Рішення № 40812651, 08.10.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Справа № 925/1268/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - Сіндряков О.В. за довіреністю, відповідача - Ганнисик О.Ю. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Канівського комунального підприємства теплових мереж м. Канів Черкаська область про стягнення 6908195,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Канівського комунального підприємства теплових мереж (далі за текстом - відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: 6 026 043,46 грн. боргу за отриманий природний газ, 356 183,31 грн. пені, 68 695,74 грн. інфляційних, 130 389,92 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, 28.12.2012 між сторонами укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3181-ТЕ-36 (далі - Договір), на виконання умов якого позивач протягом січня-квітня 2013 року та жовтня-грудня 2013 року передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 5 901,347 тис. куб. м. на загальну суму 7 726 043,46 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 22.01.14 та 24.01.14, однак в порушення умов Договору відповідач оплату за спожитий газ вчасно та в повному обсязі не здійснив. Станом на 04.06.2014 сума основного боргу відповідача за отриманий природний газ складає 6 026 043,46 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що на момент звернення позивача до суду заборгованість становила не 6 026 043,46 грн., як заявлено позивачем у позові, а 5 291 398,84 грн., позивачем не враховано, що платіжними дорученнями № 204 від 01.04.2014 відповідачем перераховано 370 964,62 грн. та № 357 від 26.05.2014 перераховано 363 680,00 грн. Що стосується нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, повідомляє, що тарифне регулювання має суттєвий соціальний та економічний вплив на інтереси усіх учасників господарських відносин; постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2013 № 167 був затверджений Порядок та умови надання у 2013 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, цей порядок був затверджений відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" на 20'13 рік", при цьому, незважаючи на те, що дані видатки були передбачені в Державному бюджету на 2013 рік, станом на дату порушення провадження у справі фінансування не було проведено. За таких об'єктивних обставин, виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідач вважає за можливе ставити перед судом питання про зменшення розміру неустойки; просить суд: відмовити позивачу в стягненні з відповідача основної заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 734 644,62 грн., зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України.

До початку судового засідання до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову повністю за наступних підстав: 29.09.2014 між сторонами у справі, ГУ Державної казначейської служби України у Черкаській області, Департаментом фінансів Черкаської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Канівської міської ради укладено договір №449/30 про організацію взаєморозрахунків. Згідно п. 11 даного договору сторони зобов'язались не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, отже викладене свідчить про відсутність підстав для стягнення договірної пені та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки договором про організацію взаєморозрахунків сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу, таким чином термін здійснення кінцевого розрахунку за спожитий природний газ у 2013 році ще не настав, аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.09.2014 в справі №511-35/1533-2012-19/522-2012.

У судовому засіданні була оголошена перерва з 07 жовтня по 08 жовтня 2014 року.

У перерві представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій повідомив суд, що під час розгляду справи з'ясувалось, що до звернення позивача до суду відповідач частково сплатив основний борг - 01.04.14 - 370 964,62 грн., 26.05.14 - 363 680,00 грн. Таким чином основний борг станом на 07.10.2014 зменшився до 5 291 398,84 грн. В той же час, заборгованість зі сплати пені, інфляційних, 3% річних зросла. Просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача: борг за отриманий природний газ в сумі 5 291 398,84 грн., пеню в сумі 470 247,69 грн., інфляційних - 932 316,61 грн., 3% річних - 214 231,86 грн.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні:

- представник позивача просив задовольнити збільшені позовні вимоги;

- представник відповідача заперечив проти позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

28.12.2012 між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач у справі, продавець за договором) та Канівським комунальним підприємством теплових мереж (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3181-ТЕ-36 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України позивачем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).

Договір містить наступні основні умови:

- продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом 5944 тис. куб.м. (п'ять мільйонів дев'ятсот сорок чотири тисячі куб.м.), у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень - 1255, лютий - 1185, березень - 994, квітень - 288, жовтень - 305, листопад - 732, грудень - 1185 тис.куб.м. (п. 2.1.);

- обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.2.1.1);

- ціна (граничний рівень цін) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ (п.5.1);

- до сплати ціна за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.(п. 5.2.);

- у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ та/аюо тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію (п.5.3);

- загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 6 484 904,00 грн., крім того ПДВ - 1 296 980,80 грн., разом з ПДВ - 7 781 884,80 грн. (п. 5.5.)

- оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу (п. 6.1.). Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1.);

- у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується оплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. (п.7.2).

