Рішення № 40816458, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15578/14 01.10.14За позовом: Публічного акціонерного товариства «Азот»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДПЛАТНА АГЕНЦІЯ «САММІТ»

про: стягнення 68101,83 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Корж В.М. - представ. за дов.;

від відповідача: не з'явились;

У судовому засіданні 01.10.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Азот» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДПЛАТНА АГЕНЦІЯ «САММІТ» про стягнення 68 101,83 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2014 (суддя Літвінова М.Є.) порушено провадження у справі №910/15578/14 та призначено розгляд справи на 01.09.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 розгляд справи №910/15578/14 було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 01.10.2014.

Представник відповідача в судове засідання нез»явився, витребувані судом документи не подав.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Сторонами спору клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 01.10.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

За твердженням позивача, на підставі усної домовленості ПАТ «АЗОТ» відповідно до виставлених відповідачем рахунків зобов'язалось здійснити 100% передоплату товару, в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «САММІТ» (відповідач) зобов'язався поставити друковані видання за 2 півріччя 2013 року та 1 півріччя 2014 року позивачу на суму перерахованих останнім грошових коштів.

Так, на підставі виставлених відповідачем рахунків № 222/50 від 08.04.2013 р., №222/80 від 29.10.2013 р. позивач перерахував відповідачу у якості оплати за періодичні друковані видання суму в розмірі 113044,83 грн. Цей факт підтверджується платіжним дорученнями №4733 від 16.04.2014р. на суму 67 759,43 грн., та платіжним дорученням №15654 від 12.11.2013р. на суму 45285,40 грн. отримувачем коштів за яким є ТОВ «Передплатна агенція «Самміт», код ЄДРПОУ 23522899.

За твердженнями позивача, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару на всі перераховані позивачем кошти, поставку товару здійснив лише на загальну суму 44 943,00 грн., у зв'язку з чим товар на суму 68101,83 грн. так і не був поставлений відповідачем.

Позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №501-06/98-1173 від 01.04.2014р., претензією-вимогою №501-06/193-1896 від 02.06.2014р. якими просив повернути грошові кошти, на які поставка товару відповідачем не здійснена, проте вимоги залишені без задоволення.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Докази укладання між сторонами письмового договору з поставки товарів матеріали справи не містять.

Таким чином зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки. Так, оскільки позивач за домовленістю здійснив перерахування суми 100% попередньої оплати, а відповідач в свою чергу прийняв перераховану позивачем суму передоплати і приступив до виконання зобов'язань з поставки товару, то суд приходить до висновку, що своїми фактичними діями сторони прийняли на себе всі права та обов'язки, що випливають з укладеного між ними правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як вже зазначено судом вище, позивач на підставі виставлених відповідачем рахунків 08.04.2013р., 29.10.2013 здійснив попередню оплату товару на загальну суму 113 044,83 грн.

Оскільки відповідач отримав грошові кошти у сумі 113 044,83 грн. без жодних зауважень та заперечень, то відповідно прийняв на себе зустрічні зобов'язання здійснити поставку товару на всі перераховані позивачем грошові кошти.

Однак станом на час розгляду справи докази поставки товару позивачу на суму 68101,83 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, яка застосовується до спірних правовідносин з огляду на їх правову природу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення йому суми попередньої оплати.

Посилаючись на тривале користування відповідачем перерахованими позивачем коштами, через це втрату інтересу до продукції, Публічне акціонерне товариство «Передплатна агенція «Саміт» наполягає на поверненні відповідачем грошових коштів у розмірі 68101,83 грн., що є його правом.

Претензією - вимогою №501-06/98-1173 від 01.04.2014р. позивач просив відповідача у семиденний строк від дня отримання даної вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 68101,83грн., докази її направлення відповідачу 01.04.2014р. наявні в матеріалах справи.

У подальшому позивач вдруге звернувся до відповідача з претензією-вимогою №501-06/193-1896 від 02.06.2014р., докази її направлення відповідачу наявні в матеріалах справи.

Незважаючи на вимоги позивача відповідач не здійснив поставку періодичних друкованих видань, як і не повернув позивачу грошові кошти у розмірі 68101,83 грн.

Доказів продовження між сторонами договірних стосунків з поставки продукції на грошові кошти у розмірі 68101,83 грн. матеріали справи не містять. Докази повідомлення позивача про готовність відвантажити товар на вказану суму суду не представлені.

Відповідачем не було надано суду доказів в спростування заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про повернення відповідачем отриманих від позивача в якості передоплати грошових коштів у сумі 68101,83 грн. за поставку товару яка відповідачем не здійснена є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем за подачу позовної заяви, покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» (03127, м.Київ, вул. Васильківська, буд. 55, к. 4, код 23522899) на користь Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд.72, код 00203826) грошові кошти в розмірі 68 101,83 грн. (шістдесят вісім тисяч сто одна гривня 83 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.10.2014.

Суддя М.Є. Літвінова