Вирок № 40814833, 08.10.2014, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/2271/2012

Провадження № 1/240/6/14 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді - Кулікова В.В.

при секретарі - Пліскачовій Н.В.

за участю: прокурорів - Хвальчик С.Г., Загубигорілко М.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого: ОСОБА_2

захисників- адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с. Олександрівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області, зареєстрований та мешкає АДРЕСА_1, громадянина України, українця, раніше не засудженого, не працюючого, військовозобов»язаного, розлученого, маючого середню освіту,

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області, зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_2, громадянина України, українця, ніде не працюючого, військовозобов»язаного, не одруженого, маючого середню освіту, раніше засудженого:

1) 18 січня 2010 року Ленінським районним судом м. Луганська за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

2) 28 грудня 2010 року Добропільським міськрайсудом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі - звільненого 20 лютого 2012 року умовно-достроково на 8 місяців 04 дні,

-обох за ч. 2 ст.289 та ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою змовою, в групі осіб вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також за попередньою змовою в групі осіб, повторно вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом за наступних обставин:

02 вересня 2012 року, близько 01 год. 00 хвн. ОСОБА_7 розпивав спиртні напої з ОСОБА_1, ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_10 в квартирі за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_3. Під час розпиття цих напоїв, придбаних за кошти ОСОБА_1 у ОСОБА_7 виник злочинний намір, направлений на заволодіння майном, яке належить ОСОБА_1 Для здійснення свого наміру ОСОБА_7 по мобільному зв»язку зателефонував своєму знайомому ОСОБА_8. В ході їхньої розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла домовленість про скоєння сумісних злочинних дій відносно ОСОБА_1, під час яких вони розраховували заволодіти майном останнього. Для втілення свого наміру, за пропозицією ОСОБА_7 вказані особи на пасажирському автобусі марки

"Mercedes-Benz 412D ЗП 18С", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11, котрий вказаний автобус передав на тимчасове користування ООО "Електромонтаж", під керуванням водія вказаного підприємства ОСОБА_1, закріпленим за цим транспортним засобом, поїхали до будинку, де мешкає ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, звідки з квартири забрали ОСОБА_8 та ноповнолітню ОСОБА_12. Після цього ОСОБА_9 пішов додому, а ті, хто залишилися, пересувались на вказаному автобусі і знаходячись на території Добропільського та Олександрівського районів Донецької області, розпивали спиртні напої в різних місцях, купуючи їх та продукти харчування за особисті грошові кошти, які надавав їм з цією метою ОСОБА_1.

02 вересня 2012 року, близько 04 години ОСОБА_1 знаходився в салоні вказаного пасажирського автобуса марки "Mercedes-Benz 412D ЗП 18С", припаркованого на асфальтованій дорозі перед магазином "Шашличная", який разташований за адресою: Донецька область, Олександрівський район с. Іверське, вул. Зелена 36а, куди ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 під»їхали після того, як з»їздили в с. Новодонецьке Добропільського району Донецької області. В ході розпиття спиртних напоїв, близько 04 год. 15 хвн. ОСОБА_10 вийшов з салону автобуса та закривши за собою двері попрямував до вказаного магазину, де знаходився впродовж 10 хвилин. В свою чергу ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8, знаходячись у стані алкогольного сп»яніння, в момент коли ОСОБА_10 був відсутній і переконавшись в тому, що поряд з автобусом немає людей, котрі змогли би їм перешкоди вчинити злочин відносно ОСОБА_1, з метою заволодіння його майном та грошовими коштами, повязаний з насиллям, небезпечним для життя та здоров»я ОСОБА_1, в результаті чого, близько 04 год. 25 хвн., втілюючи виниклий у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заздалегідь спланований злочиний намір, ОСОБА_7 завдав ОСОБА_1 одного удару кулаком руки в щелепу, внаслідок чого ОСОБА_1 впав на підлогу салона автобуса, а ОСОБА_8, діючи за погодженням з ОСОБА_7, нанесли потерпілому ОСОБА_1 не менше п»яти ударів ногами, взутими у взуття у життєво важливі місця, а саме: в область голови та тулуба, а також по кінцівках, якими потерпілий ОСОБА_1 намагався закритися від ударів, котрі йому наносилися і, таким чином завдали ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді числених саден на кінцівках та тулубі, сінців на обох віках лівого глаза, рани правої надбровної області, садна носа, осколкового перелома кісток спинки носа, осколкового перелома передньої та латеральної стінки гайморової пазухи зліва, перелому латеральної стінки орбіти зліва, осколкових переломів скулового відростка скроневої кістки зліва, субдуральної гідроми лівої півкулі, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні для життя. Від кількості та потужності нанесених ударів ОСОБА_1 втратив свідомість, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 реально оцінивши стан ОСОБА_1 та розуміючи, що той не зможе їм вчинити ніякого опору, припинили його побиття. В цей самий час ОСОБА_10 намагався увійти в салон вказаного автобуса і, побачивши що там відбувається, словесно намагався зупинити дії нападників. Тоді ОСОБА_7 виштовхнув ОСОБА_10 з автобуса та зачинив двері, а ОСОБА_8 сів за кермо автобуса, завів його ключом, який знаходився у замку запалювання і від»їхав на безпечну відстань від магазина "Шашличная", де й заволоділи грошовими коштами та майном ОСОБА_1, а саме: з карманів одягу потерпілого ОСОБА_1 вони викрали та заволоділи мобільним телефоном марки " Samsung", моделі "GT-S 5660", вартістю 1356 гривень, у чохлі для телефона, вартістю 36 гривень, зі старотовим пакетом "МТС", вартістю 5 гривень, мобільним телефоном марки "Nokia" моделі "С2-01", вартістю 705 гривень 80 копійок, зі стартовим пакетом "ЛАЙФ" вартістю 5 гривень, з верхньої полички автобуса вони викрали та заволоділи нетбуком марки " Samsung" NC 110(NP-NC110), вартістю 1915 гривень 18 копійок, який знаходився в сумці для нього, вартістю 50 гривень, в якій також знаходились маніпулятор-миші компютерної марки "Logitek" моделі "М-100", вартістю 90 гривень, модем марки "Huawei" моделі "Е153", вартістю 225 гривень та USB флеш-накопичувач фірми "Apacer" об*ємом 8 Гб, вартістю 72 гривні 25 копійок, а під час виходу з автобуса ОСОБА_8 зачепив своїми штаньми папери, які знаходилися у «бардачку» автобуса, звідки випали вказані папери та грошова одиниця наміналом у 500 гривень, яка належала ОСОБА_1, та яку ОСОБА_8 також відкрито викрав, чим своїми сумісними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завдали потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 4960 грн. 23 коп., після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись в подальшому вказаним майном за власним розсудом.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, знаходячись у стані алкогольного сп»яніння, за вказаних вище обставин, під час здійснення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_1 та нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень, скоєнного ними 02 вересня 2012 року, близько 04 год. 25 хвн. в салоні пасажирського автобуса марки "Mercedes-Benz 412D ЗП 18С", державний номер НОМЕР_1, біля магазина "Шашличная", який розташований за адресою: Донецька область, Олександрівський район с. Іверське, вул. Зелена 36а, а саме, після того, як скоєнню ними цього злочину їм намагався перешкодити ОСОБА_10, та побоюючись, що про їх злочинні дії можуть дізнатися і інші особи, у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник спільний злочинний намір, спрямований на незаконе заволодіння вказаним вище транспортним засобом, а саме, пасажирським автобусом марки "Mercedes-Benz 412D ЗП 18С", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11. Після чого ОСОБА_7 виштовхнув небажаного свідка їх злочинного нападу на потерпілого ОСОБА_1, а саме, ОСОБА_10 з автобуса та закрив двері. ОСОБА_8 сів за кермо пасажирського автобуса та завів його ключом, який знаходився у замку запалювання, доводячи спільний з ОСОБА_7 злочиний намір до кінця, за попередньою змовою, у групі осіб, повторно, після скоєного ними розбійного нападу, з метою приховування слідів своїх злочиних дій, від»їхав на безпечну відстань від вказаного магазину, і тим самим незаконно заволоділи пасажирським автобусом марки "Mercedes-Benz 412D ЗП 18С", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11. Під час руху ОСОБА_8 спрямував вказаний автобус в напрямку с. Степанівка Олександрівського району Донецької області, однак усвідомлюючи, що тим самим вони віддаляються від місця свого проживання ОСОБА_8, знаходячись в с. Степанівка, повернув вказаний автобус в протилежний напрямок та спрямував його в с.Іверське Олександрівського району Донецької області, де й зупинив автобус на правому узбіччі автодороги сполученням с. Степанівка - с. Новодонецьке, навпроти домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Зелена 45, де й згодом залишили вказаний пасажирський автобус та зникли з місця скоєння злочину.

