Рішення № 40811387, 24.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15301/14

24.09.14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосервіс-Україна"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "У-Б-С"

про

стягнення 13 987,32 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

не з’явлись

від відповідача

не з’явлись

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосервіс-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "У-Б-С" основного боргу у розмірі 2740,00 грн, заставної вартості орендованого майна у розмірі 10000,00 грн, пені у розмірі 797,90 грн, 3% річних у розмірі 164,16 грн та інфляційних втрат у розмірі 285,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/15301/14 та призначено розгляд справи на 17.09.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 8311 оренди та обслуговування мобільних туалетних кабін від 18.10.2011 не було здійснено у визначений договором строк оплату за користування орендованим майном в сумі 2740,00 грн. За прострочення оплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Крім того, у зв’язку з неповерненням відповідачем після закінчення строку дії договору об’єкта оренди, позивач просить стягнути з відповідача заставну вартість об’єктів оренди.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н.п. № 43, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосервіс-Україна" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "У-Б-С" (замовник), підписано договір № 8311 оренди та обслуговування мобільних туалетних кабін (далі – Договір).

Предметом даного Договору є надання виконавцем в оренду мобільних туалетних кабін (далі – МТК, об’єкт оренди) замовнику, та послуг з обслуговування МТК на умовах, викладених у даному Договорі (п. 1.1).

Кількість, тип, комплектація, адреса дислокації (місце установки), схема обслуговування МТК, що передаються у користування та обслуговуються, визначається в Додатку № 1 до Договору, який є його невід’ємною частиною.

18.10.2011 позивачем та відповідачем підписано Додаток № 1 до Договору, яким погоджено тип, комплектацію та кількість майна, яке передається у користування, адресу дислокації, заставну вартість майна, схему обслуговування, розмір щомісячних платежів та додаткових платежів за Договором.

На виконання умов Договору 20.10.2011 позивач передав, а відповідач 2 комплекти МКТ за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 4.3 Договору вартість оренди та обслуговування визначається у Додатку № 1 до Договору, згідно з яким щомісячний платіж за Договором складає 2440,00 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору надання в оренду майна та послуг з обслуговування майна здійснюється за умови отримання виконавцем в строк до 10-го числа кожного місяця 100% передплати у розмірі вартості оренди і обслуговування майна за один місяць.

Об’єм виконаних виконавцем по діючому Договору робіт щомісяця визначається сторонами шляхом підписання відповідних актів здачі-прийому робіт, що підписуються сторонами не пізніше 10 робочих днів після закінчення місяця, у котрому були виконані роботи (п. 5.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем та відповідачем у період з січня по червень 2012 року було підписано відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди та обслуговування майна на загальну суму 14020,00 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є змішаним договором найму (оренди) та надання послуг.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 789 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, в порушення умов Договору, відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної (до 10-го числа кожного місяця) оплати орендної плати та наданих послуг за період з з січня по червень 2012 року виконав не в повному обсязі, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 1820,00 грн.

Згідно з п. 10.1 Договору даний Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2012.

Якщо за один місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не підтвердить у письмовій формі своє бажання розірвати Договір, то Договір автоматично продовжується на шість місяців на тих самих умовах (п. 10.2 Договору).

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про розірвання Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії вказаного Договору було продовжено на шість місяців, тобто до 30.06.2013.

Відповідно до п. 7.1 Договору після закінчення терміну оренди, або у разі її дострокового припинення, замовник зобов’язаний протягом 3-х календарних днів повернути МТК виконавцю за актом приймання-передачі.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, у період з 01.07.2013 по 03.07.2013, після закінчення терміну дії Договору, відповідач повинен був повернути позивачу орендоване майно.

Відповідач обов’язку, передбаченого п. 7.1 Договору не виконав, орендоване майно позивачу не передав.

Відповідно до п. 7.3 Договору у разі пошкодження МТК замовник протягом 3-х календарних днів після закінчення терміну оренди сплачує виконавцю кошти, необхідні для здійснення відновлювального ремонту МТК, а у разі знищення – суму заставної вартості МТК, зазначену у Додатку № 1.

Згідно з Додатком № 1 до Договору заставна вартість однієї МТК становить 5000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань за Договором № 8311 оренди та обслуговування мобільних туалетних кабін від 18.12.2011 суду не надав.

Враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати і наданих послуг у розмірі 1820,00 грн, а також заставної вартості орендованого майна у розмірі 10000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за липень 2012 року у розмірі 920,00 грн задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору об’єм виконаних виконавцем по діючому Договору робіт щомісяця визначається сторонами шляхом підписання відповідних актів здачі-прийому робіт, що підписуються сторонами не пізніше 10 робочих днів після закінчення місяця, у котрому були виконані роботи.

Згідно з п. 5.2 Договору у разі ненадання замовником протягом строку, зазначеного у п. 5.1 Договору, підписаного акту здачі-прийому робіт, останній вважається узгодженим та підписаним з боку замовника в останній день місяця, а якому акт мав бути підписаний.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надання відповідачу у липні 2012 року послуг на суму 920,00 грн, оскільки в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт здачі-прийняття послуг за липень 2012 року, а також докази надсилання такого акту, підписаного позивачем, на адресу відповідача, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 797,90 грн, 3% річних у розмірі 164,16 грн та інфляційні втрати у розмірі 285,26 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що замовник за несвоєчасну оплату рахунків виконавця зобов’язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, від суми відповідного рахунку, що діяла на дату виставлення такого рахунку за кожний прострочений день за весь період прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 797,90 грн, яка нарахована за період з 11.05.2012 по 13.06.2014.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, та обставина, що сторони в умовах Договору погодили, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.

Враховуючи наведене, суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

За здійсненим судом перерахунком, за прострочення виконання відповідачем зобов’язання з оплати за Договором з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 137,49 грн.

Згідно з нормами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання зі сплати передбаченого Договором розміру орендної плати та наданих послуг на користь позивача встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими.

Оскільки позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням заборгованості відповідача за липень 2012 року у розмірі 920,00 грн, у стягненні якої судом відмолено, за здійсненим судом перерахунком з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 111,18 грн та інфляційні втрати у розмірі 188,28 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв’язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "У-Б-С" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н.п. № 43, ідентифікаційний код 33998609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосервіс-Україна" (02100, м. Київ, вул. Будівельників, 29-А, ідентифікаційний код 33298523) основний борг у розмірі 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн 00 коп, заставну вартість майна у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 137 (сто тридцять сім) грн 49 коп., 3% річних у розмірі 111 (сто одинадцять) грн 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014

Суддя Ю.М. Смирнова