Постанова № 40808089, 03.10.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 року Справа № 803/1496/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

з участю представника позивача Кравчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання протиправними дій та визнання протиправною і скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" (далі - ТзОВ " КУА "Інвестиційна група " Глобус") звернулося з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (далі - Інспекція ДАБК у Рівненській області) про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва "Будівництво магазину з універсальним асортиментом товарів "Колібріс" на вул. Д. Галицького, 11 в м. Дубно"; щодо складання акта перевірки, протоколу про правопорушення, накладення штрафу, а також визнання протиправною і скасування постанови від 10 липня 2014 року № 33/04-10/33.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач провів позапланову перевірку на вказаному вище об'єкті, але в порушення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не повідомив про її проведення ТзОВ "КУА "Інвестиційна група "Глобус", не надав направлення на перевірку, а провів таку перевірку за відсутності керівника чи заступника керівника, іншої уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Запис про проведення перевірки інспектором не внесено до відповідного журналу суб'єкта господарювання.

Склавши 26 червня 2014 року акт перевірки та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач безпідставно вказав, що директор товариства ОСОБА_2 відмовився під підписання та отримання акта перевірки. Водночас, директор ОСОБА_2 фізично не перебував 26 червня 2014 року у м. Дубно, оскільки у цей час перебував у відрядженні в м. Стрий.

На підставі акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята постанова від 10 липня 2014 року № 33/04-10/33 про накладення штрафу на ТзОВ "КУА "Інвестиційна група "Глобус" у сумі 109620,00 грн., винного у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Позивач вважає, що акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є належними і допустимими доказами вчинення правопорушення, передбаченого статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки складені з порушенням чинного законодавства, вони не відображають об'єктивних обставин. Також стверджує, що декларацію про готовність об'єкта будівництва до експлуатації зареєстровано, сам об'єкт збудовано.

З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову його вимог не визнав (а.с.43-47 том 1). При цьому пояснив, що позапланова перевірка позивача проведена ним відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно з пунктом 7 зазначеного Порядку підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність перевірки достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації та звернення юридичних і фізичних осіб.

На підставі поданої позивачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 квітня 2014 року № РВ 143140920721 та звернення управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради від 13 червня 2014 року №1/12-206, згідно з направленням на перевірку від 23 червня 2014 року № 723, Інспекцією ДАБК у Рівненській області проведено позапланову перевірку достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, результати якої оформлено актом від 26 червня 2014 року. Перевіркою було встановлено, що в пунктах 11 та 15 зазначеної декларації наведена недостовірна інформація. Фактично станом на 26 червня 2014 року будівельні роботи, передбачені проектною документацією, завершені не були.

Відповідно до частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Того ж дня складено протокол про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, припис про усунення порушень законодавства, а 10 липня 2014 року за результатами розгляду матеріалів справи про порушення у сфері містобудівної діяльності прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідач вважає, що під час винесення оскаржуваної постанови ним було враховано усі фактичні обставини та дотримано передбачені законодавством вимоги щодо проведення перевірки, прийняття процесуальних рішень за її результатами.

Відповідач вказав на безпідставність доводів позивача про порушення норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", так як дія цього закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

У судовому засіданні 18 серпня 2014 року представник позивача позов підтримує з наведених у позовній заяві підстав. Суду додатково пояснив, що об'єкт будівництва хоч і зданий в експлуатацію, однак ще не використовується за призначенням. Також у додаткових поясненнях в судовому засіданні 10 вересня 2014 року представник позивача зауважив, що надходження акта перевірки на підприємство лише 07 липня 2014 року, тобто, менше ніж за три дні до розгляду справи про правопорушення, та не надіслання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не дозволяло відповідачу приймати рішення про притягнення позивача до відповідальності (а.с.157-159 том 1).

Представник відповідача у судовому засіданні 18 серпня 2014 року позов не визнав повністю, з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову. Суду додатково вказав, що перевірка проведена з участю директора ТзОВ "КУА "Інвестиційна група "Глобус" ОСОБА_2, який після складання акта перевірки у зв'язку із виявленими порушеннями відмовився його підписувати. Крім того, посадовій особі Інспекції ДАБК у Рівненській області було забезпечено доступ до об'єкта будівництва, надано технічну документацію. Роботи на об'єкті на час перевірки тривали, хоч в декларації про готовність об'єкта до експлуатації вказано, що вони завершені у квітні 2014 року. Крім того, 23 червня 2014 року (ще до початку перевірки) в присутності директора товариства зроблено фото об'єкта, що підтверджує той факт, що будівництво не завершено.

Заслухавши пояснення представників сторін, на підставі досліджених письмових доказів, показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів і підстав.

Так судом встановлено, що 23 червня 2014 року на підставі наказу Інспекції ДАБК у Рівненській області від 23 червня 2014 року № 723-П, направлення від 23 червня 2014 року № 723 на період дії з 23 по 27 червня 2014 року (а.с.52-53 том 1) начальником інспекційного відділу у західних районах області - головним державним інспектором територіального управління № 2 ОСОБА_4. проведено позапланову перевірку дотримання ТзОВ "КУА "Інвестиційна група "Глобус" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва магазину з універсальним асортиментом товарів на вул. Д.Галицького, 11 в м. Дубно Рівненської області (далі - об'єкт будівництва). Перевірка завершилася фактично 26 березня 2014 року складанням акта перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису № 283 (а.с.54-61).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні справи судом рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень перевірялося на відповідність критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Зважаючи на предмет позову, суд вважає за необхідне вказати, що у разі завершення перевірки та прийняття за її результатами рішень юридичні наслідки мають саме рішення, оскільки вони носять зобов'язальний характер. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення є, як правило, результатом вчинення ряду дій, зокрема проведення перевірки. З огляду на те, що в правовому регулюванні бере участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення. Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмета доведення у справі за позовом про скасування рішення, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення дається у ході оцінки самого рішення.

Крім того, самі по собі процедурні порушення, допущені контролюючим органом при проведенні контрольного заходу, з урахуванням принципу пропорційності, не можуть бути єдиною підставою для визнання протиправними відповідних рішень. При вирішенні вказаного спору оцінці підлягає не лише процедура проведення перевірки, а також і правомірність поведінки позивача - суб'єкта містобудівної діяльності. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 6 лютого 2001 року (заява № 41205/98) по справі "Tammer v. Estonia" підкреслив, що "в межах своєї наглядової юрисдикції Суд повинен розглянути оскаржуване втручання у світлі всієї справи… Зокрема, Суд має визначити, чи було втручання у цій справі "пропорційним правомірній меті" та чи були підстави, наведені державними органами влади на виправдання даного втручання, "відповідними й достатніми".

Контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації є одним складових змісту управління у сфері містобудівної діяльності (пункт 6 частин першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - в редакції, чинній на час проведення перевірки позивача та реалізації її результатів).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 41 вказаного вище Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), у відповідності з яким, як зазначає відповідач, проводилась вищевказана позапланова перевірка.

Саме цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (пункт 1 Порядку №553).

Суд не бере до уваги доводи позивача про порушення відповідачем при проведенні позапланового контрольного заходу норм частин одинадцятої, дванадцятої статті 4, частини третьої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (у редакції, чинній на час проведення перевірки), оскільки частиною другою статті 2 цього Закону передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, у тому числі, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що призначенню позапланової перевірки передувала реєстрація 02 квітня 2014 року декларації №РВ 143140320721 про готовність об'єкта до експлуатації, поданої позивачем щодо об'єкта будівництва магазину з універсальним асортиментом товарів "Колібріс" на вул. Д.Галицького, 11 в м. Дубно Рівненської області (а.с.47-50 том 1). Також до Інспекції ДАБК у Рівненській області 13 червня 2014 року надійшло звернення Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради №1/12-206 про проведення замовником ТзОВ "КУА "Інвестиційна група" "Глобус" будівництва на вказаному об'єкті та при цьому не виконуються містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (благоустрій та ремонт прилеглої території); заявник просив провести перевірку виконання замовником зобов'язань, передбачених містобудівними умовами та обмеженнями проектно-кошторисною документацією (а.с.51 том 1).

Отже, призначення позапланової перевірки за таких фактичних обставин відповідає пункту 7 Порядку № 553.

