Рішення № 40808320, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13981/14 01.10.14

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг»

про стягнення 24 863,47 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Кісельов Є.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг» (далі - відповідач) про стягнення 24 863,47 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/13981/14, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.

08.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.08.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 13.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/13981/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. справу № 910/13981/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/13981/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/13981/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

У судове засідання 01.10.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 01.10.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2013 р. між Підприємством з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ» (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди транспортного засобу № А203480 (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати у тимчасове володіння та користування транспортний засіб групи К, марки «Форд», модель «Тразіт Ван», державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2011 року виробництва за обумовлену плату на передбачений договором строк, а орендар зобов'язується прийняти автомобіль, користуватись автомобілем відповідно до умов даного договору, сплачувати орендну плату і своєчасно повернути автомобіль орендодавцю.

Згідно з п. 2.1 Договору оренди строк оренди складає 6 (шість) місяців, який починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі автомобіля і закінчується датою підписання Акту повернення автомобіля орендодавцю.

Пунктом 3.1 Договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату за кожен місяць оренди в розмірі 8 570,10 грн., окрім того ПДВ: 1 714,02 грн., а всього: 10 284,12 грн., що за міжбанківським валютним курсом на дату укладення цього договору є еквівалентом 1 260 доларів США.

В подальшому між сторонами було підписано низку додаткових угод до Договору оренди, відповідно до умов яких сторони прийшли до взаємної згоди, зокрема, щодо продовження строку дії Договору оренди з 04.12.2013 р. по 03.03.2014 р. (Додаткова угода № 1 від 26.11.2013 р.), та з 04.03.2014 р. по 03.06.2014 р. (Додаткова угода № 2 від 28.02.2014р.).

Позивач зазначає суду про те, що станом на поточну дату у відповідача існує заборгованість перед позивачем по орендній платі в розмірі 21 417,69 грн. за період з 01.03.2013 р. по 14.04.2014 р., по відшкодуванню витрат на дозаправлення автомобіля до повного баку пального в розмірі 1 050,03 грн. та компенсації вартості відновлювального ремонту в сумі 135,43 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

04.06.2013 р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі автомобіля.

14.04.2014 р. між сторонами було підписано акт повернення автомобіля.

Позивач в якості доказу наявності заборгованості по орендній платі за користування автомобілем надав суду копії наступних рахунків-фактур:

- № 0000000456 від 17.02.2014 р. на суму 1 076,73 грн.;

- № 0000000602 від 28.02.2014 р. на суму 12 461,76 грн.;

- № 0000000751 від 14.04.2014 р. на суму 7 879,20 грн.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності заборгованості по орендній платі.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме вищезазначені рахунки-фактури, та встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за оренду автомобіля за Договором оренди становить 21 417,69 грн.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за оренду автомобіля за Договором оренди в розмірі 21 417,69 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, сплачені позивачем за дозаправлення автомобіля до повного баку пального після його поверненню позивачу.

Відповідно до п. 1.3. Договору оренди орендодавець передає автомобіль з повним баком пального. При поверненні автомобіля орендодавцю орендар має забезпечити наявність палива у баку автомобіля у такій же кількості, як при передачі автомобіля в оренду згідно Акту приймання-передачі. У випадку повернення автомобіля з меншою кількістю палива, орендар зобов'язується компенсувати вартість палива у сумі відповідно до виставленого орендодавцем рахунку.

Судом встановлено, що орендар приймав автомобіль з 80 л. пального у баку, що підтверджується Актом приймання-передачі автомобіля.

В свою чергу, кількість пального в баку автомобіля на дату його повернення орендарем орендодавцю (14.04.2014 р.) складала 6,52 літри. Позивачем при дозаправленні орендованого автомобіля до повного баку пального було понесено витрати на суму 1 050,03 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями чеків № 0000006525 та 0000006540, оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на дозаправлення автомобіля до повного баку пального в сумі 1 050,03 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 135,43 грн. задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Позивачем додано до матеріалів справи рахунок-фактуру № 0000000671 від 14.04.2014 р. на суму 135,43 грн., що є компенсацією витрат на проведення відновлювального ремонту орендованого автомобіля та перелік робіт, що підлягають відшкодуванню відповідачем.

Згідно з вищезазначеним переліком робіт, що підлягають відшкодуванню відповідачем, в орендованому автомобілі було пошкоджено ковпачок диска, заміна якого коштує 135,43 грн. з урахуванням ПДВ.

При передачі та поверненні орендованого автомобіля між сторонами підписувався бланк технічного стану орендованого автомобіля, копія якого наявна у матеріалах справи.

Судом встановлено, що при передачі орендарю автомобіля 04.06.2013 р. було пошкодження у вигляді счісу бамперу, про що є відповідна відмітка у бланку технічного стану орендованого автомобіля у графі «Стан автомобіля перед орендою».

Проте, при поверненні вищезазначеного автомобіля у бланку технічного стану орендованого автомобіля у графі «Стан автомобіля після повернення» зазначено, що нових пошкоджень немає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме відповідачем під час оренди автомобіля було пошкоджено ковпачок диску.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 2 260,32 грн.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди у разі затримки здійснення оплати орендної плати та/чи інших платежів, передбачених договором, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасного платежу за кожен день прострочення, або штраф у розмірі п'ять відсотків від суми несвоєчасно здійсненого платежу, якщо прострочення здійснення платежу становить до 7 календарних днів, якщо прострочення здійснення платежу становить більше 7 днів, орендар сплачує штраф в сумі десяти відсотків від суми заборгованості.

Позивачем, при розрахунку позовних вимог, було нараховано 10 % штрафу на загальну суму заборгованості відповідача, що складається з основної заборгованості по орендній платі за Договором оренди, включаючи компенсацію витрат на дозаправлення орендованого автомобіля та вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Проте, враховуючи ту обставину, що позивачем не доведено суду факту пошкодження ковпачку диску орендованого автомобіля під час його оренди відповідачем, штраф може бути нараховано на суму, що складається з основної заборгованості за оренду автомобіля та компенсації витрат на дозаправлення пального до повного баку, а саме на суму 22 467,72 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у відповідності до п. 10.1 Договору оренди в розмірі 2 260,32 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 246,77 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 24 863,47 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 24 714,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг» (01001, м. Київ, пров. Михайлівський, будинок 10/2; ідентифікаційний код: 36799162) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «ВІП-РЕНТ» (01013, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 4; ідентифікаційний код: 25264533) заборгованість з урахуванням штрафу в загальному розмірі 24 714 (двадцять чотири тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 05 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 06.10.2014 р.

Суддя О.В. Нечай