Постанова № 40797955, 18.06.2014, Тальнівський районний суд Черкаської області

Тальнівський районний суд Черкаської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 704/577/14-а

18.06.2014 року Тальнівський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого - судді Фролова О.Л.

при секретарі - Кремсалюк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області, Яжука Сергія Сергійовича про оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця, посилаючись на те, що відповідно до постанови Тальнівського районного суду Черкаської області в справі за №2-а-4251/12 було зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок їй ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії по інвалідності з 16.03.2011 року відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із загальновстановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який визначається з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням фактично виплачених сум. 17.04.2014 року серії ВП за № 42653846 винесено постанову головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області, Яжуком Сергієм Сергійовичем про закінчення виконавчого провадження з посиланням на п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Означена постанова на думку позивача є незаконною та свідчить про бездіяльність державного виконавця та спробу фальсифікації матеріалів виконавчого провадження, оскільки застосування даної норми Закону насправді в даному випадку апріорі є неможливим, що і змусило позивача звернутись до суду.

Представник позивача надав до суду заяву в якій просив справу розглядати в його відсутність та просив суд позов задовольнити.

Представник Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області в судове засідання не з'явився, надавши до суду заперечення в якому позов не визнав та просив суду відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи надав до суду заяву в якій просив суд справу розглядати в його відсутність, проти позову заперечував повністю.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані по справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного:

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Яжук С.С. від 18.03.2014 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а-4251/12 виданого 05.02.2014 року. 17.04.2014 року старшим державним виконавцем вказаного відділу, виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-4251/12 було закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.124 Конституції «Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Основними засадами судочинства, крім інших, є обов'язковість рішень суду згідно статті 129 Конституції України.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» «Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст.6 цього ж Закону Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» «Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом».

Таким чином суд вважає, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Чжук С.С. про закінчення виконавчого провадження є передчасною. Оскільки відповідно до положень ч.3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» «Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення...» Державний виконавець в Постанові «Про закінчення виконавчого провадження» від 17.04.2014 року не вказав, які дії були проведені ним у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», що зробив боржник по виконання рішення суду, на підставі яких саме висновків державний виконавець дійшов висновку про можливість закінчення виконавчого провадження, тим самим державний виконавець порушив вимоги ч. 3 ст.49 вказаного Закону а саме без будь - якої мотивації виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини від 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії», вказано: Щодо фактів. І. Обставини справи, п.8. У 1991 році, після експертизи, якою було встановлено зв'язок між поганим станом здоров'я заявника та його участю в чорнобильських подіях, заявнику було надано компенсацію. п.9. У 1997 році заявник вчинив позов проти Управління соціального захисту населення м.Шахти, оскільки зазначену компенсацію йому не було виплачено. 3 березня 1997 року міський суд м. Шахти ухвалив рішення на користь заявника. 11 квітня 2000 року Служба судових приставів м. Шахти повідомила заявника про неможливість виконати в примусовому порядку ухвалені на його користь рішення через нестачу коштів у Міністерстві праці та соціального розвитку Ростовської області. В п.35. Європейський суд з прав людини вказав, що державний орган влади не має права посилатись на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. В п.41 вказано, що не виконавши рішення Шахтинського міського суду, національні органи влади перешкодили заявникові одержати гроші, які він підставою очікував одержати. Європейського суду з прав людини визнав, що відсутність коштів не може виправдовувати такий недолік.

Тому посилання державним виконавцем в постанові «Про закінчення виконавчого провадження», на те, що повне фактичне виконання рішення суду в повному обсязі не може братися судом до уваги.

На підставі ст.ст. 19;124 Конституції України; ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; ст.ст. 1; 6; 11; 49; 75 Закону України «Про виконавче провадження»; та керуючись, ст. ст. 11;71;86;159;163;181;256;267 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області, Яжука Сергія Сергійовича про оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі -задовольнити.

Визнати незаконною постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області, Яжука Сергія Сергійовича від 17.04.2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 42653846.

Зобов'язати відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області відновити виконавче провадження та здійснити всіх передбачених чинним законодавством заходів, для повного виконання рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Тальнівський районний суд, Черкаської області, протягом десяти днів з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий О. Л. Фролов