Ухвала суду № 40794835, 01.10.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"01" жовтня 2014 р. Справа № 806/36/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю представників сторін, прокурора, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство "Піщепром" Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" травня 2014 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство "Піщепром" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Промислове товариство "Піщепром" звернулось з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області і просить скасувати податкові повідомлення - рішення №0001902301/3 від 04.03.2010 (№ 0001902301/2 від 10.12.2009, № 0001902301/0 від 30.07.2009, №0001902301/1 від 08.10.2009), №0001912301/3 від 04.03.2010 (№0001912301/2 від 10.12.2009, №0001912301/0 від 30.07.2009, №0001912301/1 від 08.10.2009), податкове повідомлення - рішення №0005901601/3 від 24.02.2010 (№0005901601/2 від 14.12.2009, №0005901601/0 від 06.08.2009, №0005901601/1 від 08.10.2009), мотивуючи тим, що підприємством правомірно до складу валових витрат віднесено виплати ліцензійної винагороди (роялті) LINKSTAR LIMITED за використання товарних знаків в сумі 4788609,00 грн. та витрати з орендної плати приміщення в сумі 289689,00 грн., як такі що пов"язані з безпосередньою діяльністю ВАТ "Промислове товариство "Піщепром". Зазначило, що донарахування контролюючим органом позивачу податку на додану вартість є безпідставним, так як сума ПДВ, яка була включена до податкового кредиту по контрагенту ДП "Старокостянтинівський молочний завод" в декларації за березень та травень 2008 року залишилася незмінною, оскільки підприємством уточнено лише період виписки податкових накладних, а не суму податкового кредиту.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2014 року позов задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення № 00001912301/3 (№ 00001912301/0, №00001912301/1, №00001912301/2) скасовано в сумі 3210447 грн. основного платежу та нарахованої на цю суму штрафної санкції.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з даною постановою позивач та відповідач звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять відповідно : позивач - скасувати постанову суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову та прийняти нову постанову, якою у позовні вимоги задовольнити повністю; відповідач - скасувати постанову суду в частині задоволення позову та відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Представники відповідача та прокурор підтримали апеляційну скаргу та не визнали апеляційну скаргу позивача.

Представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та не визнав апеляційну скаргу відповідача.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Промислове товариство "Піщепром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.08 по 31.03.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 31.03.09, за результатами якої складено акт № 4353/23-1/0445392/0110 від 17.07.2009 (т.1, а.с. 43-92), згідно висновків якого ВАТ "Промислове товариство "Піщепром" допущені порушення:

пункту 1.30 статті 1, пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.10 статті 5, пункту 11.1 статті статті11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 4565278,00 грн. у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 3445127 грн., за 2008 рік в сумі 4052713 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 512564 грн.;

пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 344874 грн., в тому числі за лютий 2009 року в сумі 344874 грн.. завищено по рядку 22.2 Декларації з ПДВ від"ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) у сумі 22145 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001912301/0 від 30 липня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8 254 474,00 грн. (4 565 278,00 грн. - основний платіж, 3 689 196,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0001902301/0 від 30 липня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 517 311,00 грн. (344 874,00 грн. - основний платіж, 172 437,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001912301/1 від 08 жовтня 2009 року, № 0001912301/2 від 10 грудня 2009 року, № 0001912301/3 від 04 березня 2010 року та № 0001902301/1 від 08 жовтня 2009 року, № 0001902301/2 від 10 грудня 2009 року, № 0001902301/3 від 04 березня 2010 року.

Крім того, податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації по податку на додану вартість позивача, за результатами якої складено акт № 4428/15-2 від 21.07.2009 (т.1, а.с.39-41), згідно висновків якого встановлено порушення підприємством підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР з підстав неправомірного включення до складу податкового кредиту в травні 2008 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу контрагентом в попередніх періодах, а саме - в жовтні та грудні 2007 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005901601/0 від 06 серпня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 473 233,00 грн. (2 355 460,00 грн. - основний платіж, 117 773,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0005901601/1 від 08 жовтня 2009 року, № 0005901601/2 від 14 грудня 2009 року, № 0005901601/3 від 24 лютого 2010 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того , що судами першої та апеляційної інстанції по даній справі, визнано правомірність дій позивача щодо формування складу валових витрат за господарськими операціями з виплат нерезиденду - компанії LINKSTAR LIMITED коштів за використання товарних знаків. За таких обставин, з урахування зазначених вище судових рішень, висновки податкового органу щодо завищення підприємством складу валових витрат в сумі 4788609,00 грн. є безпідставними.

З урахуванням не надання представником позивача під час розгляду даної справи по суті належних підтверджуючих документів щодо правомірності включення підприємством до складу витрат, витрати по оренді приміщення у ТОВ "Агроспецресурси", висновки податкового органу щодо завищення складу витрат по зазначеній господарській операції та недоплаті податку в сумі 87898 грн. (т.3 а.с.162) є правомірними.

Позивачем невірно сформовано валові витрати у спірному періоді у сумі 1354831 грн. (згідно розрахунку т.3, а.с.162), а тому податкове повідомлення - рішення № 00001912301/3 (№ 00001912301/0, №00001912301/1, №00001912301/2) підлягає скасуванню в сумі 3210447 грн. основного платежу та нарахованої на цю суму штрафної санкції.

У відкритого акціонерного товариства "Промислове товариство "Піщепром" були відсутні правові підстави для відображення в податковому обліку травня 2008 року податкові накладні за жовтень, грудень 2007 року.

Так, як підприємством не використовувались в своїй господарській діяльності орендовані у ТОВ "Агроспецресурси" приміщення (податкове повідомлення - рішення № 0001912301/3 від 04 березня 2010 року) та занижено податкові зобов"язання з ПДВ в спірному періоді (податкове повідомлення - рішення №0005901601/3 від 24.02.2010 року), то підприємством неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму 344874 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , враховуючи наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00001912301/3 (№ 00001912301/0, №00001912301/1, №00001912301/2), суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 1.30 ст. 1, пп.5.1,п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підприємством за період, що перевірявся безпідставно віднесено до складу валових витрат виплати, перераховані нерезиденду-компанії LINKSTAR LIMITED (Кіпр) на підставі документів, що надані для перевірки з назвою "ліцензійний договір", додатки до ліцензійних договорів, актів нарахування "роялті" внаслідок неправомірного нарахування ліцензійної винагороди ("роялті") за використання товарних знаків для товарів та послуг від реалізації продукції під зазначеними "товарними знаками" в частині реалізації продукції не власного виробництва в результаті чого завищено валові витрати за період, що перевірявся у сумі 4788609,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2008 року у сумі 736378 грн., за 2008 рік у сумі 2749528 грн., 1 квартал 2009 року у сумі 2039081 грн. (т.1, а.с.49).

Судами першої та апеляційної інстанції по даній справі, визнано правомірність дій позивача щодо формування складу валових витрат за господарськими операціями з виплат нерезиденду - компанії LINKSTAR LIMITED коштів за використання товарних знаків.

Згідно рішення суду касаційної інстанції, висновки суду попередній інстанцій про правомірність формування платником податку валових витрат за вказаних епізодом є правомірними (т.3 а.с.54).

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, з урахування зазначених вище судових рішень, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції та податкового органу щодо завищення підприємством складу валових витрат в сумі 4788609,00 грн. є безпідставними.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин", підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат за 3-4 кв. 2008 р. 1 кв. 2009 р. по рядку 04.1 Декларації про прибуток витрати, не пов"язані з господарської діяльністю у сумі 1158744, грн., в т.ч.: 3 кв. 2008 р. - 396000 грн., 2008 р. - 792000 грн., 1 кв. 2009 р. - 366744 грн. (т.1, а.с.54,55)..

Судом встановлено, що підставою для зазначених вище висновків податкового органу стало включення підприємством до складу витрат, витрати понесені на оренду приміщення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси".

Щодо зазначеної господарської операції, то суд касаційної інстанції в своєму рішенні по даній справі зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості формування платником даних податкового обліку за операціями з оренди приміщення у ТОВ "Агроспецресурси". Зокрема в мотивувальній частині рішення ВАСУ зазначено, наступне: "При розгляді справи не надано належної правової оцінки доводам податкового органу про відсутність підтвердження щодо відряджень працівників позивача до м. Києва (в матеріалах справи наявні лише три посвідчення про відрядження терміном на один день), документів на підтвердження проведення відповідних робіт Відділом координації збуту у м. Києві, зокрема, щодо укладання договорів з покупцями, проведення переговорів (в матеріалах справи відсутня ділова переписка), вивчення ринку збуту (відсутні відповідні дослідження)".

Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Так, встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Промислове товариство "Піщепром" (Орендар) укладено договір суб. оренди №1 від 31.01.2008 року (т.1, а.с.153-155).

За умовами вказаного Договору (п.п. 1.1. п.1) Орендавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 510, 6 м. (2), розміщене на 14-ому поверсі (весь поверх) на 15-ому поверсі (кімната №1509) усі приміщення розташовані за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41.

Також, п.п. 1.2. п.1 зазначеного Договору передбачено, що крім майна, вказаного у п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає складське приміщення площею 9, 4 м (2), яке розташоване на 17 - ому поверсі (к. 1701), за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41.

В ході проведення перевірки відповідачем надіслано запит на підприємство №44183/10/23-01 від 18.06.2009 року з проханням надати пояснення та документальне підтвердження щодо доцільності використання у господарській діяльності підприємства орендованого приміщення у ТОВ "Агроспецресурси" та правомірності віднесення до складу валових витрат, витрати пов"язані з орендою вище зазначеного приміщення.

Підприємством надано відповідь від 24.06.2009 року №13256/10 з наданням таких документів, а саме: Договору суборенди; актів виконаних робіт; розрахункових документів, наказ про створення відділу координації збуту; Положення про відділ координації збуту; документи щодо штатних працівників (накази про прийняття на роботу, відомості нарахування заробітної плати), посвідчення на відрядження до м. Києва (т.1, а.с.196-198).

В той же час позивачем жодних документів на підтвердження проведення відповідних робіт Відділом координації збуту у м. Києві, зокрема, щодо укладання договорів з покупцями, проведення переговорів (в матеріалах справи відсутня ділова переписка), вивчення ринку збуту (відсутні відповідні дослідження), як в ході проведення перевірки так і під час розгляду справи по суті не надано. Також, не надано документи щодо підтвердження понесених супутних витрат, які зазвичай притаманні орендним операціям.

Тобто, позивачем не надано документи, які б підтвердили зв"язок між орендованим приміщенням в м. Києві та господарською діяльністю Відкритого акціонерного товариства "Промислове товариство "Піщепром".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, придбання активів (послуг) передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника податків. Така мета є необхідною умовою для формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість платником податків.

Відтак, витрати на придбання активів, здійснені без мети їх використання в господарській діяльності, або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника податків не дають права на відповідні врахування цих витрат у податковому обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням не надання представником позивача під час розгляду даної справи по суті належних підтверджуючих документів щодо правомірності включення підприємством до складу витрат, витрати по оренді приміщення у ТОВ "Агроспецресурси", висновки податкового органу щодо завищення складу витрат по зазначеній господарській операції та недоплаті податку в сумі 87898 грн. (т.3 а.с.162) є правомірними.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 3.1 ст.3, п.5.10 ст. 5, п. 11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємством не проведено перерахунок валових витрат 3 квартали 2008 р. за 2008 р. в зв"язку з поверненням товарів, робіт (послуг), поверненням отриманої раніше передплати в результаті чого завищено валові витрати за спірний період (т.1, а.с.56).

Даний висновок відповідачем зроблений у зв"язку з поданням підприємством уточнюючого розрахунку з ПДВ за травень 2008 р., згідно якого відкориговано податковий кредит по ДП "Старокостянтинівський молочний завод".

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що причиною подання спірного уточнюючого розрахунку стало усунення розбіжностей між податковими зобов'язаннями Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" та податковим кредитом позивача за березень та травень 2008 року.

Так, позивачем 03.04.2009 року подано до контролюючого органу розрахунок з ПДВ за період травень 2008 року, відповідно до якого відкориговано податковий кредит по ДП "Старокостянтинівський молочний завод" за березень 2008 року у сумі "мінус" 1689146, грн., за травень 2008 року "мінус" 844718,51 грн., відповідно обсяг оподаткованих операцій за березень 2008 року у сумі "мінус" 8445731 грн., за травень 2008 року "мінус" 4223593 грн. (т.1, а.с.217-218).

В той же час встановлено, що період за який подано позивачем зазначений уточнюючий розрахунок, попередньо перевірявся податковим органом, за наслідком зазначеної документальної перевірки складено акт №5697/23-1/00445392/0110 від 10.10.2008 року.

Згідно додатку №5 до зазначеного вище акту перевірки та листів податкового органу до позивача від 17.05.2008 року №47010/10/152 та від 18.07.2008 року №63879/10/15-2 на момент завершення перевірки розбіжностей за березень та травень 2008 року по взаємовідносинам ВАТ "Промислове товариство "Піщепром" з ДП "Старокостянтинівський молочний завод" не встановлено. Дана розбіжність виникла після завершення перевірки, що свідчить про те, що ДП "Старокостянтинівський молочний завод" здійснювало коригування зобов"язань.

Так, уточнюючим розрахунком з ПДВ за період травень 2008 року, який подано ВАТ "Промислове товариство "Піщепром" до податкового органу, підприємство підтверджує проведення коригування за травень 2008 року з ДП "Старокостянтинівський молочний завод".

Відповідно до п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Враховуючи вимоги п. 11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство повинно було відобразити зазначений перерахунок в деклараціях за 3 квартали 2008 року та 2008 рік.

На запит податкового органу від 03.07.2009 року №49419/10/23-1 про надання пояснень та документального підтвердження правомірності поданого розрахунку, підприємством не було надано всіх необхідних документів, що дають змогу визначити правильність проведеного коригування. Зазначена обставина представником позивача не спростована.

Факт проведення коригування по ПДВ свідчить про повернення товарів, робіт (послуг) або повернення отриманої раніше передплати. Вказані операції призводять до зміни об"єкту оподаткування податком на прибуток.

За таких обставин, позивачем невірно сформовано валові витрати у спірному періоді у сумі 1354831 грн (згідно розрахунку т.3, а.с.162), а тому податкове повідомлення - рішення № 00001912301/3 (№ 00001912301/0, №00001912301/1, №00001912301/2) підлягає скасуванню в сумі 3210447 грн. основного платежу та нарахованої на цю суму штрафної санкції.

Щодо податкового повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0005901601/3 від 24.02.2010 р., в результаті чого підприємству нараховане зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 2473233,00 грн., з яких основного платежу 2355460,00 грн. та штрафних санкцій 117773,00 грн., то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації по податку на додану вартість Відкритого акціонерного товариства "Промислове товариство "Піщепром", за результатами якої складено акт №4428/15-2 від 21.07.2009 року (т.1, а.с.39-41).

В акті перевірки встановлено, що при заповненні уточнюючого розрахунку допущено порушення при визначенні суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за особовим рахунком, чим порушено п.п. 7.2.6; 7.5.1; 7.4.1 п. 7.2; 7.5; 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: підприємством занижено податкові зобов"язання за травень 2008 року на суму 2355460 грн., підприємство відобразило в податковому обліку кредиті травня 2008 року податкові накладні за жовтень, грудень 2007 року

03.04.2009 року підприємством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань з податку на додану вартість за травень 2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що підприємством згідно зазначеного розрахунку уточнено суму податкового кредиту, що зазначена в рядку 10.1 Декларації за спірний період. Зазначена обставина, в тому числі підтверджується змістом позовної заяви (т.1, а.с.27).

Згідно реєстрів отриманих та виданих податкових, які містяться в матеріалах справи, позивачем відображено облік податкових накладних, що включені до складу податкового кредиту за спірний період (т. 1, а.с. 226-245, т.2 а.с. 1-137).

Відповідно до п.7 та п.8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 30.06.2005 року №244 реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість. У розділі I реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3, п.7.2 ст. 7 вищезгаданого Закону податкова накладна складається в двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів.

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов"язань продавця.

Відповідно до п.п.7.2.6, п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі відмови з боку постачальника товарів надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів, має право додавати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Підприємство не скористалось своїм правом передбаченим п.п.7.2.6, п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що не спростовано представником позивача.

Отже, у Відкритого акціонерного товариства "Промислове товариство "Піщепром" були відсутні правові підстави для відображення в податковому обліку травня 2008 року податкові накладні за жовтень, грудень 2007 року.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення №0005901601/3 від 24.02.2010 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № №0001902301/3 від 04.03.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 517311 грн., з яких 344874 грн. основного платежу та 172437 грн. штрафних (фінансових) санкцій, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.4.1.ст.4 п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємством включено до податкового кредиту суми ПДВ за послуги оренди отримані у ТОВ "Агроспецресурси", вартість яких не пов"язана з господарською діяльністю підприємства на загальну суму 231749 грн. та подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за період травень 2008 року, (який входить до перевіреного періоду документальної перевірки акт №5697/23-1/00445392/0110 від 10.10.2008 року) відповідно до якого відкориговано податковий кредит по ДП "Староконстантинівський молочний завод", у зв"язку з чим занижено податкові зобов"язання з ПДВ (т.1, а.с.63).

Відповідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи висновок про те, що підприємством не використосувались в своїй господарській діяльності орендовані у ТОВ "Агроспецресурси" приміщення (податкове повідомлення - рішення № 0001912301/3 від 04 березня 2010 року) та занижено податкові зобов"язання з ПДВ в спірному періоді (податкове повідомлення - рішення №0005901601/3 від 24.02.2010 року), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що підприємством неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму 344874 грн.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення №0001902301/3 від 04.03.2010 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а тому їх потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство "Піщепром", Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" травня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено 06.10. 2014 року.

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Промислове підприємство "Піщепром":

- вул.Князя Чорного,4,м.Чернігів,14000

3- відповідачу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4 - прокуратура Житомирської області, вул. 1 Травня, 11, м. Житомир, 10001

5 - представнику Відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство "Піщепром" Кузьміну Дмитру Леонідовичу, вул.Театральна, 13, кв.2, м.Житомир, 100146

6 - представнику Відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство "Піщепром" Кузьміну Дмитру Леонідовичу, вул.Київська,57,кв.54, м.Житомир

- ,