Постанова № 40812215, 30.09.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р.

м. Херсон

Справа № 821/2427/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі – позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Новокаховської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000532200 від 24.02.2014 року.

Позовні вимогу обґрунтовані тим, що у період 3 23.01.2014 року по 28.01.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства в частині плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року по земельним ділянка, за результатами якої складено акт №132/220-00135390 від 05.02.2014 року. Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки ПАТ «Укрнафта» порушено вимоги пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України, шляхом заниження суми податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року в сумі 132879,43 грн. через використання нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, яка втратила чинність в зв’язку із її зміною. На підставі висновків зазначеного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0000532200, яким ПАТ «Укрнафта» збільшено суму грошового зобов’язання по орендній платі за земельну ділянку за основним платежем на суму 132879,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 29098,68 грн. Також, зазначив, що 11.06.2010 року між Новокаховською міською радою Херсонської області та позивачем укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1980 га. Пунктом 9 наведеного договору сторонами узгоджено розмір орендної плати в сумі 58402, 08 грн. на рік, із розрахунку 12% від нормативної грошової оцінки. Згідно п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначив, що оскільки до вищевказаного договору оренди землі не вносилось жодних змін в частині збільшення розміру орендної плати та зміни цільового призначення земельних ділянок, наданих позивачу в оренду, відтак відсутні підстави для висування вимог щодо сплати орендних платежів в інших обсягах та розмірах, ніж це передбачено самим договором оренди. Вважає прийняте податкове повідомлення – рішення протиправним, просив позов задовольнити.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте подав письмові заперечення на адміністративний позов з яких вбачається, що проти позову заперечує з підстав викладених в таких запереченнях, а саме, що в ході перевірки ПАТ «Укрнафта» встановлено порушення пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податкового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, у загальній сумі 132879,43 грн. Вважає прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним. Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Укрнафта» з питань донарахування податкового законодавства в частині плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами даної перевірки складено акт №132/220-00135390 від 05.02.2014 року.

Згідно висновків даного акту податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема пп.271.1.1 п.271.1 ст. 271 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено суми податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року на суму 132 879,43 грн., у тому числі: за 2011 р. на 16488,69 грн.; за 2012 р. на 58195,37 грн. за 2013 р. на 58 195,37 грн.

На підставі вищенаведеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2014 року №0000532200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 161978,11 грн., в тому числі 132879,43 грн. - сума основного платежу та 29098, 68 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням, звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що відповідно до ст.18 Закону України від 11.12.2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років та ст. 286 Податкового кодексу України, відповідно до якої платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.. Таким чином, на думку відповідача, позивачем в порушення п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України подано до податкового органу декларації по орендній платі за землю на 2011, 2012, 2013 роки із заниженими показниками.

Суд не погоджується із такими доводами податкового органу виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 9 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 286 ПК України).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

У відповідності до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.06.2010 року між ПАТ «Укрнафта» та Новокаховською міською радою Херсонською міською радою, який зареєстровано у Каховському районному відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру 19.08.2010 року за №041073200059, позивачу надано земельну ділянку площею 0,1980 га, несільськогосподарського призначення.

Відповідно до п.2, п.5 та п.15 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1980 га. Для розміщення та обслуговування автозаправочної станції на землях промисловості транспорту, зв’язку, оборони, енергетики та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки – комерційні землі. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 245,80, 00 грн./кв.м.

Згідно п. 9 наведеного договору орендна плата вноситься у грошовій формі та розмірі 58402, 08 грн. на рік, шляхом внесення цих коштів у встановленому законом порядку до бюджету протягом 30 календарних днів, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового0 місяця. Орендна плата розраховується відповідно 12% від нормативної грошової оцінки землі.

В п.13 даного договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається раз у рік на початку фінансового року у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів даної справи, до вищенаведеного договору оренди землі не вносились жодних змін в частині збільшення розміру орендної плати, а також щодо інших істотних умов договору.

Статтею 30 вказаного Закону, зазначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як уже зазначалося судом вище, що розмір орендної плати з моменту укладення вищевказаного договору оренди землі, жодного разу не переглядався сторонами цього договору.

Суд звертає увагу на те, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, суд вважає, що оскільки до договору оренди землі не вносилися зміни в частині збільшення розміру орендної плати, то відповідно відсутні підстави для нарахування податкових зобов’язань в інших розмірах, ніж це передбачено самими договором оренди.

Дана позиція також, підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, встановленою при розгляді подібних спорів у Постановах від 11.06.2013 р. №21-166-а13 та від 11.06.2013 №21-443-а12, в яких зазначено, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-VІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Разом із тим Верховним Судом України зазначено, що державна податкова служба відповідно до статті 2 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» була наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12,80, 83 ЗК, статті 21 Закону № 161-ХІV, статті 30 Закону № 2535-ХІІ наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Відповідно до ст. 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000532200 від 24.02.2014 року є протиправним, а тому його слід скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000532200 від 24.02.2014 року, яким Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 161 978,11 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 132879,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 29098,68 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" ( код ЄДРПОУ 00135390) судовий збір в сумі 3239, 57 грн. (Три тисячі двісті тридцять дев'ять 57 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.13