Підсудний ОСОБА_7 винним себе в пред»явленому обвинуваченні визнав частково і показав, що ніякої попередньої змови між ним та ОСОБА_8 на заволодіння майном та грошима потерпілого ОСОБА_1 не було. Впродовж дня 2 вересня 2012 року їздили з останнім на його автобусі разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_12 по с. Новодонецьке та у "Шашличну" с. Іверське, де вживали пиво та горілку. Коли автобус стояв біля "Шашличної", ОСОБА_1 сам знаходився в автобусі, в якому гучно грала музика. ОСОБА_12 пішла в автобус, щоб попросити зменшити гучність музики. Потім він почув як ОСОБА_12 звала на допомогу, забіг до автобусу і побачив, що ОСОБА_1 намагається зґвалтувати ОСОБА_12. Тоді він одного разу кулаком вдарив ОСОБА_1 по голові, той впав на підлогу автобуса і більше він його не бив. Підійшов до ОСОБА_12 з метою надання їй допомоги, так як вона втратила свідомість. В цей час ОСОБА_1 лежав у проході між пасажирськими сидіннями - головою до виходу, а він з ОСОБА_12 знаходився біля його ніг. Майже за хвилину в автобус зайшов ОСОБА_8. Він не бачив, щоб ОСОБА_8 бив ОСОБА_1, але коли стояв спиною до нього, почув якісь два приглушені удари, не зрозумів, що це було, але, не виключає, що їх наніс ОСОБА_1 ОСОБА_8, хоча достеменно стверджувати цього не може. Заглядав в автобус і ОСОБА_10, який запитав про те, навіщо вони побили водія, але він його спровадив. Далі він став оглядати автобус з метою знайти аптечку, щоб допомогти ОСОБА_12. Під час пошуків на полиці випадково знайшов ноутбук у сумці та два мобільні телефони, які привласнив. Причетним до угону автобуса себе не вважає. Відігнати автобус на безпечну відстань від місця скоєння злочину визвався сам ОСОБА_8, а вони з ОСОБА_12 в цей час вийшли на вулицю. ОСОБА_8 відігнав і залишив автобус неподалік від "Шашличної", після чого вони разом пішли додому у с. Новодонецьке. Він забрав з автобуса ноутбук у сумці і два мобільні телефони. По дорозі один телефон віддав ОСОБА_12. При огляді у нього вдома працівники міліції вилучили вкрадені ноутбук з мишею, а також він добровільно видав їм один з викрадених телефонів.

Підсудний ОСОБА_8 також винним в пред»явленому обвинуваченні визнав себе часткового і показав, що за вказаних обставин розпивали спиртні напої разом з ОСОБА_7, ОСОБА_10 та потерпілим ОСОБА_1 біля магазину "Шашличная". ОСОБА_1 пішов до себе в автобус, за ним пішла ОСОБА_12, яку він попросив забрати з заднього сидіння його цигарки. За нею

неочікувано зірвався з місця ОСОБА_7 і заскочив у салон автобуса. З якою метою він це зробив не знає, але не бачив і не чув, щоб ОСОБА_12 звала когось на допомогу. Коли через хвилину сам зайшов до автобуса, побачив, що ОСОБА_1 лежить на проході головою до виходу, а ОСОБА_7 його б»є ногами. ОСОБА_10, який питав про те, навіщо побили ОСОБА_1 вони з автобуса вигнали. Автобус уганяв з власної ініціативи. Сів за кермо та поїхав з ОСОБА_7 та ОСОБА_12 спочатку у напрямку с. Степанівка, щоб їх ніхто не бачив, а потім вони розвернулись і поїхали назад до "Шашличної", щоб ближче йти додому, де і зупинились метрів приблизно за двісті до магазину. Коли виходив, зачепив штаньми за "бардачок", той відкрився і випали гроші - одна купюра номіналом 500 гривень, яку він привласнив. Пішли разом у с. Новодонецьке, він з ОСОБА_7 пішли до того додому, де були до 8 години ранку, а ОСОБА_12 пішла до себе. Вранці вона зателефонувала, запропонувала зустрітись біля школи. Там його затримали працівники міліції. За вкрадені гроші він у магазині у с. Новодонецьке купив собі кросовки, а решту грошей разом з цією обувкою у нього вилучили працівники міліції.

Але, незважаючи на часткове визнання підсудними своєї вини у пред»явленому обвинуваченні, суд вважає, що вина їх повністю доказана у судовому засіданні показаннями потерпілого, свідків, письмовими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_1 показав, що він робив на підстанції водієм на вказаному автобусі. Ранком, 01 вересня 2012 року на автобусі привіз людей, звозив їх на обід, потім порозвозив робочих по домівках і сам поїхав відпочивати в с. Степанівка. Пам»ятає також, що зупинився біля магазину «Шашличная», там познайомився з місцевими жителями, як виявилось пізніше - ОСОБА_7 та ОСОБА_8. В розмові питав у них про можливість знайти житло для тимчасового проживання. Потім вони удвох зайшли до нього в автобус і почали вимагати гроші. Він їм нічого не дав і ОСОБА_7 ударив його по голові. Подальші події зовсім не пам»ятає, так як втратив свідомість. Отямився вже в лікарні.

Свідок ОСОБА_10 показав, що 01 вересня 2012 року, ввечері, він разом з ОСОБА_9 пили пиво в його квартирі у с. Новодонецьке. Потім пішли у "Шашличну" в с. Іверське, де познайомились з водієм автобуса ОСОБА_1. ОСОБА_1 запитав, де тут у селищі можна відпочити в кафе та знайти для утіх дівчину. Він сказав, що покаже. На автобусі, яким керував ОСОБА_1, вони поїхали в с. Новодонецьке, але було пізно і всі кафе були вже закриті. ОСОБА_1 висадив їх з ОСОБА_9 біля магазину "Яна", а сам поїхав в сторону с. Іверське. Він вирішив знов повернутись в "Шашличну" та подзвонив ОСОБА_1, щоб той їх підвіз. На автобусі вони повернулися до "Шашличної", а ОСОБА_1 поїхав в сторону шахти "Піонер". Вони з ОСОБА_9 пили пиво, потім до них підійшов хлопець, вони познайомились - ним виявися ОСОБА_7. Йому подзвонив на телефон ОСОБА_1 і хвилин через 15 під»їхав. Він пояснив ОСОБА_7, хто це. Водій купив цигарки та пиво і сів до них за стіл. Він запропонував поїхати до нього на квартиру. Поїхали він, ОСОБА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_7. В квартирі ОСОБА_7 запропонував йому і ОСОБА_9 "розвести водія на гроші", вони з цією пропозицею не погодились. ОСОБА_7 сказав: "все буде чисто, без кримінала". Водій цікавився з приводу дівчини, щоб розважитись. ОСОБА_7 сказав, що є така дівчина і треба поїхати в одне місце. Приїхали десь на околицю с.Новодонецьке, де розташовані багатоповерхові будинки. Він з ОСОБА_7 пішли в під»їзд одного з них, двері відчинили його знайомі по школі ОСОБА_12 та ОСОБА_8. ОСОБА_7 сказав, що чоловіку потрібна дівчина, у чоловіка є гроші, його можна «розвести». Спустились до автобуса та поїхали на залізничний вокзал. Він попередив водія, що його можуть «розвести» на гроші, але водій відмахнувся, не зреагувавши на його слова. Потім вони знов поїхали в "Шашличну". Там він сидів за столом з якимось чоловіком без пальців, потім зайшов в автобус. ОСОБА_7 знаходився спиною до нього, біля передніх сидінь, ОСОБА_1 лежав у проході, у нього з голови йшла кров, в ногах у нього стояв ОСОБА_8. ОСОБА_12 знаходилась на сидінні і щось кричала, ОСОБА_7 в цей час оглядав кишені водія. Побачивши, що він зайшов до салону, ОСОБА_7 виштовхнув його з автобуса та зачинив двері. Автобус поїхав. Він викликав міліцію та залишився чекати поки вони приїдуть.

Свідок ОСОБА_9 про обставини свого знайомства з ОСОБА_7 і водієм мікроавтобуса ОСОБА_1 дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_10. Показав також, що перебуваючи на квартирі у ОСОБА_6 пропонував їм спільними зусиллями «розвести водія на

гроші», на що вони відповіли відмовою. Він чув також як ОСОБА_6, стоячи в коридорі став комусь телефонувати, пропонуючи пограбувати водія, казав при цьому що у водія є гроші і мобільний телефон, який після пограбування буде належати йому і що вони зараз до них під»їдуть. Після цього вони під»їхали до одного з будинків на мікрорайоні, де до них вийшли його знайомі по школі ОСОБА_8 і ОСОБА_12. Далі він з ними вже їхати не став і пішов додому. В той же день, приблизно об 11 год. йому зателефонував ОСОБА_6 і стурбованим голосом повідомив, що водія мікроавтобуса побили і вони знаходяться в міліції.

Свідок ОСОБА_15 показав, що ввечері 01 вересня 2012 року відпочивав у "Шашличній" в с. Іверське, бачив що там же був добре знайомий йому ОСОБА_7, який був у компанії декількох осіб, серед яких була молода дівчина. Вона сиділи за столиком, до якого декілька разів під»їжджав червоний автобус "Mercedes-Benz 412D ЗП 18С", реєстраційний номер НОМЕР_1, який він добре запам»ятав. До його столику підійшов хлопець на ім»я ОСОБА_15. Коли вказаний автобус ще раз під»їхав до столику, цей ОСОБА_15 зайшов до автобусу, а через деякий час вийшов, підійшов до нього та сказав, що треба викликати міліцію, бо в автобусі побили чоловіка. Він не бачив, щоб ще хтось входив та виходив з вказаного автобусу (т.2, ас.ас.35-37).

Неповнолітня свідок ОСОБА_12 показала, що 01 вересня 2012 року, ввечері, гуляла з ОСОБА_8, вони спілкувались, а потім пішли на квартиру до ОСОБА_7, де грали в карти. Десь о 3 год., вже 02 вересня 2012 року ОСОБА_7 пішов до крамниці по пиво. До квартири він повернувся вже з її знайомим по школі ОСОБА_10, запропонували покататись на автомобілі. Давши згоду, вони з ОСОБА_8 вийшли, сіли в автобус, поїхали кататись, під»їхали до "Шашличної", пили там пиво, а потім поїхали на залізничний вокзал, де продовжили розпивати спиртні напої. ОСОБА_7 просив її витягти ключі від автомобіля з карману водія ОСОБА_1, щоб оглянути його барсетку в салоні, але вона відмовилась це робити, після чого ОСОБА_7 запропонував усім знов повернутись до «Шашличної», що вони і зробили. ОСОБА_16 знов купував спиртні напої, вони випивали, після чого водій повернувся до автобуса і став слухати музику, яка грала дуже гучно. Вона пішла до автобуса попросити водія приглушити звук і взяти забуті на сидінні ОСОБА_8 цигарки. Водій став приставати до неї і вона вимушена була стукати у вікно рукою, щоб їй допомогли. ОСОБА_7 забіг до автобуса та заступився за неї, а саме, він вдарив потерпілого, а коли той упав, почав завдавати йому удари ногами в голову. ОСОБА_8 в цей час стояв біля дверей автомобіля і казав, щоб вона вийшла звідти. Зробити цього вона не могла, так як їй зробилось зле і вона частково знепритомніла. ОСОБА_7 наказав ОСОБА_8 сісти за кермо і їхати у бік с.Степанівки. Вони разом на автобусі поїхали у бік с. Степанівка, а потім повернулись і зупинились неподалік «Шашличної». Після цього ОСОБА_7 обшукав кармани водія та салон автомобіля, забрав собі два його телефони та сумку з ноутбуком, а ОСОБА_8 светром повитирав відбитки з керма автомобіля, після чого з вкраденими речами вони пішли додому. По дорозі ОСОБА_7 з вкрадених речей віддав їй один із телефонів, з якого вона викинула сім-карту. Цей телефон того ж дня у неї вдома знайшли та вилучили працівники міліції.

Свідок ОСОБА_17 показала, що 01 вересня 2012 року її донька ОСОБА_12 не повернулася додому після 23 години і її мобільний телефон не відповідав. Вона шукала доньку, але марно. Повернулась додому ОСОБА_12 вже вранці. Розповіла, що вони були у ОСОБА_7 на квартирі разом з ОСОБА_8, коли до них приїхав ОСОБА_10 та запропонував покататись на автобусі. Вони погодились та поїхали кататись. Заїзджали на ст. Легендарна, дорослі пили пиво, коли спиртні напої скінчились вони поїхали до "Шашличної" за пивом, водій залишився в автобусі та слухав музику, яка грала гучно, ОСОБА_12 зайшла в автобус з метою попросити водія зробити звук тихіше та пройшла до заднього сидіння за цигарками ОСОБА_8. Водій пішов за нею і намагався її пригорнути до себе. ОСОБА_12 почала кричати, але через гучну музику її було не чути, і вона стала бити руками по склу, намагаючись привернути до себе увагу. В автобус забіг ОСОБА_7 і став бити водія. Потім ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 від»їхали кудись на автобусі, вивезли з собою ОСОБА_16, де

забрали його речі і пішли додому, залишивши побитого водія в автобусі.

Свідок ОСОБА_18 показала, що 01 вересня 2012 року вона працювала в кафе "Шашличная" у с. Іверське продавцем. Була субота, близько 21:00 години, людей було багато, до

віконця підійшли скупитись молодий чоловік, якого вона потім впізнала, як ОСОБА_16, та дівчина. ОСОБА_16 стояв поруч, дівчина скуплялась. Вони придбали пиво, енергетичний напій, та щось ще, сума була 113 гривень. Вона запропонувала заплатити цю суму, ОСОБА_16 відповів "без проблем", оплатив покупки. Потім вони ще раз підходили щось купувати, але вона вже подробиць не пам»ятає.

Свідок ОСОБА_19 - фельдшер "Швидкої допомоги", показала, що була у зміні 01 вересня 2012 року, прийняла чергування. Точно не пам»ятає, здається повідомили, що є автобус та постраждалі. Близько 06:00 години 02 вересня 2012 року вони приїхали до "Шашличної", вона зайшла в автобус, потерпілий лежав в автобусі непритомний, підійти та надати допомогу було неможливо. Відчинили задні двері та витягли чоловіка на ноші. Вже на ношах вона надавала чоловікові допомогу, обличчя його було одутле і в крові.

Свідок ОСОБА_20 - водій карети «Швидкої допомоги» дав з цього приводу аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_21 показала, що вранці 02 вересня 2012 року саме ОСОБА_8 придбав у її магазині спортивне взуття, розраховувався при цьому купюрою номіналом 500 грн..

Показання свідка ОСОБА_10 про те, що саме він повідомив у міліцію про напад на потерпілого підтверджуються рапортом чергового Олександрівського РВ (т.1 а.с.10 ).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 2 вересня 2012 року, неподалік кафе "Шашличная" у с. Іверське Олександрівського району Донецької області на вул. Зеленій, по якій дорога веде в бік с. Степанівка того ж району, знайдено автобус "Mercedes-Benz 412D ЗП 18С", реєстраційний номер НОМЕР_1 з зачиненими двірьми, речі в автобусі були розкидані по салону (т. 1, ас.ас. 14-21).

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні протоколів, при огляді житла ОСОБА_7 виявлені та вилучені ноутбук та миша, які належать потерпілому ОСОБА_16, а також ОСОБА_7 видав викрадений у того ж потерпілого телефон ( т. 1 ас.ас. 39-46, 50,51).

Пояснення свідка ОСОБА_12 відносно того, що ОСОБА_7 подарував їй телефон «Самсунг», який він відібрав у ОСОБА_16 в результаті скоєного на нього в її присутності розбійного нападу підтверджуються протоколом його огляду від 02 вересня 2012 року, який було виявлено в квартирі по місцю її проживання та вилучено в той же день працівниками міліції ( т.1 ас.ас.47-49 ).

Як вбачається з протоколу впізнання по фотографіям свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_16 як потерпілого від скоєного на нього розбійного нападу (т.1, ас. 103, ).

Як вбачається з протоколів пред»явлення особи для впізнання свідок ОСОБА_10 особисто впізнав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як тіх осіб, які здійснили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_16 в автобусі 02 вересня 2012 року (т.2 ас.ас. 137-138, 142-143).

Згідно протоколу пред»явлення особи для впізнання свідок ОСОБА_9 особисто впізнав ОСОБА_7, як особу, що пропонувала "розвести" потерпілого ОСОБА_16 на гроші (а.с. 17-18, т.2).

Як вбачається з протоколів пред»явлення фотознімків для впізнання свідки ОСОБА_18

(а.с. 12 т.2), ОСОБА_9 (а.с. 22 т.2) та ОСОБА_19 (а.с. 59 т.2) впізнали ОСОБА_16 як потерпілого в справі про розбійний напад.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу при відтворенні обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_7, а також судово-медичного експерта ОСОБА_22 ОСОБА_7 детально показав, яким чином скоїв напад на потерпілого, де і які вкрав належні йому речі

в автобусі і куди потім подів викрадене, а також те, яким чином вони з ОСОБА_8 незаконно заволоділи автобусом, яким керував потерпілий ОСОБА_16 ( т.1, ас.ас. 156 -158, т. 2, ас.ас. 68-78 ).

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_8, а також судово-медичного експерта ОСОБА_22 ОСОБА_8 детально показав, як ОСОБА_7 напав на потерпілого, як повалив та наносив удари потерпілому, як вкрав гроші потерпілого в автобусі, як разом вони незаконно заволоділи належним потерпілому транспортним засобом (т.1, ас.ас. 167 -169, т.2, ас.ас. 83-91).

Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин подій за участю свідка ОСОБА_12 а також судово-медичного експерта ОСОБА_22 ОСОБА_12 детально показала, як ОСОБА_7 в її присутності напав на потерпілого ОСОБА_16, як повалив того в автобусі на підлогу та став руками та ногами наносити удари потерпілому (т.1, ас.ас. 146 -152).

Належність викрадених в результаті розбійного нападу речей потерпілому ОСОБА_16 підтверджено копіями чеків на телефон марки "Nokia," моделі "С2-01" та ноутбук марки " Samsung" NC 110(NP-NC110), копією товарного чеку та коробки телефона марки " Samsung," моделі "GT-S 5660" (ас.ас.. 126, 128-129 т.2).

Вартість викрадених у потерпілого ОСОБА_16 речей підтверджено висновком товарознавчої експертизи та відповідною довідкою (т. 3,ас.ас. 30-37, 96).

Належність транспортного засобу - автобуса, яким незаконно, після скоєння розбійного нападу на потерпілого заволоділи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджено дослідженими в судовому засіданні документами, зокрема, договором його аренди (а.с. 34 т.1).

Наявність у потерпілого ОСОБА_16 черепно-мозкової травми при надходженні до лікарняного закладу 2 вересня 2012 року та факт його подальшого там лікування підтверджуються дослідженими в судовому засіданні медичними довідками. (т.1 а.с. 11-13, т. 2 а.с. 201).

Згідно висновків судово-медичних експертиз у ОСОБА_8, ОСОБА_7та ОСОБА_12 ніяких тілесних ушкоджень, які могли б утворитись 2 вересня 2012 року не виявлено (ас.ас.179,180, 187, 188, 196 т.2).

Локалізація та механізм утворення завданих діями підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_16 тяжких тілесних ушкоджень підтверджено висновком судово-медичної експертизи, в якому, зокрема, вказано, що вказаний під час відтворень обставин події злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_12 механізм нанесення ОСОБА_7 ударів ногами в голову потерпілого ОСОБА_16 відповідає локалізації та механізму утворення завданих потерпілому ОСОБА_16 тяжких тілесних ушкоджень (ас.ас. 209,212 т.2).

Згідно висновків амбулаторних судово-психіатричних експертиз обоє підсудних - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є осудними, можуть усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. а.с. 220-222, 229-231 т.2).

