Ухвала суду № 40794798, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/20147/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вернидубов Я. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Грибан І. О.

за участю секретаря: Тур В. В.

позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кушлак Є. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, управління Державного казначейства в Дніпровському районі Головного управління Державного казначейства у м Києві про скасування рішення пенсійного фонду та відшкодування завданих збитків, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, управління Державного казначейства в Дніпровському районі Головного управління Державного казначейства у м Києві про скасування рішення пенсійного фонду про перерахунок пенсії та стягнення боргу, відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., зобов'язання повернути пенсію в сумі 820 грн.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію за віком як непрацюючий пенсіонер відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, що надійшли з відділу персоніфікованого обліку до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва 15.05.2013 р., ОСОБА_2 з 11.01.2011 р. по 31.12.2011 р. працювала в відокремленому підрозділі "Київські магістральні електричні мережі" державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за цивільно-правовою угодою.

Даний факт підтверджується довідкою від 24.07.2013 р. № 04/46 (а. . 9).

Листом № 698 від 03.06.2013 р. управління з координації та контролю за виплатою пенсій звернулося до управління для вирішення питання про відшкодування переплати пенсії до особовому рахунку № 873613, що належить ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2013 р. в загальній сумі 3374,09 грн., яка складається з переплати пенсії за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2013 р. в розмірі 1914,38 грн., а також переплати індексації за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2012 р. в розмірі 1459,71 грн. Переплата пенсії виникла в зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_2

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування» суми пенсії, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернені пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

В судовому засіданні позивач визнала, що дійсно працювала в 2011 році. Про працевлаштування, а потім і про звільнення орган Пенсійного фонду України не повідомляла, так як не вважала роботу за цивільно-правовою угодою працевлаштуванням.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено обов'язок пенсіонерів повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Як свідчать матеріали справи, за період з 11.01.2011 року по 30.06.2013 року позивач двічі змінювала свій статус в розрізі пенсійного забезпечення, натомість, жодного разу не повідомила про це відповідача.

Зважаючи на те, що внаслідок працевлаштування позивачу було зайво виплачено доплату до пенсії з 01.01.2011 р. по 30.06.2013 р. в сумі 330, 56 грн., проведено індексацію пенсії за період з 01.05.2012 р. по 30.09.2012 р. у сумі 565, 65 грн., виплачено збережену об'єднану доплату до пенсії за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2013 р. у сумі 1018, 17 грн., колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2, задоволенню не підлягають.

З приводу обґрунтування в апеляційній скарзі неправомірності винесеного рішення стягненням сум пенсії за 2012 р., 2013 р., що є періодами не працевлаштування позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Пенсійним органом визначено момент, коли особа втратила право на отримання пенсії як непрацюючий пенсіонер і за цей період позивача переведено на пенсію як працюючого пенсіонера у зв'язку з порушенням останньою пенсійного законодавства в розумінні ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення, натомість, для переведення пенсіонера з одного виду пенсії на інший, необхідне подання пенсіонером до пенсійного органу відповідної заяви.

Зважаючи на те, що позивач у спірних період з даною заявою до пенсійного органу не зверталася, відповідачем правомірно не здійснено переведення позивача з одного виду пенсії на інший.

Доводи апеляційної скарги відповідача дану обставину не спростовують, а тому апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині оскарження ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, управління Державного казначейства в Дніпровському районі Головного управління Державного казначейства у м Києві про скасування рішення пенсійного фонду та відшкодування завданих збитків залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 07.10.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.