Ухвала суду № 40794277, 07.10.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" жовтня 2014 р. Справа № 903/921/14

за позовом приватного підприємства "Безпека-Центр"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРІС"

про стягнення 107 524,70грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Галян В.Я., дов. від 23.09.2014р. №10-1

від відповідача: Діхтяренко Ю.І., дов. від 30.09.2014р., Бодрягов В.С., дов. від 05.10.2014р. №45-АД/14

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: приватне підприємство "Безпека-Центр" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРІС" про стягнення 112 524,70грн., в т.ч. 8 336,61грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №12/09/13 від 12.09.2013р., 3 142,53грн. пені за несвоєчасну оплату товару згідно п. 5.3 договору, 3 983,66грн. штрафу згідно п. 5.3 договору, 96 532,98грн. відсотків за користування товарним кредитом згідно п. 5.4 договору, 528,92грн. річних згідно ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №12/09/13 від 12.09.2013р. Посилається на договір купівлі-продажу нафтопродуктів №12/09/13 від 12.09.2013р., видаткові накладні №0000000041 від 30.09.2013р., №0000000034 від 31.10.2013р., №00000000028 від 30.11.2013р., №0000000028 від 31.12.2013р., №0000000027 від 31.01.2014р., №0000000032 від 28.02.2014р., платіжні доручення №742 від 20.09.2013р., №751 від 30.09.2013р., №755 від 07.10.2013р., №760 від 11.10.2013р., №765 від 18.10.2013р., №779 від 07.11.2013р., №787 від 15.11.2013р., №790 від 19.11.2013р., №791 від 19.11.2013р., №804 від 28.11.2013р., №809 від 06.12.2013р., №811 від 09.12.2013р., №812 від 10.12.2013р., №821 від 18.12.2013р., №824 від 24.12.2013р., №825 від 26.12.2013р., №9 від 22.01.2014р., №12 від 27.01.2014р., №22 від 06.02.2014р., №30 від 14.02.2014р., №33 від 21.02.2014р., №84 від 22.05.2014р., №96 від 16.06.2014р., №101 від 24.06.2014р., №128 від 31.07.2014р., №147 від 19.08.2014р., №194 від 17.09.2014р., акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2013р., підписаний обома сторонами.

Ухвалою суду від 25.09.2014р. порушено провадження у справі. Зобов'язано подати суду: відповідача - пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, у разі заперечень щодо розрахунків надати суду контррозрахунок.

У судовому засіданні 07.10.2014р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою заборгованості в розмірі 5 000,00грн. і просив стягнути з відповідача 107 524,70грн., в т.ч. 3 336,61грн. основного боргу, 3 142,53грн. пені, 3 983,66грн. штрафу, 96 532,98грн. відсотків за користування товарним кредитом, 528,92грн. річних. До заяви долучив платіжне доручення №199 від 26.09.2014р. на суму 5 000,00грн.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом приймається заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 107 524,70грн.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням від 07.10.2014р. про відкладення розгляду справи для проведення звіряння розрахунків з позивачем та укладення мирової угоди.

Представник позивача клопотання щодо відкладення не заперечив, водночас вказав на існування акта звірки взаєморозрахунків від 31.12.2013р., згідно з яким борг становив 38 173,70грн.

З метою повного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі, господарський суд, керуючись п. 3 ст. 77 ГПК України, вважає за необхідне відкласти розгляд спору.

Господарський суд, керуючись п. 3 ст.77, ст.86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Розгляд справи відкласти на 21.10.2014р. на 11:00 год.

2. Представити суду до 17.10.2014р.:

2.1. Позивачу: розглянути акт звірки, поданий відповідачем, звірити розрахунки, у разі заперечень надати суду контррозрахунок.

2.2. Відповідачу: направити повноважного представника до позивача для проведення звірки взаємних розрахунків. Акт звірки надати суду до 17.10.2014р.

Представники сторін про наступне судове засідання повідомлені під розписку.

Суд попереджає сторони, що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 185-3, 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).

Суд повідомляє, що згідно зі ст. 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

У разі неподання витребуваних судом доказів та неявки в судове засідання повноважного представника відповідача спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Суддя С.Т. Філатова