Ухвала суду № 40795662, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2449/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І. І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Сосницького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Сосницького районного центру зайнятості на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року закрито провадження в справі, так як спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну ухвалу суду.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що позивачем у адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в період з 15.11.2013 по 01.04.2014 перебував на обліку в Сосницькому районному центрі зайнятості як безробітний, у зв'язку з чим отримував соціальні послуги та матеріальне забезпечення відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 кошти в сумі 13351,40 грн., які на думку позивача незаконно виплачувалися останньому як допомога по безробіттю.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про неналежність розгляду даного позову в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 50 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.

Частиною 1 ст. 18 Закону України від 01.03.1991 року "Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Згідно зі ст. 19 цього ж Закону, у якій визначено обов'язки і права державної служби зайнятості, остання, зокрема, має право: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України від 02.03.2000 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в цьому випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 (строк дії якої продовжено на 2007 рік згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 98), якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За правилами пункту 7 цього Порядку у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що спір, який розглядається, не належить до адміністративної юрисдикції, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України та не відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії, висловленій у постановах від 23 березня 2010 року (№ 21-2282во09), 13 квітня 2010 року (№ 21-320во10), 14.02.2012 року (№21-1099во10).

Також, ухвалою ВАСУ від 18.09.2014 року по справі № К/9991/20950/12 вирішено аналогічний спір по суті заявлених вимог, що свідчить про публічно-правову природу даного спору.

Враховуючи викладене вище, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Сосницького районного центру зайнятості на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року у справі за адміністративним позовом Сосницького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 07.10.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.