Відповідно до пунктів 7, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Вимоги щодо внесення записів до журналу реєстрації перевірок, надіслання письмового повідомлення про проведення перевірки у Порядку № 553 відсутні, а тому посилання позивача щодо неналежного проведення перевірки з таких підстав необґрунтовані.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи та ін.

Отже, за положеннями Порядку № 553 у відповідача наявні повноваження щодо складання акту, протоколу, припису та постанови за результатами проведених планових та позапланових перевірок.

В акті перевірки від 26 червня 2014 року зафіксовано, що директор підприємства ОСОБА_2 був присутній під час перевірки, однак від отримання акта перевірки та ознайомлення з ним він відмовився, про що зроблено відповідну відмітку. Присутність директора перевірки підтвердив свідок ОСОБА_3 - начальник управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради, звернення якого слугувало підставою для організації позапланової перевірки на об'єкті будівництва позивача та який був присутнім під час огляду об'єкта будівництва у межах здійснення відповідачем позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Відсутність відомостей в акті перевірки про вказану обставину обґрунтована, оскільки згідно із затвердженою формою акта перевірки у ньому вказуються залучені до перевірки відповідно до підпункту 7 пункту 11 Порядку № 553 представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівці галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію. У даному випадку до проведення позапланової перевірки представники інших органів та організацій відповідачем не залучалися, однак це не позбавляло можливості бути присутнім під час її проведення представника заявника, за зверненням якого, у тому числі, контрольний захід було призначено.

Надані позивачем докази перебування у відрядженні ОСОБА_2 у період з 25 по 27 червня 2014 року (копії посвідчення про відрядження № 31 з відміткою загального відділу Стрийської міської ради - а.с.9 том 1, рахунка та квитанції до прибуткового касового ордера про оплату за проживання в готелі - а.с.160-161 том 1) не вказують на те, що останній безвиїзно перебував у Стрийській міській раді протягом трьох днів і не міг у період з 23 по 26 червня 2014 року бути присутнім під час проведення перевірки відповідачем та знати про її проведення з огляду на показання свідка ОСОБА_3, пояснення представника відповідача ОСОБА_4. - інспектора, що безпосередньо здійснював перевірку, якими також спростовуються показання свідка ОСОБА_5 щодо його неналежного повідомлення про перевірку і його відсутність під час проведення перевірки.

Такі твердження позивача і свідка ОСОБА_5 спростовуються й тим, що в матеріалах справи наявні копії окремих документів проектно-технічної документації позивача на об'єкт будівництва, що перевірявся (а.с.68-82 том 1); так само в акті перевірки також зазначено, що виконавча документація надана для перевірки. Представник позивача у судовому засіданні стверджував, що будівництво об'єкта повністю завершено, цей об'єкт зданий в експлуатацію, однак фактично не експлуатується та знаходиться зачиненим. Проте свідок ОСОБА_3 у своїх показаннях, представник відповідача ОСОБА_4 у поясненні в судовому засіданні вказали, що доступ до об'єкта будівництва під час перевірки було забезпечено з можливістю перебувати всередині приміщення, також надано технічну документацію. Наведене спростовує доводи позивача про проведення перевірки відповідачем заочно, без виходу на місце та за відсутності представників позивача.

Суд також зауважує, що права суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, визначені у пункті 13 Порядку № 533. Серед них: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки. В свою чергу, такий суб'єкт має і певні обов'язки: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт (пункт 14 Порядку № 553).

Тобто, бути присутнім під час перевірки - це право особи, яка здійснює представництво суб'єкта господарювання, водночас, забезпечити доступ до перевірки, подавати матеріали з питань, що виникають під час здійснення перевірки - обов'язок суб'єкта господарювання.

З огляду на наявні у справі матеріали, суд вважає що під час проведення позапланової перевірки відповідач діяв з дотриманням Порядку № 553, а реалізація прав позивача залежить від його волі (як-от, бути присутнім під час перевірки, підписувати акт перевірки, знайомитися з його змістом, подавати заперечення на акт перевірки).

З акта перевірки слідує, що директор ОСОБА_2 відмовився підписувати акт перевірки та з ним ознайомлюватися (а.с.56 том 1); зазначене підтвердив у судовому засіданні інспектор ОСОБА_4.

Складання акта перевірки за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції обумовлена пунктом 16 Порядку № 533. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункти 18-21 Порядку).

