Постанова № 40802936, 22.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 р. Справа № 2а/0470/8003/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Юніон стандард банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000078824, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Юніон стандард банк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000078824.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не згоден із висновками, викладеними в акті, вважає, що відповідач при проведенні перевірки припустився порушень норм чинного законодавства України, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмових заперечень не надав, позов не визнав.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представники позивача та відповідача надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів у період з 24.01.2012 року по 03.03.2012 року проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2011 року.

В ході проведення даної перевірки податковим органом встановлено, що станом на 03.03.2012 року позивачем не надано документи про фінансово-господарську діяльність, пов'язані з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог іншого законодавства, про що складено акт №5-08-04-20305925 від 03.03.2012 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000078824 про обов'язок сплатити штраф у розмірі 1020,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

В силу підпункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України закріплено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2012 року №0000388824, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 510 грн. у зв'язку з порушенням статті 121 Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі №2а/0470/8002/12, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року, задоволено адміністративний позов та визнано противоправним і скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 24.02.2012 року №0000388824.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 121 Податкового кодексу України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення №0000038824 від 24.02.2012 року винесені відповідачем в ході проведення однієї планової перевірки позивача.

Таким чином, вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що позивачем не було допущено порушення пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1020 грн., тоді як відповідачем не було доведено повторного вчинення аналогічного порушення протягом року з моменту застосування до підприємства штрафу за таке саме порушення.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Юніон стандард банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000078824 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 20 березня 2012 року №0000078824.

Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Юніон стандард банк» судові витрати у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень тридцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко