Ухвала суду № 40804996, 07.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8639/14

Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А.

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді Сидоренко І.П., суддів Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С., при секретарі Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2014року про відмову у задоволені клопотання про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

встановила:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 07 липня 2014р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів (а.с.23).

Не погодившись з ухвалою суду, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що суд безпідставно відмовив у задоволені клопотання (а.с.26-27).

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2, обговоривши доводи апеляційної скарги та надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2014р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Позивач ОСОБА_2 подала заяву про витребування доказів, а саме про надання дозволу ПАТ АБ «Південний» на розкриття банківської таємниці по рахункам щодо фізичної особи ОСОБА_3 та витребування з вказаного банку відповідних даних про банківські рахунки ОСОБА_3 (а.с.16-17).

Ухвалою від 07 липня 2014р. суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів (а.с.23).

При цьому суд вказав, що ЦПК України передбачений інший порядок розкриття банківської таємниці, що вказане питання слід вирішувати в порядку окремого провадження з ухваленням рішення суду.

Судова колегія, не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції і вважає за необхідне ухвалу суду від 27 червня 2014р. скасувати з направленням питання за заявою ОСОБА_2 про витребування доказів на новий розгляд з наступних підстав.

Згідно з ч.3,4 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» N 2121-ІІІ від 07 грудня 2000р. інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею, зокрема є:

1) відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Статтею 1076 ЦК України візначенно, що банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.

Але згідно листа НБ України «Щодо розкриття банківської таємниці за рішенням суду» N 48-012/275-3973 від 19 квітня 2005р. письмова вимога суду щодо надання інформації, яка містить банківську таємницю, має відповідати нормам частини 2 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до Постанови НБ України «Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці» N 267 від 14 липня 2006р. банки зобов'язані виконувати письмові вимоги судів загальної юрисдикції, а також ухвалені ними рішення (постанови) про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України.

На письмову вимогу суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, або за рішенням (постановою) суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному вимогою або рішенням (постановою) суду.

Судова колегія, вважає, що позивач ОСОБА_2 достатньо чітко довела обставини для підтвердження яких потрібні докази, що підлягають витребуванню - неможливість отримання інформації іншим шляхом ніж в судовій процедурі, а також те, що вищевказані відомості, впливають на вирішення справи по суті, оскільки витребувані матеріали пов'язані з предметом доведення, тому заява підлягає задоволенню.

Тому суду першої інстанції слід розглянути заяву ОСОБА_2 і вирішити питання за заявою ОСОБА_2 про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.304, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2014року про відмову у задоволені клопотання про витребування доказів скасувати.

Питання за заявою ОСОБА_2 про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.П.Сидоренко

Судді Є.С.Сєвєрова

С.О. Погорєлова