Постанова № 40812163, 06.10.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року Справа № П/811/3191/14

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Мирошниченко В.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень – рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Спецзовнішкомплект" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту - ОДПІ ГУ Міндоходів) з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення, винесені Світловодською ОДПІ на підставі акту перевірки № 364/2200/23222306 від 21.08.2014 р. є необґрунтованими, винесені з порушенням норм чинного законодавства. Підставою для цього стали висновки податкового органу про те, що відносини позивача з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" та ПП "ТМП", не підтверджуються бухгалтерськими документами. Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки. Зокрема вказав, що договори, укладені з контрагентами мали реальний характер, підтверджені належними первинними документами та відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Предсчтавник позивача надав пояснення в судовому засіданні, після чого надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі на підставі наявних матеріалів у справі (т.1, а.с.33).

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржувані рішення винесені правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

ПП "Спецзовнішкомплект" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради 30.08.1996 р. та є платником податку на додану вартість. Види діяльності за КВЕД: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; виробництво олії та тваринних жирів; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод; неспеціалізована торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.157, т.1).

Судом встановлено, що посадовими особами Світловодської ОДПІ на підставі наказу №530 від 12.08.2014р. проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Спецзовнішкомплект" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за квітень, червень, липень, серпень, жовтень та листопад 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (вересень 2013 р.) та по взаємовідносинах з ПП "ТМП", подальшої реалізації (використання) придбаних ТМЦ (робіт,послуг) та податку на прибуток за 2012 р., за 2013 р., результати якої оформлено актом №364/2200/23222306 від 21.08.2014 р. (а.с.12-49,т.1).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано наступні порушення:

1) ст.138, ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся за 2012 р. в сумі 25696,44 грн. (122364 х 21%) та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2013 р. в сумі 259160,00 грн.;

2) п. 198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 73284,18 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення" та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" по операціям (придбання ТМЦ та отриманих послуг) всього в сумі 23284,18 грн. ;

3) п. 200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету, визначена як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду по операціям по взаємовідносинам з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" та ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення" всього у сумі 73284,18 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004601500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3909,00 грн.(а.с.60, т.1);

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004531500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1484,00 грн.(а.с.59,т.1);

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004541500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2093,00 грн. (а.с.58, т.1);

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004551500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3822,00 грн. (а.с.57, т.1);

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004561500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1456,00 грн. (а.с.56, т1);

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004591500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4577,00 грн. (а.с.55, т.1);

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004581500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40840,00 грн. (а.с.54, т.1);

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004511500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 259160,00 грн. (а.с.52, т.1);

податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004501500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем – 25696,00 грн. та за штрафними санкціями – 12848,00 грн.(а.с.51, т.1).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки №364/2200/23222306 від 21.08.2014р. наведені у ньому висновки відповідача ґрунтуються на тому, що відповідачем не підтверджено належним чином бухгалтерськими документами факт господарських взаємовідносин з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" та ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення".

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №06/04-1 від 06.04.2012р., предметом якого є постачання товару:- бетон, пісок, щебінь та інші будматеріали. (а.с.67, т.1).

На підтвердження реального виконання вказаного правочину позивачем надано видаткові накладну №30 від 06.04.2012 р. – на поставку бетону М-200 на загальну суму 17675,00 грн., в т.ч. ПДВ 2945,83 грн. (а.с.84, т.1), видаткову накладну №31 від 06.04.2012 р. – на поставку піску, щебню 20-40, дорожньої суміші, грансдвідсіву та щебню 40-70, на загальну суму 6700,00 грн., ПДВ 1116,67 грн. (а.с.86,т.1), видаткову накладну №74/3 від 30.04.2012 р. на поставку бетону М-200 на загальну суму 10000,00 грн., в тому числі ПДВ – 1666,67 грн. (а.с.88, т.1), видаткову накладну №196 від 18.06.2012 р. на поставку бетону М-200 на загальну суму 13050,00 грн., в тому числі ПДВ -2175,00 грн. (а.с.90, т.1), видаткову накладну № 242 від 18.07.2012 р. на поставку бетону М-200 на загальну суму 9945,00 грн.,в тому числі ПДВ – 1657,50 грн. (а.с.93, т.1), видаткову накладну №243 від 18.07.2012 р. на поставку піску, грандвідсіву та дорожньої суміші на загальну суму 6900,00 грн., в тому числі ПДВ - 1150,00 грн. (а.с.95, т.1), видаткову накладну №263 від 30.07.2012 р. на поставку КЦ 10-9 на загальну суму 1560,00 грн. в тому числі ПДВ - 260,00 грн. (а.с.97,т.1), видаткову накладну №317 від 17.08.2012 р. на поставку щебеню 20х40 на загальну суму 3000,00 грн., в тому числі ПДВ – 500,00 грн. (а.с.99, т.1), видаткову накладну №318 від 17.08.2012 р. на поставку бетону М-200 на загальну суму 11005,50 грн., в тому числі ПДВ – 1834,25 грн. (а.с.101, т.1), видаткову накладну №319 від 17.08.2012 р. на поставку бетону М-400 на загальну суму 8800,00 грн.,в тому числі ПДВ 1433,33 грн. (а.с.103, т.1), видаткову накладну №320 від 17.08.2012 р. на поставку бетону М-400 В30 на загальну суму 11005,50 грн., в тому числі ПДВ 1834,25 грн. (а.с.105, т.1), видаткову накладну №445 від 08.10.2012 р. на поставку щебню 40х70, щебню 5х20 та грандвідсіву на загальну суму 7600,00 грн., в тому числі ПДВ – 1266,67 грн. (а.с.107, т.1), видаткову накладну №494 від 25.10.2012 р. на поставку щебню 40 х70, дорожньої суміші та піску на загальну суму 5200,00 грн., в тому числі ПДВ – 866,67 грн. (а.с.109, т.1),видаткову накладну №536 від 08.11.2012 р. на поставку труби стальної д.426х8 на загальну суму 19885,00 грн., в тому числі ПДВ – 3314,17 грн. (а.с.111, т.1), видаткову накладну №582 від 29.11.2012 р. на поставку бетону М-200 на загальну суму 7579,00 грн., в тому числі ПДВ – 1263,17 грн. (а.с.113, т.1), видаткову накладну №581 від 29.11.2012 р. на поставку бетону М-200 на загальну суму 7579,00 грн., в тому числі ПДВ – 1263,17 грн. (а.с.115, т.1).

Продавцем за договором (ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" ) позивачу видано податкові накладні на поставлені товари (а.с.85,87,89,91-92,94,96,98,100,102,104,106,110,112,114,116-117. т.1).

Факт оплати вказаного товару позивачем підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 68-83,т.1).

Оприбуткування вказаного товару позивачем здійснено відповідно до складених актів списання товарів (а.с.31-45, т.2).

Судом встановлено, що вищевказана продукція використана у межах власної господарської діяльності позивача, а саме були використані для проведення поточного ремонту приміщень та дорожнього покриття територій (тік,майданчик біля складів) , що належать позивачу.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення" судом встановлено наступне.

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення" (виконавць) укладено договір на перевезення вантажу №123 від 15.08.2013р., предметом якого є надання послуг з перевезення насіння соняшнику (а.с.155, т.1).

На підтвердження реального виконання вказаного правочину позивачем надано копію податкової накладної, акту надання послуг та товарно-транспортні накладні.(а.с. 117-154, т.1). Факт оплати отриманих послуг позивачем підтверджено платіжним дорученням (а.с. 156, т.1).

На підтвердження реальності транспортування соняшнику позивачем надано до суду копії договорів №56-П від 23.07.2013 р. та №71-П від 17.09.2013 р. з СФГ "Скорпіон" та ТОВ ім.газети "Ізвєстія", відповідно до яких встановлено придбання позивачем насіння соняшника (а.с.68-73, т.2) та копії видаткових накладних (а.с.46-67,т.2).

Крім того, судом враховано, що відповідно до договору оренди №02/07/07 від 02.07.2007 р., укладеного між ТОВ "СУПП "Ай-Ті-Джі-Інвест" та позивачем, останнім орендовано складський комплекс "Елеватор" (а.с.21-30, т.2). З огляду на викладене,суд приходить до висновку, про можливість зберігати придбаний соняшник на території орендованого елеватору.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій, наявність трудових ресурсів позивачем надано довідку про 80 осіб працюючих на підприємстві ( а.с.20 т.2).

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Зі змісту п.135.1 ст. 135 ПК України випливає, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 135.2 ст.135 ПК України).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, п.п. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, п.п. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням п. 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2-140.5 ст. 140, ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

На підставі п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі ст.14.1.36 ПК України господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 14.1.27 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно зі п. 201.1, п.201.4, п.20.8, п. 201.10 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в паперовому вигляді, або в електронній формі.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зі змісту наведених норм випливає, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених суб’єктом господарювання при придбанні товару (робіт, послуг), до складу податкового кредиту виникає у нього на підставі наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником ПДВ, фактичного придбання товару (робіт, послуг) та подальшого використання його в господарській діяльності підприємства.

Як передбачено п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ч. 1 та 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновків про доведеність позивачем зв'язку здійснених ним господарських операцій із придбання у ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" та ТОВ "Транспортні міжнародні перевезеня" товарів та послуг.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що останні складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів валових витрат, а також відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України - податкового кредиту з податку на додану вартість

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам зазначеної статті відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а також не довів суду правомірність та обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки грунтуються лише і виключно на Актах про неможливість проведення зустрічної звірки та позапланової перевірки контрагентів Позивача.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. ст. 2 КАС України податкові повідомлення рішення від 04.09.2014 року №0004601500, №0004531500, №0004541500, №0004551500, №0004561500, №0004591500, №0004581500, №0004511500 та №000450150, вважає, що вони є протиправними та підлягають скасуванню а позовні вимоги ПП "Спецзовнішкомплект" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити ПП "Спецзовнішкомплект" з Державного бюджету України здійснені ним судові витрати у сумі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004601500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3909,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004531500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1484,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004541500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2093,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004551500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3822,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004561500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1456,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004591500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4577,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004581500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40840,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004511500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 259160,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 04.09.2014 року №0004501500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем – 25696,00 грн. та за штрафними санкціями – 12848,00 грн.

Присудити Приватному підприємству " Спецзовнішкомплект" (код ЄДРПОУ – 23222306) судовий збір в розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.С. Мирошниченко