Ухвала суду № 40803686, 02.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2028/14-ц Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.Провадження № 22-ц/780/4053/14 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 24 02.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Мельника Я.С., Яворського М.А.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2014 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» звернулася до суду з вищевказаним позовом та просила ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що 22.05.2012 року між страховою компанією та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 під час експлуатації автомобіля марки «Ауді А6», д/н НОМЕР_4, була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

23 квітня 2013 року о 18 годині 00 хвилин в місті Києві по вулиці Вільямса відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «КІА», д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2013 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На виконання своїх зобов»язань ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» виплатила ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 16 201 грн. 57 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 743 від 24.12.2013 року.

На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України після виплати страхового відшкодування позивач отримав право регресу до відповідача, в зв»язку з чим і просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16 201 грн. 57 коп. в порядку регресу та сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» 16 201,57 грн. страхового відшкодування, 243,60 грн. судового збору, а всього 16 445,17 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2013 року о 18 годині 00 хвилин по вулиці Вільямса в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «AUDI A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля марки «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 391 грн. (а.с.9).

Цивільно-правовова відповідальність особи, яка на законних підставах експлуатувала автомобіль марки «AUDI A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ № 5162938 від 22.05.2012 року (а.с.5).

Відповідно до Звіту № 8460 з оцінки транспортного засобу від 15.05.2013 року (а.с.16-20) вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_5, складає 16201,57 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» на підставі заяви власника автомобіля марки «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_5, ОСОБА_3 (а.с.10) та Страхового акту № 394/13-369/13 від 30.11.2013 року (а.с.6-7) здійснила виплату страхового відшкодування останньому у розмірі 16 201,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 743 від 24.12.2013 року (а.с.21).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно п.п. 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

За приписами підпункту "ґ" підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в зв»язку з чим законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» про стягнення виплаченого нею страхового відшкодування з ОСОБА_1, як особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду та не повідомила у триденний строк про настання страхового випадку, чим порушила умови укладеного між ними договору та вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_1 повідомила страховика про дорожньо-транспортну пригоду в усній формі по телефону, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки закон, що врегульовує спірні правовідносини, встановлює обов»язок письмового повідомлення страховика про настання страхового випадку, натомість ОСОБА_1 з письмовою заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» не зверталась, що не заперечувалось нею самою.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не повідомила страховика про страховий випадок з поважних причин, колегією суддів відхиляються, оскільки з наявної в справі копії медичної довідки вбачається, що вона з 24.04.2013 року по 29.04.2013 року перебувала з діагнозом гіпертонічний криз, гіпертонічна хвороба на амбулаторному лікуванні (денний стаціонар), що, на думку колегії, не позбавляло її можливості повідомити ПрАТ «Страхова компанія «Здорово» про настання страхового випадку в письмовій формі у визначений законом триденний термін. Не був позбавлений можливості зробити це і страхувальник ОСОБА_2, який згідно вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та умов договору страхування ніс однаковий з водієм забезпеченого транспортного засобу обов»язок щодо повідомлення страховика про настання страхового випадку.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :