Ухвала суду № 40813527, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8093/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення -рішення від 23.12.2013 № 0008282207, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення -рішення від 23.12.2013 р. № 0008282207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2014 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.12.2011 р. по 30.09.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 15.12.2011 р. по 30.09.2013 р., за результатом якої складено акт від 23.12.2013 р. № 470/126-50-22-07-38038596.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на порушення позивачем вимог п. 46.1 ст. 46, ст. 188, пп. 195.1.1 ст. 195, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 1 270 025 грн.

Так між позивачем та підприємством нерезидентом «TRANSPORTO EXPRESS INC» укладено контракти на поставку цукру білого кристалічного з цукрового буряку 3, 4 категорії виробленого в 2012 році українського виробництва від 22.02.2013 р. № 22/02-13, від 15.04.2013 р. № 15/04-13.

Згідно умов контрактів місце поставки: з.д. станція Одеса-Пересипь, склад «Продовольчої компанії АМ» м. Одеса, вул.. Ізвесткова, 87/1 у вагонах. Ціна товару складає 511 долар США за тонну. Вартість контракту 275 940 доларів США.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ВМД № 500060804/ 2013/100258 від 05.03.2013 р. на адресу «TRANSPORTO EXPRESS INC» було поставлено цукор білий кристалічний в кількості 405,1 тон загальною вартістю 207 006,10 доларів США (1 654 599,76 грн.).

Також, згідно ВМД № 50060804/2013/100272 від 04.03.2013 р. на адресу «TRANSPORTO EXPRESS INC» було поставлено цукор білий кристалічний в кількості 135,7 тон загальною вартістю 69 342,7 доларів США (554 256,2 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що вказаний цукор було придбано у ТОВ «Козінський цукровий завод» в кількості 540,8 тонн за ціною 4920 з ПДВ загальною вартістю 2 660 736 грн.

Крім того, згідно ВМД № 50060702/2013/001870 від 24.04.2013 р. на адресу «TRANSPORTO EXPRESS INC» було поставлено цукор білий кристалічний в кількості 1008 тонн загальною вартістю 518 112 доларів США (4 141 269,22 грн.).

Вказаний товар було придбано позивачем у ТОВ «Козінський цукровий завод» в кількості298,500 тонн за ціною 4920 з ПДВ загальною вартістю 1 468 620 грн.

Загальна вартість реалізованого цукру становить 6 350 125,18 грн., затрати на купівлю цукру становлять 6 350 080 грн., прибутковість операції становить 45,18 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).

Розумна економічна причина (ділова мета), згідно із п.п.14.1.231 п.14.1 ст. 14 ПК України, це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У відповідності до п. п. «а» п. 195.1.1 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначив, що фактично не мав місця у спірних правовідносинах митний режим експорту, з огляду на що реалізований товар підлягає оподаткуванню за загальною ставкою.

Відсутність реальності експортної операції, на думку відповідача, полягає у незабезпеченні економічної вигоди від здійсненої операції.

В судовому засіданні 18.09.2014 р. представник позивача пояснила, що вихід на зовнішній ринок цукру є досить складним процесом і з метою входження на цей ринок позивач намагався налагодити економічні відносини по реалізації цукру вдаючися до демпінгу цін.

В даному випадку колегія суддів за умови відсутності інших підстав вважати дії позивача протиправними, вважає доводи відповідача в цій частині необґрунтованими.

Всупереч твердженню відповідача про відсутність факту експортної операції, колегія суддів зауважує, що в розумінні ст. 195 ПК України митним органом зафіксовано перетин кордону України товаром 06.03.2013 р., 09.03.2014 р. та 03.05.2013 р.

Оплата товару іноземним контрагентом підтверджена додатково наданими до суду апеляційної інстанції банківськими виписками від 29.04.2013 р., 15.04.2013 р. та 05.03.2013 р.

Доводи відповідача про те, що підставою для нульового оподаткування може бути виключно вантажно-митна декларація у паперовому вигляді, а не в електронному, суперечить положенням Митного та Податкового кодексів України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність спірного повідомлення-рішення, та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Доводи апеляційної скарги позицію суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині оскарження ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення -рішення від 23.12.2013 № 0008282207 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 07.10.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.