Судом встановлено, що у зв'язку із відмовою підписувати акт перевірки та з ним ознайомлюватися представником позивача, примірник акта був надісланий позивачу рекомендованим порядком (а.с.62 том 1). Складання окремого документа у разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт Порядком № 533 не передбачено.

Актом перевірки від 26 червня 2014 року встановлено, що замовником у пунктах 6, 11 та 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація) зазначено недостовірні дані. Зокрема, в пункті 15 декларації зазначено, що на об'єкті виконано усі передбачені проектною документацією роботи, обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку; заходи з охорони праці, забезпечення пожежної безпеки, передбачені проектом, проведені в повному обсязі. Однак фактично не виконано та не прийнято представниками головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Рівненській області оснащення будівлі магазину системами оповіщення про пожежу, пожежну сигналізацію, пожежну автоматику та блискавкозахист відповідно до вимог розділу 9 том 1 робочого проекту. Не завершені будівельні роботи з благоустрою проїздів та майданчиків для тимчасового паркування автомобілів відповідно до вимог пунктів 9-11 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих управлінням архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради від 25 грудня 2012 року № 55/2012, та генерального плану робочого проекту (не виконано асфальтобетонного покриття проїздів, тротуарів із тротуарної бетонної плитки та майданчиків для тимчасового паркування автомобілів, турнікетну огорожу). Не завершені будівельні роботи: із влаштування перегородок із керамічної цегли в приміщеннях 20, 21, 22 об'єкта будівництва, оздоблювальні роботи стін торгівельної зали, цехів, санвузлів, підсобних та побутових приміщень персоналу відповідно до відомості опорядження приміщень, зовнішні оздоблювальні роботи теплогенераторної відповідно до паспорта зовнішнього оздоблення, не встановлені дверні блоки, не виконані будівельні роботи із влаштування систем опалення та вентиляції, роботи із влаштування зовнішніх мереж каналізації, тамбурних приміщень, не завершені роботи по забезпеченню заходів по доступності маломобільних груп населення (а.с.55 том 1).

Також замовником в пункті 11 декларації вказано дату закінчення робіт - квітень 2014 року. Однак станом на 26 червня 2014 року роботи фактично не закінчено.

У пункті 6 декларації замовником вказано недостовірну інформацію про осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт на об'єкті.

При прийнятті відповідачем постанови, зауваження, викладені в акті перевірки про недостовірність інформації у пункті 6 декларації не знайшло підтвердження, на відміну від зауважень про недостовірність інформації у пунктах 11 та 15 декларації.

В акті перевірки є посилання на фото, зроблені 23 червня 2014 року в присутності директора ТзОВ "КУА "Інвестиційна група "Глобус" (а.с.83-88). Разом з тим, суд їх до уваги не бере, оскільки за ними неможливо перевірити дату фотозйомки об'єкта будівництва.

Водночас, позивач обставини, викладені в акті перевірки щодо недостовірності інформації у пунктах 11 та 15 декларації, не спростував. Будь-які спростування відсутні і в письмовому запереченні позивача від 09 липня 2014 року №45, адресованому Інспекції ДАБК у Рівненській області (а.с.106 том 1). Разом з тим, свідок ОСОБА_3 у показаннях підтвердив, що фактично роботи станом на день проведення перевірки не були завершені, зокрема, внутрішні роботи та роботи із благоустрою.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Як уже зазначалося, за результатами перевірки відповідно до пункту 17 Порядку № 553, крім акта перевірки, 26 червня 2014 року було також складено протокол та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (надіслані одночасно з актом перевірки - а.с.62; посилання на протокол від 26 червня 2014 року наявні в письмовому запереченні позивача від 09 липня 2014 року № 45). У протоколі відображено зміст встановлених актом перевірки порушень. У приписі №283, який позивач не оскаржує, у зв'язку із виявленими перевіркою порушеннями зобов'язано у термін до 01 вересня 2014 року усунути їх (а.с.60-61).

