технічних характеристик та призначення, класифікуються в наступних товарних позиціях:

НОМЕР_2 - «Автомобілі вантажні». До даної товарної позиції включаються: звичайні вантажівки і фургони (з відкритим, закритим брезентом, закриті і т. д.); автомобілі і фургони усіх видів для доставки вантажів додому, фургони для переїздів із квартири на квартиру; вантажівки з автоматичними розвантажувальними пристосуваннями (вантажівки з перекидним кузовом і т. д.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); ... вантажівки, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, за винятком бетономішалок за товарною позицією НОМЕР_1; сміттєзбірники, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демфіруючими та іншими пристроями або ні.

НОМЕР_1 - «Автомобілі спеціального призначення, крім таких, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетономішалки, автомашини для прибирання доріг, автомобілі з розпилюючими пристроями, автомайстерні, автомобілі з рентгенівськими установками)». До даної товарної позиції включається ряд типів автомашин, що випускаються спеціально або пристосовані, обладнані різними пристосуваннями, що дають їм можливість виконувати певні нетранспортні функції, тобто основною метою транспортного засобу за даною товарною позицією не є перевезення людей або вантажів.

До даної товарної позиції включаються: Автомобілі-насоси, обладнані насосом, як правило, що має привід від двигуна автомашини (наприклад, пожежні автомашини).

З представлених позивачем технічних паспортів та керівництва з експлуатації автомобілів (паливо-заправник МАЗ 5334, масло-заправник ГАЗ 66, паливо-заправник ЗІЛ - 131, паливо-заправник - ТЗА МАЗ, паливо-заправник ТЗА ГАЗ - 52, паливо-заправник МАЗ 5334) вбачається, що усі ці автомобілі є спеціальними паливо - та маслозаправниками, які пристосовані спеціально для заправки літальних апаратів, підігріву масла та на яких змонтовано спеціальне обладнання на шасі автомобілів МАЗ-5335.

При цьому, паливозаправники можуть здійснювати наповнення цистерни паливом за допомогою власного насосу а також за допомогою перекачувальної установки ПСГ-160, заправку літальних апаратів фільтрованим паливом як із своєї цистерни. так і з сторонніх

ємкостей поза своєю цистерною, використовуватися в якості пересувної насосної станції, видачу палива, перемішування палива у своїй цистерні, деактивацію, дегазацію, дезинфекцію авіатехніки за допомогою комплекту ДК-2, зливання палива з літальних апаратів.

Маслозаправник може транспортувати масло до об'єкта, наповнювати свій котел маслом з сторонніх наземних та підземних ємкостей, підігрівати масло до темпер тари : 50-100 градусів Цельсія, заправляти нагрітим фільтрованим маслом із заміром кількості виданого масла, зберігати протягом тривалого часу підігріте масло за низьких температур навколишнього середовища, перекачувати масло поза своєю цистерною, відкачувати масло після закінчення заправки.

Таким чином, основною метою цих транспортних засобів є не вантажні функції (доставка палива з одного місця в інше тощо), а виконання певного комплексу завдань, пов'язаних із заправленням палива у літальні апарати, які використовуються ВАТ «Мотор-Січ» у своїй діяльності. Звичайно, що для доставки палива від сховища до літальних апаратів ці автомобілі використовуються як вантажні, і, крім цього, за певних умов та при необхідності вони можуть використовуватися для перевезення палива у своїх цистернах від одного сховища до іншого. Проте, головною метою використання цих автомобілів є їх спеціальне призначення, про що сказано вище, і вони не є вантажними автомобілями, що мають відноситися до товарної позиції НОМЕР_2, а автомобілями спеціального призначення (товарна позиція НОМЕР_1).

СДПІ не встановила під час перевірки, що спірні автомобілі використовуються позивачем в якості виключно вантажних автомобілів та не представила таких доказів суду.

 Крім цього, Законом України «Про автомобільний транспорт» визначено, що спеціальний автомобіль - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій.

Наказом Міністерства транспорту України № 338 від 22.06.2000 «Про затвердження Порядку узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів» надано визначення вантажного автомобіля як автомобіля, призначеного для перевезення вантажів.

З огляду на викладене,суд не приймає до уваги доводи СДПІ, яка не надала доказів проведення відповідної експертизи з метою визначення коду товарної позиції спірних автомобілів.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 28.02.2005 позивачем був поданий розрахунок сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2005 рік, в позиціях 1-10 якого зазначені автонавантажувачі з кодом ТН ЗЕД 8701 замість кодів 8427 та 8429, що призвело до надмірного нарахування податку у сумі 4 613 гривень за рік.

В уточненому Розрахунку позивача від 08.04.2005 ця сума складає 4 975 гривень за рік, або 1287,50 гривень в розрахунку на квартал.

 Згідно уточненого Розрахунку за 1 квартал 2005 року, позивач повинен по строку до 15.04.2005 сплатити 68 535,50 гривень, у тому числі 1 287,50 гривень податку за автонавантажувачі. Фактично сплачено (п/д від 11.02.2005 № 1375, п/д від 25.03.2005 № 2123) 72 300 гривень.

Таким чином, переплата за 1 квартал 2005 року складає 5052 гривень (72 300 - (68 535,50 - 1 287,50)), у тому числі 1 287,50 гривень за автонавантажувачі, що значно більше 313 гривень заниженого податку у Розрахунку по автомобілям РАФ-2203.

 У зв'язку зі змінами ставок податку, встановлених Законом України № 2505, та вимогами податкових органів позивачем було подано 11.07.2005 уточнений Розрахунок, в якому податок по автонавантажувачам становив 9 949 гривень на рік. Згідно цього Розрахунку сума податку за І-ІІ квартал 2005 року становить 178 924 гривень. Фактично сплачено 179 300 гривень.

Таким чином, на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення наявна переплата по податку як внаслідок зайвої сплати (179 300 гривень -178 924 гривень), так і внаслідок зайвого нарахування податку по автонавантажувачам 4 975 : 4 + (9 949 - 4 975) : 3= = 2 945,50 гривень.

Згідно з п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Проти наявності заниження податку у Розрахунку по автомобілям РАФ-2203 на суму 313 гривень позивач не заперечує. Проте, оскільки переплата не є завищенням податкових зобов'язань, які визначаються у податкових деклараціях, то СДПІ правомірно не відобразила факт переплати в акті перевірки.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що тематична позапланова перевірка ВАТ «Мотор Січ» з питання правильності обчислення податку з власників транспортних засобів за 2005 рік проводилася на підставі направлення на перевірку № 24077402040058 від 24.06.2005, виданого головному державному податковому ревізору-інспектору ОСОБА_1 на її проведення в період з 29.06.2005 по 12.07.2005.

Згідно журналу обліку перевірок ВАТ «Мотор Січ», вказана перевірка зареєстрована 30.06.2005 за № 14, яка проводилася в період з 30.06.2005 по 12.07.2005. Однак, на сторінці 2 акту зазначено, що перевірка проводилася в період з 30.06.2005 по 19.07.2005. Сам акт датований також 19.07.2005.

Наказом ДПА України №429 від16.09.2002, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1023/7311, що був чинний на момент проведення перевірки, затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльно- сті - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами», згідно з яким вступна частина акта документальної перевірки повинна містити такі дані: дата підписання акта перевірки (число, місяць, рік підписання акта посадовими особами, що проводили перевірку, та посадовими особами підприємства); підстави для проведення документальної перевірки у відповідності до вимог Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності».

Законом України від 12.01.2005 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» було доповнено ст. 111, згідно частини 6 якої були передбачені 8 підстав для проведення позапланової виїзної перевірки, зокрема, пункт 3, на який посилається СДПІ в акті перевірки: якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Доказів виявлення до початку перевірки недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, а також надсилання запиту та не отримання відповіді від позивача СДПІ суду не представила.

Також вказаною статтею визначено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які, відповідно до частини шостої цієї статті, свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості.

У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих

днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочі дні.

Крім цього, позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Статтею 112 вказаного Закону передбачено, що посадові особи органу ДПС вправі приступити до перевірки за наявності підстав для перевірки та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються... дата початку та  дата закінчення   перевірки...;

2) копії наказу керівника податкового органу..., в якому зазначаються...  дата закінчення.

СДПІ ні при проведенні перевірки, ні у суді не представило наказ керівника, в якому були б вказані   підстави проведення перевірки, такі підстави і посилання на наказ відсутні і в зазначеному направленні на перевірку.

Також відповідачем не надано доказів звернення СДПІ до суду та отримання відповідного рішення про дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки.

Доказів продовження строку проведення перевірки до 19.07.2005 СДПІ суду також не надано.

Крім того, відсутні в акті перевірки і посилання на Указ Президента України від 23.07.1998 № 817/98 «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності», а також суду не надано доказів наявності передбачених Указом підстав для її проведення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ «Мотор Січ» з боку СДПІ, яка оформлена актом від 19.07.2005 №27/32-2/14307794, недотримання строків її проведення.

За таких обставин вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122 ч.3, 158 - 163 КАС України , суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 22.07.2005 №0000501312/0.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копію постанови надіслати сторонам.

Суддя О.В. Матяш