Згідно наданих до справи характеристик за місцем проживання підсудний ОСОБА_7 характеризується задовільно, а підсудний ОСОБА_8 - негативно (т. 3 ас.101, 128).

До справи також додано відповідні довідки та копії вироків, які підтверджують минулі судимості підсудного ОСОБА_8.(т. 3, ас.122-126).

Суд не приймає до уваги доводи підсудних про те, що вони не мали змови на розбійний

напад на потерпілого, а лише ОСОБА_7 вдарив потерпілого, захищаючи ОСОБА_12»ю від згвалтування, а вже потім вони викрали належні йому речі та гроші, бо змова підсудних на незаконне заволодіння майном потерпілого підтверджена показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9.

Суд також не приймає до уваги доводи підсудних про те, що ОСОБА_7 вдарив потерпілого лише один раз, а ОСОБА_8 зовсім його не бив, бо під час досудового слідства в присутності своїх захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 постійно давали показання один на одного, що били ногами по голові потерпілого, коли той вже лежав в автобусі. Ці показання підсудний ОСОБА_7 частково підтвердив і в судовому засіданні.

Також факт заподіяння саме діями підсудних потерпілому ОСОБА_16 тяжких тілесних ушкоджень підтверджено показаннями, наданими безпосередньо в судовому засіданні свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_12, медичними документами на потерпілого та висновком судово-медичної експертизи.

Показання обох підсудних стосовно своєї непричетності до розбійного нападу на потерпілого з нанесенням йому тяжких тілесних ушкоджень суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Факт же нападу потерпілого на ОСОБА_12 з метою її звалтування, чим саме підсудний ОСОБА_7 намагається виправдати свої дії стосовно ОСОБА_16, стверджуючи, що він таким чином захищав від нього неповнолітню ОСОБА_12 ніякими доказами не підтверджується, тому суд вважає правильною кваліфікацію дій обох підсудних - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ст. 187 ч. 4 КК України, тому що вони умисно, за попередньою змовою і у групі осіб вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Суд не приймає до уваги доводи підсудного ОСОБА_7 про те, що він не вчиняв незаконного заволодіння транспортним засобом, бо під час досудового слідства і ОСОБА_7 і ОСОБА_8 давали про це детальні показання, у судовому засіданні цю обставину підтвердили також свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_10, у яких, на думку суду, немає ніяких підстав оговорювати ОСОБА_7 у скоєнні цього злочину, тому суд вважає правильною кваліфікацію дій обох підсудних - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ст. 289 ч. 2 КК України, тому що вони повторно, за попередньою змовою і у групі осіб вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, обставини справи, особи самих підсудних.

Обставиною, що пом»якшує покарання підсудному ОСОБА_7 суд вважає те, що злочин скоєно ним уперше.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд вважає вчинення ними злочину у стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням всіх обставин справи та відомостей про особи підсудних суд вважає необхідним призначити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Підсудний ОСОБА_8 вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі за попереднім вироком, тому згідно ст. ст. 71, 72 та ч. 3 ст. 78 КК України суд вважає за необхідне до покарання, призначеного ОСОБА_8 за теперішнім вироком приєднати частково у вигляді 3 місяців позбавлення волі невідбуте ним покарання за вироком Добропільського міськрайсуду Донецької області від 28 грудня 2010 року.

У строк відбування покарання обом підсудним - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 необхідно зарахувати час перебування під вартою з моменту їх затримання, а саме, з 03 вересня 2012 року.

Згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, забов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.

Прокурором заявлено по справі цивільний позов, згідно якого він просить стягнути з

підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно, в рахунок відшкодування шкоди витрати на лікування потерпілого ОСОБА_16 в розмірі 37790 гривень 04 коп. на користь держави в особі комунальної лікувально-профілактичної установи "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об»єднання". Позовні вимоги прокурора підтверджено медичною довідкою та доказами по кримінальній справі, тому позов прокурора необхідно задовольнити у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тому, з підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_16 необхідно стягнути солідарно, в відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, враховуючи вартість придбаних ним для лікування ліків на суму 77512 грн.64 коп., втрачений заробіток за вересень-листопад 2012 року в розмірі 3338 грн., а також частину викраденого і не повернутого йому майна та викрадених грошей на загальну суму 290 грн., а всього - 81109 грн.64 коп..

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує, що злочинними діями підсудних потерпілому ОСОБА_16 завдано тяжких тілесних ушкоджень, через що він зазнав великих моральних та фізичних страждань, втратив здоров»я, тривалий час лікується, не може працевлаштуватись, що поставило його самого та його сім»ю в скрутне матеріальне становище, порушило звичайний порядок його життя і він вимушений докладати значних зусиль для його відновлення. З урахуванням вказаних обставин суд вважає, що заявлена сума моральної шкоди в 100 000 грн. відповідає ступеню моральних страждань потерпілого, а тому позов в цій частині потрібно задовольнити в повному обсязі, стягнувши солідарно з підсудних на користь потерпілого 100 000 грн..

Згідно ст. 92 КПК України (1960 року) з підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 необхідно стягнути судові витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 588 гривень 00 коп.

Згідно ст.93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених.

Враховуючи ступінь вини кожного із підсудних суд приходить до висновку, що судові витрати в сумі 588 грн. повинні бути відшкодовані за рахунок підсудних порівну, тобто по 279 грн. з кожного.

Приєднані до справи речові докази, а саме - автомобіль та вилучені викрадені речі, які повернуто потерпілим, необхідно залишити останнім; гроші у розмірі 450 гривень необхідно повернути потерпілому ОСОБА_16; предмети одягу, вилучені у ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 необхідно повернути вказаним особам, інші предмети, як такі, що не мають матеріальної цінності - необхідно знищити Олександрівському РВ.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960 року), суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_7 визнати винними у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4 та 289 ч. 2 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності;

- за ст. 289 ч. 2 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ст.70 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю злочинів,

шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 10 років позбавлення волі

з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_8 визнати винними у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 187

ч. 4 та 289 ч. 2 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності;

за ст. 289 ч. 2 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ст.70 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

Згідно ст. ст. 71, 72 та ч. 3 ст. 78 КК України до знов призначеного покарання засудженому ОСОБА_8 частково у вигляді 3 місяців позбавлення волі приєднати невідбуте ним покарання за вироком Добропільського міськрайсуду Донецької області від 28 грудня 2010 року і остаточно призначити покарання у вигляді 9 (дев»яти) років і 3 (трьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити утримання під вартою у Артемівському слідчому ізоляторі Донецької області.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рахувати з 03 вересня 2012 року.

Згідно ст.ст. 1166, 1167, 1190 та 1206 ЦК України цивільні позови задовольнити повністю:

- стягнути з засуджених - ОСОБА_7, ІНН НОМЕР_2, та ОСОБА_8, ІНН НОМЕР_3 - солідарно, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 37790 ( тридцять сім тисяч сімсот дев»яносто ) гривень 04 коп. на користь держави в особі комунальної лікувально-профілактичної установи "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об»єднання" (83099 м. Донецьк, пр. Ілліча 14, код ЄДРПОУ - 25672019), реквізити для сплати: р/р 35429002002128, Банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, отримувач КЛПУ ДОКТМО ОКПО - 25672019.

- стягнути з засуджених - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно, на користь ОСОБА_1, який мешкає у АДРЕСА_4, ІНН НОМЕР_4, витрати на придбання ліків та медпрепаратів у сумі 77512 гривень 64 коп., невідшкодовану майнову шкоду 290 гривень, втрату заробітка за вересень-листопад 2012 року включно на суму 3338 гривень, та моральну шкоду 100000 гривень, а усього стягнути 181140 (сто вісімдесят одна тисяча сто сорок) гривень 64 коп.

Згідно ст. 92 КПК України (1960 року) стягнути з засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судові витрати по кримінальній справі за проведення товарознавчої експертизи на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру (83062, м. Донецьк, вул. Фізкультурна 1) реквізити для сплати: р/р 31253272210095 в ГУГКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25574914 по 279 (двісті сімдесят) грн. - з кожного.

Речові докази:

- автобус марки "Mercedes-Benz 412D ЗП 18С", реєстраційний номер НОМЕР_1, який повернуто власнику ОСОБА_11, мешканцю АДРЕСА_5, залишити йому же;

- мобільні телефони: марки Samsung моделі GT-S 5660 з чохлом та марки Nokia моделі

С2-01, ноутбук марки Samsung NC 110 (NP-NC110), маніпулятор-мишу комп»ютерну

марки Logitek, моделі M-110, модем марки Huawei моделі Е 153, USB флеш-накоплювач фірми Apacer об»ємом 8Гб, які повернуто власнику ОСОБА_1, мешканцю АДРЕСА_6;

- грошові кошти у сумі 450 (чотириста п»ятдесят) гривень, які зберігаються в бухгалтерії Олександрівського РВ ГУМВС України в Донецькій області за квитанцією № 7437 від 25 жовтня 2012 року - повернути ОСОБА_1;

- речі, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Олександрівського РВ ГУМВС України в Донецькій області за квитанцією серії 11 від 25 жовтня 2012 року:

- кросовки та шльопанці, належні ОСОБА_7 - повернути останньому;

- футболку, штани та кросовки, належні ОСОБА_8 - повернути останньому;

- спортивну куртку, спортивні штани, футболку та кеди, належні ОСОБА_12, яка мешкає у АДРЕСА_7, - повернути власниці;

- 10 пакетів зі змивами, цигарки та запальничку - знищити ОСОБА_13 як такі, що не мають матеріальної цінності.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Олександрівский районний суд протягом 15 діб: засудженими - з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками процесу - з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Куліков