Ухвала суду № 40798207, 03.10.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

03 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3482/14 Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106, 107 КАС України за адміністративним позовом Приватного підприємства "Європродукт" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування

встановив:

Приватне підприємство "Європродукт" (далі-позивач) 18 серпня 2014 року звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №7/21-04-15-31 від 08.04.2014 р.

У зв'язку з наявністю низки недоліків ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 р. даний позов, було залишено без руху з наданням позивачу строку для їх усунення до 02.09.2014 р., яку надіслано рекомендованою поштою з повідомленням про вручення на юридичну адресу ПП "Європродукт" (згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №722167 - м. Херсон, вул. Червонопрапорна, буд.2, кв.8), однак була повернута 01 вересня 2014 р. за минуванням строків зберігання. Тому ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року було продовжено строк, наданий позивачу для усунення недоліків позовної заяви до 12 вересня 2014 р., яка також була направлена рекомендованою поштою з повідомленням про вручення на юридичну адресу ПП "Європродукт", однак оскільки станом на 19 вересня 2014 року повідомлення про вручення поштового відправлення не повернулось до суду, строк усунення недоліків знову було продовжено до 03 жовтня 2014 р.

01 жовтня 2014 р. позивачем надано до суду в якості усунення недоліків квитанцію №206075 від 26.09.2014 р. на суму 110,00 грн. та заяву про поновлення строку на оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №7/21-04-15-31 від 08.04.2014 р., з копією відповіді на адвокатський запит.

Згідно п. 5 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач просить в тому числі поновити строк на оскарження постанови про накладення штрафу №7/21-04-15-31 від 08.04.2014 р., посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо лише в червні 2014 р. після отримання листа ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона №15238 від 03.06.2014 р., та постанови від 25.05.2014 р. про арешт коштів.

Розглянувши матеріали позовної заяви, оцінивши доводи позивача про поважність причин пропуску строку на звернення до суду, слід дійти висновку про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.

За змістом ст.ст.8, 55 Конституції України, ст.ст.6, 11 КАС України, право на звернення до суду є диспозитивним правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд в межах, установлених процесуальним законодавством. До таких обмежень відносяться, зокрема, визначені імперативними нормами КАС України та інших законів строки для звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Оскаржена позивачем постанова ІДАБК у Херсонській області від 08.04.2014 р. №7/21-04-15-31 про накладення штрафу за своїм правовим характером є саме рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Частинами 1, 3 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу цих правових норм видно, що строки для звернення до суду встановлюються не лише КАС України, але й іншими законами; крім того, обчислення початку цього строку можливе не тільки з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Одним з таких законів є Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" статтею 5 якого визначено, що постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіального органу про накладення штрафу може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Тобто, як вбачається зі змісту вказаної норми закону, строк оскарження постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіального органу, встановлений законодавцем, обраховується не з моменту отримання чи з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про таку постанову, а з моменту її винесення.

Як видно з матеріалів позовної заяви, оскаржувану постанову прийнято відповідачем 08.04.2014р., отже строк на її оскарження закінчився 23.04.2014р.

Позовну заяву подано до суду 18.08.2014р.

Позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку на звернення до суду тим, що він дізнався про існування оскаржуваної постанови у червні 2014 р. після отримання листа ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона №15238 від 03.06.2014 р., та постанови від 25.05.2014 р. про арешт коштів.

Згідно із ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Виходячи зі змісту цієї правової норми, в разі пропуску строку на звернення до суду порушене право позивача підлягає судовому захисту лише у тому випадку, якщо судом визнано поважними причини пропуску такого строку.

Зазначивши про необізнаність із фактом прийняття постанови протягом установленого строку на її оскарження та про те, що про її існування він дізнався лише у червні 2014 року, позивач без надання відповідних доказів звертається до суду із даним позовом через чотири місяці після закінчення строку на звернення до суду та через два місці після того, як він повинен був дізнатись про порушення своїх прав та наявність підстав для звернення до суду.

Оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку для звернення до суду, слід звернути увагу на таке.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду за оскарженням постанови ІДАБК у Херсонській області від 08.04.2014р. №7/21-04-15-31.

Подані ж ним копії постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції м. Херсона від 29.05.2014р.ВП №43167649 про арешт коштів на рахунках і супровідного листа до неї від 03.06.2014р. №15238, а також копія відповіді ІДАБК у Херсонській області від 03.07.2014р. №7/21-04-09/351-р на адвокатський запит від 26.06.2014р. №26/1 щодо надання матеріалів перевірки, на думку суду, не можуть слугувати належними доказами наявності поважних причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки беззаперечно не доводять факту необізнаності позивача про існування оскарженої постанови про накладення штрафу.

Так, позивач не надав жодних доказів неотримання оскарженої постанови, якими б могли слугувати, в тому числі, відомості відділення поштового зв'язку щодо надходження поштової кореспонденції від ІДАБК у Херсонській області на адресу позивача за спірний період.

Взагалі позивач посилається лише на те, що про існування оскарженої постанови він дізнався з тексту постанови державного виконавця про арешт коштів на рахунках, проте при цьому не вказує, коли він отримав копію цієї постанови державного виконавця і не доводить цього належними доказами, а лише зазначає, що отримав її у червні 2014р.

Однак навіть якщо припустити, що позивач отримав копію постанови про арешт коштів та що саме з неї він і дізнався про існування оскарженої постанови, у останній день червня 2014р., то і в такому разі ним пропущено п'ятнадцятиденний строк на звернення до суду із урахуванням дати подачі позову - 15.08.2014р.

Факт відмови відповідача 03.07.2014р. надати матеріали перевірки на адвокатський запит представника позивача також не може слугувати підставою для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки не доводить факту неотримання оскарженої постанови самим позивачем та навпаки, свідчить про обізнаність позивача про її існування та про порушення його прав і інтересів відповідачем. З цього приводу також слід зазначити, що особисто позивач не був позбавлений можливості своєчасно ознайомитись із матеріалами перевірки, в тому числі зважаючи на підстави відмови відповідача у наданні інформації.

Проте не зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду із даним позовом лише 15.08.2014р., тобто поза межами строку на звернення до суду.

Як вже зазначалось, згідно із ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Крім того, відповідно до ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на викладене, а також те, що позивачем не наведено будь-яких обставин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із вимогою про скасування оскарженої постанови, слід дійти висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на звернення до суду та наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 107 КАС України, -

ухвалив:

Адміністративний позов приватного підприємства "Європродукт" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування - залишити без розгляду.

Повернути позивачу сплачений судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп., згідно квитанції №199579 від 13.08.2014 р. та в сумі 110 (сто десять) грн. 00 коп., згідно квитанції №206075 від 26.09.2014 р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

В разі складення ухвали у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 6.1