Рішення № 40798619, 07.10.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 925/1648/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси», м. Черкаси, вул. Волкова, 71

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокласік 2014», Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 2, к. 202

про стягнення 28 143,11 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Фетісов Д.В. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та санкцій за договором купівлі-продажу від 01.03.2013р. №13. Представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Суду надані рахунки на оплату та податкові накладні на господарські операції. Позивач уточнив вимоги та подав суду розрахунок ціни позову - 28142,81 грн., що є предметом спору. Заяву з розрахунком прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача в засідання не з'явився, хоча був двічі належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору. Ухвала про порушення провадження у справі вручена представнику 23.09.2014р., про що свідчить розписка в поштовому повідомленні.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах. Місце проведення господарської діяльності відповідно до положень ст. 93 ЦК України відповідає адресі реєстрації. Доказів проведення розрахунку за договором не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

01.03.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси» (Продавцем - Позивач по справі), в особі директора Білоуса О.С., що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Насіння», правонаступником якої внаслідок реорганізації є ТОВ «Агрокласік 2014» (Покупцем - Відповідач по справі), в особі директора Биченко В.Я., що діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу №13 (Далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти товар - запасні частини до сільгосптехніки.

Відповідно до п. 6.1 Договору договір набуває чинності з дати підписання і діє по 31.12.2013р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Відповідно до п.п. 1.1. та 1.3 Договору вартість товару визначається на підставі виданих рахунків-фактур та видаткової накладної на кожну партію, що є складовою даного договору (а.с. 6).

Оплата за отриманий товар має бути здійснена протягом 14 днів з моменту отримання видаткової накладної.

Згідно розділу 3 Договору продавець передає товар на умовах EXW Франко-склад продавця по вул. Волкова, 71 у м. Черкаси.

На виконання умов Договору Продавець відвантажив Покупцю запчастини та обладнання в тому числі:

06.09.2013р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000316 на суму 950 грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 21). Отримання підтверджено довіреністю відповідача №65 від 02.09.2013р. (а.с. 22);

06.09.2013р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000317 на суму 1600 грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 19). Отримання підтверджено довіреністю відповідача №64 від 02.09.2013р. (а.с. 20);

06.09.2013р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000318 на суму 1260 грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 17). Отримання підтверджено довіреністю відповідача №66 від 02.09.2013р. (а.с. 18);

09.09.2013р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000319 на суму 8120 грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 15). Отримання підтверджено довіреністю відповідача №63 від 02.09.2013р. (а.с. 16);

09.09.2013р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000320 на суму 1470 грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 13). Отримання підтверджено довіреністю відповідача №69 від 03.09.2013р. (а.с. 14);

09.09.2013р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000321 на суму 1550 грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 11). Отримання підтверджено довіреністю відповідача №71 від 03.09.2013р. (а.с. 12);

07.11.2013р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000433 на суму 1584 грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 8);

07.11.2013р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000432 на суму 8680 грн., в тому числі ПДВ 20% (а.с. 9). Отримання підтверджено довіреністю відповідача №79 від 05.11.2013р. (а.с. 10);

Товар був одержаний Покупцем без зауважень по кількості, якості, комплектності та вартості.

За вже поставлений товар Покупець розрахувався частково в сумі 18780,00 грн. станом на 11.11.2013р., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 7). Заборгованість Покупця складає 18108 грн., що є предметом спору. Сума заборгованості не заперечується та не спростовується Покупцем. Продавець на суму боргу нараховує покупцю інфляційні втрати, 3% річних за користування чужими коштами та санкції.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Продавця до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості та санкцій.

Відповідач вимоги не заперечив. Доказів погашення боргу до проведення судового засідання не подано. Відповідачем не подано суду доказів про об'єктивну неспроможність провести розрахунок за договором. При проведенні оплати відповідачем в день проведення засідання ці платежі мають бути враховані при виконанні судового рішення за умови визначення належного призначення платежу.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини купівлі - продажу товару (запасні частини та обладнання).

За правовою природою спірний договір купівлі-продажу від 01.03.2013р. №13 (з додатковою угодою) є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу від 01.03.2013р. №13 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Позивач протягом червня-листопада 2013р. згідно видаткових накладних поставив Відповідачу запчастини та обладнання на загальну суму 36888 грн., в тому числі ПДВ, що не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманих запасних частин та обладнання не заявлено. Продавцем оформлені податкові накладні на підтвердження господарських операцій.

В Розділі 2 договору встановлений порядок розрахунків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Проте Відповідач свої зобов'язання в частині оплати за отримане обладнання належним чином не виконав. Розрахунок в повному обсязі не проведено, заборгованість в установлені договором строки не погашено, що є порушенням господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлене обладнання у розмірі 18108 грн.

Належних та допустимих доказів своєчасного та повного розрахунку за отримані запасні частини та обладнання, в розумінні положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду та позивачу не надав.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач з посиланням на положення ст. 546, 549 ЦК України та п. 5.2 договору нараховує відповідачу 2602,10 грн. пені за період з 22.11.2013р. по 18.09.2014р. з посиланням на подвійну облікову ставку НацБанку України, та 20% неустойки від суми боргу за прострочення оплати на понад 30 днів - 3621,60 грн.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт:Ліга-Закон». Розрахунок пені та неустойки виконано вірно. Стягненню підлягає 2602,10 грн. пені та 3621,60 грн. неустойки на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наявного грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу:

1493,29 грн. - 10% річних за період прострочення з 22.11.2013р. по 18.09.2014р. та 2317,82 грн. інфляційних за період з грудня 2013р. по серпень 2014р., які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Еліт:Ліга-Закон». Розрахунок інфляційних збитків та плати за користування чужими грошовими коштами виконано вірно. Стягненню підлягає 1493,29 грн. - 10% річних та 2317,82 грн. інфляційних на користь позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права і позивач підставно звернувся до суду. Відповідач не подавав суду заяв та доказів про об'єктивну неможливість заперечити позовні вимоги.

Оплата боргу відповідачем в момент прийняття рішення судом має враховуватись при виконанні судового рішення відділом ДВС, оскільки суду в засідання не подані відповідачем документи про сплату боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокласік 2014», м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 2, кім. 202, код ЄДРПОУ 04540383, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема Черкаси», м. Черкаси, вул. Волкова, 71, код ЄДРПОУ 37930016, номер рахунку в банку невідомий

18108 грн. основного боргу, 2602,10 грн. пені, 3621,60 грн. неустойки, 2317,82 грн. інфляційних, 1493,29 грн. - 10% річних та 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 08.10.2014р.

Суддя Г.М. Скиба