Ухвала суду № 40810116, 30.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3733/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянський цукровий завод" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 20 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову, оскільки вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Смілянської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 07.10.2013 року № 257, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянський цукровий завод» щодо правомірності декларування бюджетного відшкодування з ПДВ в декларації за липень 2013 року, про що складено акт від 18.10.2013 року № 412/15/36631008.

Відповідачем у акті зроблено висновок про порушення ТОВ «Смілянський цукровий завод»:

- п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ, встановлене актом документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 16.09.2013 №221/15/36631008 за червень 2013 року, призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування ТОВ «СЦЗ» у декларації за липень 2013 року ПДВ в розмірі 329879 грн.

- порушення «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що призвело до порушення порядку ведення податкового обліку за липень 2013 року.

- вимог п. 198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту за липень 2013 року в сумі 22688 грн.

- п. 198.1 та п.198.2 ст. 198, що призвело до заниження податкового кредиту за липень 2013 року в сумі 83003 грн.

- перевіркою підтверджено податковий кредит липня 2013 року в сумі 1035810 грн.

- перевіркою підтверджено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 139007,00 грн. за липень 2013 року.

Не погоджуючись із зазначеними висновками позивач 25.10.2013р. подав заперечення до акту перевірки.

Відповідач 30.10.2013 року прийняв рішення №4506/23-04-15-0133 «Про розгляд заперечення до акту», яким висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 31.10.2013 р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0002531502, у якому зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі - 329879 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 164940 грн.

В акті перевірки від 18.10.2013 року № 412/15/36631008 контролюючим органом зазначено, що за результатами акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 16.09.2013 №221/15/36631008 за червень 2013 року зменшено в сумі 329879 грн., що призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування у декларації за липень 2013 року ПДВ в розмірі 329879 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з матеріалами справи, податковим повідомленням-рішенням Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 30.09.2013 року № 0002181502, прийнятим на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2013 року від 16.09.2013 №221/15/36631008 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 329879 грн.

Водночас постановою Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 823/1281/14 за позовом ТОВ «Смілянський цукровий завод» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 30.09.2013 року № 0002181502.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 р. - апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області задоволено частково: постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року змінено:в задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог про повернення статусу підприємства, що має право на автоматичне бюджетне відшкодування, повернення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 329 879 грн. відмовлено. В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 серпня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.05.2014.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, встановлені у наведених судових рішеннях, не підлягають доказуванню у даній адміністративній справі.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 31.10.2013 року № 0002531502 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Ключкович В.Ю.