Ухвала суду № 40803232, 30.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11321/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2014 року №0001802201 та №0001832201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань правильності дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКС» за період з 01.03.2011 року по 31.07.2013 року, за результатами якої 28.03.2014 року складено акт №658/26-53-22-01-21-04013755.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до заниження суми податку на додану вартість; п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток.

15.04.2014 року Відповідачем відносно Позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001802201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі

442 735,00 грн, в т.ч. 301 817,00 грн - основний платіж та 140 918,00 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- №0001832201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 252 328,00 грн, в т.ч. 219 178,00 грн - основний платіж та 33 150,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Так, 01.03.2010 року між Позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКС» (Підрядник) укладено договір підряду №6, за умовами якого Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, на свій ризик виконати роботи за завданням Замовника з використанням своїх засобів та матеріалів, за належну якість яких він несе відповідальність, а Замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти й оплатити виконані роботи.

У підтвердження умов вказаного договору в матеріалах справи містяться копії додатку до договору підряду від 25.02.2013 року №1, актів приймання виконаних робіт, податкових накладних, локальних кошторисів, договірних цін, дефектних актів та платіжних доручень.

Також 01.03.2010 року між Позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКС» (Перевізник) укладено договір про перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученнях №5-Т, за мовами якого Перевізник бере на себе обов'язок надавати транспортні послуги, які передбачають перевезення пасажирів та вантажів до місця призначення та додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, а Замовник бере на себе обов'язок пред'являти до перевезення вантажі та сплачувати за надані перевізником послуги.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій в матеріалах справи містяться копії додатків до договору, протоколи-узгодження на договірну ціну, додаткової угоди до договору від 25.02.2013 року №1, актів виконання послуг, податкових накладних, талонів на замовлення та платіжних доручень.

Крім того, в матеріалах справи містяться накази Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС» про затвердження штатного розпису, про оплату праці, про закріплення транспортних засобів за водіями, оборотно-сальдова відомість товариства, копії свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів, договір оренди приміщення.

Положеннями п.44.1 ст.44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст.9 вказаного Закону).

Таким чином, первинними документи є лише у випадку фактичного здійснення господарської операції.

Господарські операції Позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКС» також були предметом планової ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача, проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в місті Києві, за результатами якої складено акт від 15.08.2011 року №11-30/1248, згідно якого порушень Позивачем порядку організації ведення бухгалтерського обліку не встановлено.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги акт ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 30.01.2014 року №71/26-54-22-03/23502075 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКС» з питань підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин із постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю «Грандбудтехнології», Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна компанія «Центрреставрація», Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Лугметпроект», товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер-Буд-Інвест», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокус-ЮІ», за період з 01.01.2011 по 31.12.2013», оскільки висновки, викладені у вказаному акті, свідчать про відсутність будь-яких відхилень податкових зобов'язань та податкового кредиту в податковому обліку між Позивачем та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКС».

Згідно положень ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, недотримання контрагентом платника податків податкової дисципліни зумовлює настання правових наслідків саме для цього контрагента та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту їх причетності до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, Позивач не несе відповідальності за можливі порушення його контрагентами вимог податкової дисципліни.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, Відповідачем не доведено правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень від 15.04.2014 року №0001802201 та №0001832201.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 06 жовтня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.