Ухвала суду № 40797684, 06.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6069/14

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Кравця Ю.І.,

при секретарі Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування свідоцтва про право власності та знесення самочинно реконструйованого нерухомого майна, за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_3 про приведення об'єкту самочинного будівництва до попереднього стану, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08 квітня 2014 року,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, уточнивши його, про скасування свідоцтва про право власності та знесення самочинно реконструйованого нерухомого майна, який обґрунтовується тим, що відповідачі самовільно здійснили реконструкцію квартири АДРЕСА_1, до отримання Декларації про початок виконання будівельних робіт, без зміни зовнішніх геометричних розмірів та цільового призначення, шляхом самовільного захоплення спільної земельної ділянки, що порушує права позивача, як суміжного землекористувача.

Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про приведення об'єкту самочинного будівництва до попереднього стану, зазначивши, що відповідачкою було проведено самовільну реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з приєднанням надбудови другого поверху площею 60, 0 кв. м., чим значно погіршено житлово-побутові умови мешканців прилеглих квартир та технічний стан будинку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2013 року зазначені позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 08 квітня 2014 року позов ОСОБА_5 було задоволено.

Скасовано свідоцтво про право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 28 грудня 2012 року серії САЕ 797918 на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4

Позовні вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_3 про приведення об'єкту самочинного будівництва до попереднього стану задоволені.

Зобов'язано ОСОБА_3 власними силами та за рахунок власних коштів привести у відповідність до технічної документації квартиру АДРЕСА_1. Вирішено питання судових витрат.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та Одеської міської ради.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 24 грудня 1999 року ОСОБА_2 набув право власності на цех картонно-клеєної тари 410, 5 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу № 927/99. Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований КП «ОГБТІ та РОН» м. Одеса 24 грудня 1999 року і занесено в реєстрову книгу за № 8 неж.-стр. 73-р. №-831.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2006 року було встановлено, що на першому та другому поверхах по АДРЕСА_1 був розташований цех картонно-клеєної тари, що належав ОСОБА_2

31 травня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу серії ВРС №895809 придбали у власність по 1\2 частині квартири АДРЕСА_1, загальною площею - 38, 1 кв. м., в тому числі житловою площею - 18, 0 кв. м.

05 червня 2012 року КП «ОМБТІ та РОН» м. Одеси зареєструвало за реєстраційним номером 36768933 договір купівлі-продажу від 31 травня 2012 року, та зареєструвало за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.

05 жовтня 2012 року Інспекція ДАБК в Одеській області зареєструвало і видало ОСОБА_6 і ОСОБА_4 «Декларацію про початок виконання будівельних робіт» вищевказаної квартири № 12, без зміни зовнішніх геометричних розмірів та цільового призначення, поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1, за №-ОД 08212183041.

26 жовтня 2012 року Інспекція ДАБК в Одеській області зареєструвало і видало ОСОБА_6 і ОСОБА_4 «Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації» № ОД 14212201786.

На підставі зазначених декларацій Виконавчим комітетом Одеської міської ради видане свідоцтво про право власності на реконструйовану квартиру від 28 грудня 2012 року. серії САЕ 797918 на ім'я ОСОБА_6 і ОСОБА_4, яке було зареєстроване належним чином.

22 листопада 2013 року постановою Одеського окружного адміністративного суду було скасовано «Декларацію про початок виконання будівельних робіт» від 05 жовтня 2012 року, № ОД 08212183041 та «Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації» № ОД 14212201786 від 26 жовтня 2012 року, квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, вищевказану постанову було залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за №913/19651, лише реконструкція житлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, дозволяє замовнику об'єкту будівництва не отримувати містобудівні умови та обмеження, тоді як в разі реконструкції житлових приміщень із зміною їх зовнішньої конфігурації, містобудівні умови та обмеження мають бути отримані, незважаючи на те, що будівля стає меншою в процесі реконструкції.

Проте як встановлено судом, та підтверджується предпроектною пропозицією (містобудівний розрахунок) на квартиру АДРЕСА_1 розробленого у липні місяці 2012 року, площа забудови об'єкта до реконструкції складає 44, 50 кв., а після реконструкції - 49, 98 кв. м. (т. 1 а.с. 212)

Отже, через зміни зовнішньої конфігурації квартири, що реконструюється, порівняно із тією, що існувала раніше, забудовник повинен був отримати у встановленому порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, враховуючи, що за цією адресою розташований цех картонно-клеєної тари, що належить позивачу ОСОБА_2, про що свідчить рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2006 року та технічний паспорт виданий ОСОБА_2 Одеським міським КП «БТІ та РОН».

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2, 3 п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року, електронна система здійснення декларативних процедур у будівництві - автоматизований комплекс із забезпечення електронного документообігу з питань декларативних процедур у будівництві, функціонування якого забезпечує Держархбудінспекція у порядку, визначеному Мінрегіоном.

Згідно із п. 2 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіції та реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Відповідно до ст. ст. 4, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч. 1 п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з п. 8 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 зазначеного Закону фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва.

Згідно з п. 3 ст. 29 цього Закону основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

Відповідно пункту 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, який затверджено наказом № 109 від 07.07.2011року Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за № 913/19651 в редакції наказу № 49 - реконструкція житлових та не житлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Згідно п. 27 вказаного Переліку до вказаних об'єктів також відноситься - реставрація, капітальний ремонт будівель і споруд та перепланування приміщень.

Установлено, що площа забудови квартири АДРЕСА_1 до реконструкції складала 44, 50 кв. м., а після реконструкції - 49, 98 кв. м., до реконструкції зазначена квартира була одноповерховою з висотою стель 2, 7 м., а після реконструкції стала двоповерховою з висотою стель першого поверху 2, 67 м., а другого поверху 2, 68 м. та з урахуванням криши висота по краю покрівлі стала 7, 3 м.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через зміни зовнішньої конфігурації квартири АДРЕСА_1, порівняно із тою, що існувала раніше, повинні були отримати, перш за все, містобудівні умови та обмеження забудови.

Усі зазначені норми були порушені відповідачками при проведенні реконструкції належної їм квартири, крім того, згодом підстави отримання правовстановчого документа було скасовано відповідними органами.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, всупереч твердженню апелянтів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування свідоцтва про право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 28 грудня 2012 року серії САЕ 797918 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згідно доповідної директора КП «ЖКС «Порто-Франківський» за № 2862/11 від 10 вересня 2012 року вбачається, що відповідачкою було проведено самовільну реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з приєднанням надбудови другого поверху площею 60, 0 кв. м., чим значно погіршено житлово-побутові умови мешканців прилеглих квартир та технічний стан будинку.

Мірою реагування на вчинені дії було винесення припису начальником дільниці № 7 КП «ЖКС «Порто-Франківський» стосовно зобов'язання відповідачки в терміновому порядку зупинити будівельні роботи з реконструкції та надати проектно-дозвільну документацію, проте зазначені приписи виконані не були.

17 вересня 2012 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради винесено розпорядження № 581 «Про приведення самовільно реконструйованої квартири № 12, розташованої в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 в первинний стан», яке в добровільному порядку ОСОБА_3 не було виконано.

Відповідно до ст. 152 Житлового Кодексу УРСР переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянину на праві власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.

Проте, вищевказана самовільна реконструкція квартири № 12 з приєднанням надбудови другого поверху площею до 60, 0 кв. м. Чекалдіною А.В. була здійснена без затвердження в установленому законом порядку проекту на будівництво в управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України визначені підстави, за якими будівництво (реконструкція) житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна визнається самочинним, а саме: якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд, за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Отже, всупереч доводів апелянта, ОСОБА_3 здійснила самовільну реконструкцію квартири АДРЕСА_1, без належного затвердженого проекту та відповідної дозвільної документації на виконання будівельних робіт, чим було значно погіршено житло-побутові умови мешканців будинку. Тому, згідно чинного законодавства, зазначене будівництво вважається самочинним, а вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_3 про приведення об'єкту самочинного будівництва до попереднього стану є обґрунтованими.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовів ОСОБА_2 та Одеської міської ради. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Приморського районного суду Одеської області від 08 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Н.В.Ісаєва

Ю.І.Кравець