На виконання умов Договору позивач протягом січня-квітня 2013 року та жовтня-грудня 2013 року передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 5 901,347 тис. куб. м. на загальну суму 7 726 043,46 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 22.01.14 та 24.01.14, які підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств та не заперечується відповідачем.

В порушення умов Договору, оплату за отриманий природний газ відповідач здійснював із порушенням встановлених Договором строків та не в повному обсязі. Станом на 08.10.2014 борг відповідача за отриманий газ становить 5 291 398,84 грн.

За прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем нараховані договірна пеня, а також три проценти річних, інфляційні за вказаний у розрахунках період прострочення.

29.09.2014 ГУ Державної казначейської служби України у Черкаській області (сторона перша), Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації (сторона друга), Фінансове управління виконавчого комітету Канівської міської ради (сторона третя), відповідач (сторона четверта) та позивач (сторона остання) уклали договір № 449/30 про організацію взаєморозрахунків, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 р. № 30. Згідно порядку проведення взаєморозрахунків , який передбачений у вказаному договорі, Казначейство перераховує кошти стороні першій, сторона перша - стороні другій, сторона друга - третій, сторона третя - четвертій, сторона четверта перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 5291398,84 грн., утому числі податок на додану вартість 881899,81 грн. для погашення заборгованості за природний газ за 2013 рік згідно з договором від 28.12.2012 №13/3181-ТЕ-36. Згідно п. 10 даного договору з метою його виконання сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими повному задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони спірних правовідносин являються суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст. 2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України); зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, являється за правовою природою договором поставки природного газу.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відносини, що виникають із договору поставки, також врегульовані Цивільним кодексом України (далі - ЦК України). Зокрема, статтею 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору поставки, на підставі якого виникли господарські договірні зобов'язання сторін, являється природний газ.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Права та обов'язки споживачів, встановлені ст.19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу". Так, споживач, серед іншого, зобов'язаний: укласти договір на постачання природного газу; забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Статтею 23 цього Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства з питань функціонування ринку природного газу, яка не передбачає спеціальну відповідальність за порушення зобов'язань щодо строків та порядку оплати за спожитий природний газ. Отже до спірних правовідносин щодо порядку та строків оплати застосовуються положення договору та положення ГК України, ЦК України.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Позивач довів поставлення природного газу відповідачу, відповідач не надав докази повної оплати отриманого природного газу.

Суд не визнає, посилання відповідача на те, що згідно договору про організацію взаєморозрахунків № 449/30 від 29.09.2014 строк оплати не настав таким, що є підставою у відмові в задоволенні позову.

Посилання відповідача на постанову Пленуму Верховного Суду України від 09 вересня 2014 року у справі № 511-35/1533-2012-19/522-2012, як таку, що у ній міститься аналогічна даній справі правова позиція, суд не вважає вірним, адже у справах відносини між сторонами виникали у різні бюджетні роки.

Підписання договору про організацію взаєморозрахунків № 449/30 від 29.09.2014 не припиняє господарського зобов'язання відповідно до ст. 203 ГК України.

Отже, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 5 291 398,84 грн. підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно стаття 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2. Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується оплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За прострочення оплати позивачем нарахована пеня в сумі 470 247,69 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення , по кожній поставці окремо, з врахуванням зазначених умов Договору, положень ГК України, часткової сплати вартості поставленого природного газу. Розрахунок договірної пені перевірений судом, він зроблений вірно.

Щодо клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, про зменшення розміру неустойки, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд, враховуючи і фінансовий стан позивача, те, що заявлена до стягнення сума значно менша від невчасно сплаченої суми за отриманий газ, відмовляє у задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Отже, позовна вимога в частині стягнення договірної пені за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає повному задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у Договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від прострочених сум в сумі_214 231,86 грн. за періоди прострочення з врахуванням часткових сплат вартості поставленого природного газу. Розрахунок трьох процентів річних перевірений судом, він зроблений вірно. Розрахунок інфляційних витрат в сумі 932 316,61 грн. відповідає обставинам справи, чинному законодавству, перевірений судом і є вірним.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, , а саме: 73080,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Канівського комунального підприємства теплових мереж (м. Канів, вул. Енергетиків, 30, ідентифікаційний код 02082657) на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 5 291 398,84 грн. основного боргу, 470 247,69 грн. пені, 932 316,61 грн. інфляційних, 214 231,86 грн. три проценти річних та 73080,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 09 жовтня 2014 року.

Суддя І.І. Гура