Пунктами 9, 13, 14, 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним, уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Розгляд справи згідно з протоколом призначено на 10 липня 2014 року. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи не надходили (останній листом від 09 липня 2014 року № 45 лише просив не брати до уваги акт перевірки та протокол від 26 червня 2014 року - а.с.106 зворот). Позивач не був позбавлений можливості надати для розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності докази, що спростовують висновки акта перевірки та протоколу, однак цього не зробив. Доводи позивача про неналежне повідомлення про розгляд справи (менше ніж за три дні до дати розгляду) з посиланням на довідку відділення поштового зв'язку від 22 серпня 2014 року № 07-п/09-506 (а.с.164 том 1, акт від 07 липня 2014 року № 1-14 (а.с.166 том 1) суд до уваги не бере, оскільки інші докази - повідомлення про вручення поштового відправлення, надісланого рекомендованим порядком (а.с.62, зворот), відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" станом на 16 вересня 2014 року (а.с.200 том 1) вказують, що кореспонденція, надіслана 01 липня 2014 року відповідачем за супровідним листом від 27 червня 2014 року № 01-20/2084 (а.с.62 том 1) в конверті (штриховий ідентифікатор 3302815327451), отримана позивачем 03 липня 2014 року (а.с.165 том 1). Складений позивачем акт про відсутність вкладення (протоколу від 26 серпня 2014 року, фотоматеріалів - додатка до акта перевірки), що складений позивачем 07 липня 2014 року, не є доказом отримання ним документів за результатами перевірки саме 07 липня 2014 року; до того ж відповідачу такий акт не надсилався. Водночас, з листів позивача від 09 липня 2014 року № 45 та № 46 (а.с.106, 167 том 1) вбачається, що він був проінформований про час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відомості про дату і час такого розгляду зазначені виключно у протоколі від 26 червня 2014 року. Крім того, позивач копію протоколу додавав до свого листа від 09 липня 2014 року № 45, що також спростовує його доводи про відсутність вкладень у конверт із супровідним листом від 27 червня 2014 року № 01-20/2084.

Як встановлено пунктами 16, 17, 22 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову.

Отже, з урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач дотримався порядку розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

При перевірці правомірності поведінки позивача як суб'єкта містобудівної діяльності суд звертає увагу, що у розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Частиною десятою вказаної статті визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів деталізована Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Пунктом 9 цього Порядку встановлено, що на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

Позаплановою перевіркою встановлено, що станом на 02 квітня 2014 року - на дату реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, будівельні роботи на об'єкті, передбачені проектною документацією, не були завершені. Відповідачем для обґрунтування складу виявленого правопорушення надано копії опрацьованих під час перевірки загального журналу робіт та журналу авторського нагляду на об'єкті будівництва позивача (а.с.174-189 том 1). При цьому логічно, що відповідач міг отримати копію лише з оригіналу, який містить підписи та печатки підрядника і замовника, замовника і осіб, що здійснюють авторський нагляд.

Додатком В Державних будівельних норм "Організація будівельного виробництва" ДБН А.3.1-5-2009 визначено форму Загального журналу робіт та вказівки щодо його ведення. Так регулярні відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в таблицю 5, є основною частиною журналу. Ця частина журналу повинна вміщувати відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання. В таблицю 6 вносяться зауваження осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також уповноважених представників проектної організації або її авторського нагляду. Під час здачі завершеного будівництвом об'єкта загальний і спеціальні журнали робіт передаються замовнику і зберігаються у нього до введення об'єкта в експлуатацію. Після введення об'єкта в експлуатацію журнали передаються на постійне зберігання експлуатаційній організації.

Згідно з пунктами 3.3, 3.9 Державних будівельних норм "Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд" ДБН А.2.2-4-2003 передбачено, що оформлений журнал авторського нагляду передається замовником генеральному підряднику для зберігання до закін чення будівництва. Після прийняття об'єкта в експлуатацію генеральний підрядник повинен передати журнал на зберігання замовнику, а проектувальник повинен передати свій примірник в архів проектної організації.

Суд критично оцінює наданий позивачем Загальний журнал робіт та журнал авторського нагляду (копії на а.с.217-243 том 1; а.с.1-9 том 2). З наданої відповідачем копії Загального журналу робіт вбачається, що роботи на об'єкті проводилися підрядною організацією упродовж квітня - червня 2014 року (тобто, після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації; останній запис таблиці 5 датований 26 червня 2014 року, в таблиці 6 - 03 червня 2014 року - а.с.184-185 том 1). В Загальному журналі робіт, наданого позивачем - останні відмітки в таблиці 5 - 31 березня 2014 року , в таблиці 6 - 17 квітня 2014 року - а.с.242-243 том 1). При цьому зміст виконаних робіт у примірнику журналу, наданого позивачем, відрізняється від того, що вказаний в копії журналу, наданого відповідачем; відрізняється також кількість сторінок журналу, розміщення таблиць журналу. В примірнику, наданому позивачем, відсутній запис про зауваження до журналу на час перевірки 20 грудня 2013 року. Наведене дає підстави для висновку про ведення щодо об'єкта будівництва різних за змістом Загальних журналів робіт (при цьому примірник, наданий позивачем суду, не був наданий для огляду під час перевірки Інспекцією ДАБК у Рівненській області ні 20 грудня 2013 року, ні 23-26 червня 2014 року).

З огляду на відсутність у позивача його примірників зазначених журналів (на це вказував позивач у клопотанні про зупинення провадження у справі для надання додаткових доказів та у клопотанні про продовження строку для надання додаткових доказів), є підстави для висновку про незавершення усього передбаченого проектною документацією комплексу робіт на об'єкті позивача станом на день реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, тобто, мало місце внесення недостовірних даних до пункту 11 зазначеної декларації щодо закінчення будівництва у квітні 2014 року.

Позивач також не спростував висновки відповідача про недостовірність даних у пункті 15 декларації в частині виконання усіх передбачених проектною документацією робіт, зокрема, виконання і прийняття представниками головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області оснащення будівлі системами оповіщення про пожежу, пожежною сигналізацією та блискавкозахистом відповідно до розділу 9 том 1 робочого проекту; завершення робіт з благоустрою проїздів та майданчиків для тимчасового паркування автомобілів та інших робіт, про які мова йде в акті перевірки від 26 червня 2014 року та оскаржуваній постанові.

Кількість відомостей, недостовірність яких виявлена (одна чи кілька) на кваліфікацію правопорушення не впливає, так само як і на вид та розмір відповідальності.

Як передбачено абзацом четвертим пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат (в грошовому еквіваленті 1218,00 грн. х 90 = 109620,00 грн.).

У зв'язку із встановленням порушення позивачем частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (зазначення недостовірних даних в декларації від 02 квітня 2014 року № РВ 143140320721) за результатами розгляду матеріалів справи про порушення у сфері містобудівної діяльності постановою відповідача від 10 липня 2014 року № 33/04-10/33 на ТзОВ "КУА "Інвестиційна група "Глобус" накладено штраф у сумі 109620,00 грн., що відповідає встановленому пунктом 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" розміру.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз норм чинного законодавства, що регулює спірні відносини, та докази у справі дають підстави для висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів належними та допустимими доказами наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності на підставі абзацу 3 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Порушень порядку проведення позапланової перевірки, оформлення її результатів, що мало б наслідком порушення прав позивача, судом не встановлено.

Відтак, в задоволенні позову ТзОВ "КУА "Інвестиційна група "Глобус" до Інспекції ДАБК у Рівненській області про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва на вул. Д. Галицького, 11 в м. Дубно, щодо складання акта перевірки, протоколу про правопорушення, накладення штрафу, а також визнання протиправною і скасування постанови від 10 липня 2014 року № 33/04-10/33 слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то за правилами статті 94 КАС України сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням від 25 липня 2014 року №473, 474 та квитанцією №29 від 25 липня 2014 року судовий збір у сумі 219,25 грн. - 10% від розміру ставки судового збору за вимогу майнового характеру (про визнання протиправною та скасування постанови від 10 липня 2014 року № 33/04-10/33) йому не повертається, як і судовий збір у сумі 73,08 грн. за немайнову вимогу (про визнання дій протиправними). Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку із відмовою у задоволенні позову решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача (тобто, 90% від розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру), що становить 1973,15 грн.

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання протиправними дій та визнання протиправною і скасування постанови від 10 липня 2014 року № 33/04-10/33 відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус " (43006, Волинська область, м. Луцьк, провулок Макарова, 5, ідентифікаційний код 35867786) в доход Державного бюджету України 1973,15 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят три грн. 15 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 08 жовтня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк