Ухвала суду № 40801422, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/22554/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011

у справі №2а-2317/08/1370

за позовом Комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго»

до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі №0001481521/0 від 17.04.2008, №0002001521/0 від 23.05.2008. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі в частині нарахування надлишкових штрафних санкцій №0000012321/0 від 10.01.2008 в сумі 17934,67 грн., №0000681521/0 від 04.03.2008 в сумі 23684 грн., №0003401521/0 від 16.07.2008 в сумі 14708 грн., №0003401521/1 від 11.08.2008 в сумі 14708 грн. Зобов'язано ДПІ у Перемишлянському районі внести в облікову картку платника податку на додану вартість записи про здійснення КП «Перемишлянитеплоенерго» платежів з ПДВ: за вересень 2006 року - 600 грн.; жовтень 2006 року - 17500 грн.; листопад 2006 року - 17673 грн.; грудень 2006 року - 25520 грн.; січень 2007 року - 3855 грн.; лютий 2007 року - 17993 грн.; березень 2007 року - 48253 грн.; квітень 2007 року - 23754 грн.; червень 2007 року - 833 грн.; липень 2007 року - 236 грн.; серпень 2007 року - 167 грн.; листопад 2007 року - 29416,67 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000012321/0 від 10.01.2008, яким визначено штрафні санкції в сумі 27039,17 грн., стали висновки акта перевірки №35/23/22368249 від 29.12.2007, згідно якого сплата позивачем податкового зобов?язання з податку на додану вартість в сумі 17221 грн. відбулася з затримкою більшою ніж 90 днів.

Позивачем визнається правомірність нарахування штрафних санкцій за цим податковим повідомленням-рішенням в сумі 9104,50 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000681521/0 від 04.03.2008, яким визначено штрафні санкції в сумі 23888,10 грн., стали висновки акта перевірки №0000681521 від 28.02.2008, згідно якого сплата позивачем податкового зобов?язання з податку на додану вартість у сумі 47776,08 грн. відбулася з затримкою більшою ніж 90 днів.

Позивачем визнається правомірність нарахування штрафних санкцій за цим податковим повідомленням-рішенням в сумі 204 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001481521/0 від 17.04.2008, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 24126,50 грн., стали висновки акта перевірки №0001481521 від 17.04.2008, згідно якого сплата позивачем податкового зобов?язання з податку на додану вартість у сумі 48253,00 грн. відбулася з затримкою більшою ніж 90 днів.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002001521/0 від 23.05.2008, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 12495,04 грн., стали висновки акта перевірки №0002001521 від 20.05.2008, згідно якого сплата позивачем податкового зобов?язання з податку на додану вартість у сумі 24990,00 грн. відбулася з затримкою більшою ніж 90 днів.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0003401521/0 від 16.07.2008, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 17654,03 грн., стали висновки акта перевірки №00034015211 від 11.07.2008, згідно якого сплата позивачем податкового зобов??язання з податку на додану вартість у сумі 35308,00 грн. відбулася з затримкою більшою ніж 90 днів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем сплачувались податкові зобов?язання з податку на додану вартість згідно з платіжними дорученнями у яких в призначенні платежу визначався період за який відбувається сплата.

Проте, відповідач, самостійно змінивши призначення платежів за наданими платіжними дорученнями, направив їх на погашення податкового боргу по податку на додану вартість, внаслідок чого у позивача настав обов'язок сплатити штраф за несплачену протягом граничних строків узгоджену суму податкового зобов?язання.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених у справі рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, висновки суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун