Ухвала суду № 40792940, 06.10.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" жовтня 2014 р. Справа № 806/2160/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" липня 2014 р. у справі за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2014 року Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (далі - Корольовський ВДВС), в якому просила визнати неправомірними дії державного виконавця по винесенню постанови №ВП 40183864 від 06.12.2013 року про повернення виконавчого листа та скасувати постанову, зобов'язавши відповідача прийняти до виконання виконавчий лист № 4508/12 від 29.10.2012 року про стягнення з ПП "Бренд сервіс" 3589,00 грн. податкового боргу.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у позові Житомирській ОДПІ відмовлено.

В апеляційній скарзі Житомирська ОДПІ порушує питання про скасування постанови з прийняттям нової про задоволення позову з підстав неповного з"ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Як встановив суд, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі № 806/2160/14 адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Житомирі до Приватного підприємства "Бренд сервіс" про стягнення 3589,00 грн. задоволено, стягнуто з ПП "Бренд сервіс" на користь Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції 3589,00 грн. в погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після набрання 22.10.2012 року постановою чинності, 29 жовтня 2012 року , стягувачу-ДПІ в м.Житомирі видано виконавчий лист № 4508/12, який пред"явлено до виконання в Корольовський ВДВС Житомирського МРУЮ.

06 грудня 2013 року державним виконавцем Корольовського ВДВС винесена постанова про повернення стягувачу виконавчого листа.

Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що підставою для її прийняття слугував інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1484/12/13-13 від 24.10.2013 року, в якому роз'яснено, що Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року, встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платників податків у рахунок погашення податкового боргу, а саме вказано, що органами стягнення за такими рішеннями є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України. Органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. У зв'язку з цим Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції дійшов висновку, що виникли обставини, що виключають можливість подальшого виконання рішення суду органами державної виконавчої служби та як наслідок подальшого здійснення виконавчого провадження. Посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернуто стягувачу.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій державного виконавця Корольовського ВДВС щодо повернення виконавчого документа з підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1484/12/13-13 від 24.10.2013

Проте, з такими висновками не погоджується колегія суддів апеляційного адміністративного суду, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999р. №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606).

Відповідно до статті 1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Підстави повернення виконавчого документа стягувачеві визначено статтею 47 Закону № 606-XIV. Зокрема, пунктом 9 частини 1 цієї статті Закону № 606-XIV передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт (ч. 2 ст. 47 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону № 606-XIV, про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В абзаці другому пункту 3.15 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що при поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника. Якщо заборона випливає із норми закону, наприклад така заборона встановлена судом, який відповідно до закону має право заборонити звернення стягнення на майно боржника, необхідно керуватися пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Інформаційний лист № 1484/12/13-13 від 24.10.2013 року Вищого адміністративного суду України, на який посилається державний виконавець при винесені оспорюваної постанови про повернення виконавчого листа, містить роз'яснення порядку стягнення податкового боргу, однак носить лише інформаційний характер.

Жодним законом не встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Отже, правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачу у даному випадку були відсутні.

Відтак, посадова особа Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, повертаючи виконавчий документ стягувачеві та приймаючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві діяла у спосіб, що не передбачений положеннями Закону України "Про виконавче провадження", що є підставою для скасування постанови від 06 грудня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, тому позовні вимоги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області в цій частині є обґрунтованими.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти до виконання виконавчий лист № 4508/12, виданий 29.10. 2012 року Житомирським окружним адміністративним судом, суд зазначає, що в цій частині у позові слід відмовити, оскільки у зв"язку із задоволенням позовних вимог в частині визнання протиправною і скасування постанови від 06 грудня 2013 року, на підставі приписів статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає відновленню за постановою державного виконавця протягом трьох днів.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам та нормам матеріального права, тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову з викладених підстав.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" липня 2014 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця по винесенню постанови №ВП 40183864 від 06.12.2013 року про повернення виконавчого листа та скасувати постанову Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві № ВП 40183864 від 06.12.2013 року.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук

С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

3- відповідачу: Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції вул.Довженка,64,м.Житомир,10002

- ,