Постанова № 40815976, 10.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"10" вересня 2014 р. Справа № 820/14734/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо здійснення обміну тимчасової посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням 45-річного віку;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області здійснити обмін ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, його тимчасової посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, у зв'язку із досягненням 45-річного віку.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача повідомив, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Соціалістичної Республіки В'єтнам.

06.08.2001 позивачу Управління паспортної, реєстраційної та міграційної роботи УМВС України в Харківській області на підставі свого висновку від 06.08.2001 видало тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, терміном дії до 06.08.2003. Згодом, 25.07.2003, був встановлений безстроковий термін дії посвідки.

Представник позивача зазначив, що перед оформленням і видачею посвідки законність перебування позивача в Україні була ретельно перевірена, тому що в іншому випадку посвідка не була б оформлена і видана позивачеві.

03.07.2014 у зв'язку із досягненням позивачем 45-річного віку, останній через свого представника подав до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області заяву від 03.07.2014 про обмін посвідки, що передбачено п.9 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251. Заяву було подано з усіма необхідними документами.

Представник позивача повідомив, що 14.07.2014 від відповідача було отримано відповідь вих.№04/12200 від 10.06.2014.

Представник ОСОБА_1 вважає, що позивачеві було протиправно відмовлено відповідачем у обміні посвідки у зв'язку відсутністю у останнього особової справи позивача про залишення на постійне проживання в Україні.

Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 досяг 45-річного віку, звернувся до відповідача із заявою про обмін посвідки, додавши до неї всі необхідні документи.

Тому, на думку представника позивача, у відповідача немає підстав, які встановлені у п.17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМ України №251 від 28.03.2012, прийняти рішення про відмову у видачі посвідки позивачеві.

У поданих до суду письмових запереченнях представник відповідача заперечував проти позову, обґрунтовуючи наступним.

Представник відповідача повідомив, що матеріали особової справи про надання дозволу на імміграцію та видачу посвідки на постійне проживання громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, 17 березня 2011 року було вилучено Слідчим управлінням ГУ МВС України в Харківській області на підставі постанови про здійснення виїмки, а саме, майором міліції Заднепрянським О.С., про що було складено відповідний протокол виїмки.

Як зазначив представник відповідача, вищевказане унеможливлює проведення дій щодо обміну бланку посвідки відповідно до заяви позивача. У зв'язку з тим, що для здійснення таких дій потрібно ретельно перевірити та дослідити документи які були надані позивачем у 2003 році перед документуванням посвідкою.

Представник відповідача також повідомив, що Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області неодноразово зверталось до Слідчого управління ГУ МВС України в Харківській області з проханням повернути вилучені особисті справи громадян В'єтнаму, однак отримує відповідь, про те, що на теперішній час вилучені особисті справи громадян В'єтнаму, в тому числі громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, оглянуті та долучені до матеріалів кримінального провадження № 12013220140000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань передбаченого ст..358 КК України, досудове розслідування у якому триває.

Представник відповідача зазначив, що Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, запобігаючи можливому незаконному перебуванню на території України позивача, тимчасово відмовило в здійсненні обміну посвідки та залишило на зберігання заяву позивача та усі додані до неї документи до того часу, коли Слідче управління поверне особисті справи.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У поданих до суду письмових запереченнях представник Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області також просив суд розглядати справу без його участі.

Враховуючи зазначене, суд на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач - громадянин В'єтнаму ОСОБА_1, народжений ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий 18.11.2010 (а.с.10-15).

Судом встановлено, що 06.08.2001 громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 видано видано тимчасову посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2, у 2003 році встановлено безстроковий термін дії посвідки (а.с.9).

03.07.2014 представник громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області із заявою (а.с.7, 8), у якій просив здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з досягненням ним 45-річного віку.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги наступне.

Відповідно до пп.6 та 8 п.4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N405/2011, ДМС України відповідно до покладених на неї завдань:

- приймає рішення про надання дозволу на імміграцію, відмову в його наданні та скасування такого дозволу;

- здійснює оформлення і видачу іноземцям та особам без громадянства документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, вилучає ці документи та проставляє в документах, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про заборону в'їзду в Україну в передбачених законодавством випадках.

Згідно з п.7 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N405/2011, ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012р. N251, (далі - Порядок) визначає механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання (пункт 1 Порядку).

Відповідно до п.9 Порядку, строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.

Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 зазначеного Порядку. (Пункт 16 Порядку.)

Згідно з п.15 Порядку, для обміну посвідки подаються: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).

Відповідно до п.17 Порядку, рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;

2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);

6) інших випадках, передбачених законами.

Листом від 10.07.2014 №04/12200 (а.с.17) ГУ ДМС України в Харківській області повідомило, що особиста справа про залишення на постійне проживання в Україні громадяна СРВ ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у березні 2011 року була вилучена співробітниками УБЗПТЛ ГУМВС України в Харківській області на підставі постанови СУ ГУМВС в Харківській області про здійснення виїмки (кримінальна справа №18090089), тому до СУ УБЗПТЛ ГУМВС України в Харківській області були направлені запити щодо повернення вищевказаної справи до ГУ ДМС України в Харківській області.

Також повідомлено, що вищевказаному громадянину СРВ необхідно з'явитися до слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області для проведення слідчих дій за його участю.

Суд зазначає, що вказаний лист ГУ ДМС України в Харківській області від 10.07.2014 №04/12200 (а.с.17) не містить посилань на обставини, що передбачені законодавством України як підстави нездійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні.

ГУ ДМС України в Харківській області також не зазначило про порушення позивачем порядку обміну посвідки на постійне проживання в Україні (відсутність підстав, неподання необхідних документів), що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012р. N251.

Вказані у листі ГУ ДМС України в Харківській області від 10.07.2014 №04/12200 факти не є підставою для нездійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012р. N251.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, ГУ ДМС України в Харківській області безпідставно не здійснило обмін посвідки позивача на постійне проживання в Україні, що свідчить про недотримання відповідачем вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач не довів правомірність нездійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні громадянина В'єтнаму ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 73,08грн, сплачені позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, що полягала у нездійсненні обміну тимчасової посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із досягненням 45-річного віку.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ідент. код 37764460; вул.Римарська, 24, м.Харків, 61057) здійснити обмін ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідент. номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) його тимчасової посвідки на постійне проживання в Україні, серія НОМЕР_2, у зв'язку із досягненням 45-річного віку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідент. номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 73,08грн. (сімдесят три грн вісім коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников