Ухвала суду № 40792885, 06.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р. Справа № 92397/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Строкуна І.Й.

та представника відповідача: Слуцького Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2011 року № 0000652340/22525 та № 0000642340/22526,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.10.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2011 року № 0000652340/22525 та № 0000642340/22526.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкового органу та податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки реальність господарських операцій позивача підтверджується первинними документами, у яких відсутні розбіжності у номенклатурі товару, що придбавався за договором поставки та був проданий за договором комісії нерезиденту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 27.09.2011 року № 0000652340/22525 та № 0000642340/22526.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивачем порушено п.200.4 ст.200 ПК України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) декларації по ПДВ за червень 2011 року на суму 229996,0 грн.; в порушення ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України занижено податкове зобов'язання по ПДВ за травень 2011 року на суму 870200,0 грн.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Слуцький Т.О. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Строкун І.Й. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м.Львова на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів України у Львівській області.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.3 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Зазначене додатково підтверджується Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженою наказом ДПС України від 16.02.2012 №127.

Висновок відповідача про неправомірність включення до складу податкового кредиту травня 2011 року сум ПДВ згідно з накладними, виписаними в попередніх періодах, є таким що не відповідає закону.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено перевірку дотримання позивачем податкового законодавства, за результатами якої складено Акт від 19.08.2011 року №518/23-4/35444122 про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» з питань дослідження правомірності відображення в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2011 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (далі- Акт перевірки від 19.08.2011).

Згідно з висновками Акта перевірки від 19.08.2011 року ТзОВ «Ідеа-Трейд» на порушення п. 200.4 ст.200 ПК України завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податковго періоду (р. 24) декларації по ПДВ за червень 2011 року на суму 229996,0 грн.; в порушення ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України занижено податкове зобов'язання по ПДВ за травень 2011 року на суму 870200,0 грн.; в порушення 198.3 ст.198 ПК України занижено податкове зобов'язання по ПДВ за червень 2011 року на суму 232173,0 грн.

19.09.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова за результатами перевірки складено Акт від 19.09.2011 року №200/23-4/35444122 про результати документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 року (далі- Акт перевірки від 19.09.2011 року).

Як вбачається зі змісту Акта перевірки від 19.09.2011 року (а.с.60-61) описано порушення, які викладено у висновках Акта перевірки від 19.09.2011 року.

На підставі зазначених вище Актів перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 р. № 0000652340/22525 за платежем податок на додану вартість, яким ТзОВ «Ідеа-Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 1103758,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,0 грн.; податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 р. № 0000642340/22526 за платежем податок на додану вартість, яким ТзОВ «Ідеа-Трейд» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 229996,0 грн.

25.01.2011 р. між ПП «Оліяр» (постачальник) та ТзОВ «Ідеа-Трейд»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №250112, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товари, вказані у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а саме: олію соняшникову наливом (рафіновану дезодоровану виморожену марки «П»).

Згідно з пунктом 2.1 цього договору одночасно з товаром продавець зобов'язується передати покупцю оригінал видаткової та податкової накладної, рахунок фактуру та сертифікат відповідності.

Згідно з умовами договору поставка здійснюється на умовах EXW с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська обл.

03.02.2009 року між ТзОВ «Ідеа-Трейд»(комітент) та ПП «Торговий дім «Майола»(комісіонер) укладено договір комісії №0209-03 про те, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента здійснити продаж продукції, що належить комітенту нерезидентам України для експорту за межі митної території України. Виступаючи від свого імені комісіонер самостійно укладає договори з третіми особами, оформляє та підписує інші, необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента. Укладає договори митного оформлення товарів, договори перевезення та страхування вантажу в інтересах комітента.

Угодою про внесення змін та доповнень до договору комісії №0209-03 від 01.12.2010 року дію Договору від 03.02.2009 року продовжено до 31.12.2012 року.

Відповідно до додатку №8 до Договору комісії №0209-03 від 03.02.2009 р. комітент доручає комісіонеру від свого імені та за рахунок комітента продати нерезиденту за межі митної території України продукцію, а саме: олію соняшникову наливом (рафіновану дезодоровану виморожену марки «П»). Комітент зобов'язується передати, а комісіонер прийняти продукцію для комісійної реалізації за адресою: с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська обл.

На підтвердження виконання договору купівлі-продажу №250112 від 25.01.2011 р. позивачем представлено, а судом під час розгляду справи досліджено податкові та видаткові накладні (а.с.102-107); сертифікат відповідності олії соняшникової вимогам ДСТУ 4492:2005, терміном дії від 12.02.2010 року до 12.02.2012 року з додатком (а.с.111-112), платіжні доручення.

На підтвердження виконання договору комісії №0209-03 від 03.02.2009 р. позивачем представлено, а судом під час розгляду справи досліджено, зокрема, Договір №СБ 54/67-3 від 10.05.2011 року, що укладений між ПП «Торговий дім «Майола» та ОАО «Бобруйський завод рослинних олій»(Республіка Білорусь) про купівлю-продаж олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої. Суд додатково зазначає, що згаданий договір правомірно укладено на виконання договору комісії №0209-03 від 03.02.2009 р. та у відповідності до п.1.2 цього договору, згідно з яким, виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає договори з третіми особами (надалі іменують «покупці (нерезиденти)», оформляє та підписує інші, необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента. Укладає договори митного оформлення товарів, договори перевезення та страхування вантажу в інтересах комітента.

Додатком №1 до договору СБ 54/67-3 від 10.05.2011 року сторонами договору встановлено, що місце відвантаження товару - ПП «Торговий дім «Майола», Львівська обл., Пустомитівський район, с. Ставчани, вул. Шашкевича, 36 (а.с.241).

Крім зазначеного, на підтвердження виконання договору комісії №0209-03 від 03.02.2009 р. позивачем представлено, а судом під час розгляду справи досліджено також Акт приймання-передачі товару №11/1 до договору комісії №0209-03 від 03.02.2009 року, складений 13.05.2011 року; Акт приймання-передачі товару №11/2 до договору комісії №0209-03 від 03.02.2009 року, складений 16.05.2011 року; Акт приймання-передачі товару №11/3 до договору комісії №0209-03 від 03.02.2009 року, складений 17.05.2011 року; Акт здачі-прийняття робіт №112 від 23.05.2011 року про надання таких послуг: відшкодування за оформлення сертифікату походження та відшкодування за транспортні послуги автомобілів, підписаний представниками комісіонера та комітента; Акт виконання робіт №1007243 від 23.05.2011 року про надання послуг на перевезення олії за 1 т, підписаний представниками комісіонера та «Транс Сервіс-1»; рахунки-фактури (а.с.118-121); звіт здачі-приймання робіт №67 від 23.05.2011 року про комісійну винагороду, підписаний представниками комісіонера та комітента; звіт №8 про виконання доручення по договору комісії №0209-03 від 03.02.2009р. із заначенням контракту та покупця, номера ВМД, назви товару, кількості, ціни, суми, загальної суми по ВМД та суми комісійної винагороди, який підписано сторонами договору комісії №0209-03 від 03.02.2009 р.

Актом перевірки від 19.08.2011 року встановлено, що основним видом діяльності позивача є торгівля алкогольними напоями, відповідно реалізація підприємством на експорт олії соняшникової є нетиповою операцією для підприємства.

Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що зазначене у Акті перевірки грубо суперечить ст. 42-44 ГК України, відповідно до змісту яких, зокрема, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Зазначене у Акті перевірки також суперечить Статуту ТзОВ «Ідеа-Трейд», затвердженому протоколом зборів учасників №28 від 31.12.2010 р.

Крім того, комерційний інтерес підприємства у продажі олії соняшникової факультативно підтверджується долученим до матеріалів справи протоколом робочої зустрічі у м. Бобруйську від 01.02.2011 року №32 про знайомство потенційних партнерів та переддоговірні перемовини про поставку продукції-олії соняшникової ТзОВ «Ідеа-Трейд» ОАО «Бобруйському заводу рослинних олій»(а.с.294)

Актом перевірки, від 19.08.2011 року до перевірки не представлено сертифікат якості на товар, поставка якого передбачена п.2.1 контракту, згідно з первинними документами ТзОВ «Ідеа-Трейд» отримано від ПП «Оліяр» - олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену марки «П», а передано по договору комісії товар - олію соняшникову наливом (рафіновану, дезодоровану).

Зазначене у Акті перевірки суперечить встановленому під час розгляду справи, а саме під час дослідження письмових доказів, - договорів, видаткових та податкових накладних, у інформації про найменування товарів у яких відсутні розбіжності.

У відповідності до п.6.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання та згідно з абз.10 п.1 Розділу 3 цього ж порядку опис отриманих копій документів відноситься до інформативних додатків акта перевірки.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що перевіряючими під час перевірки не було отримано копій представлених представником відповідача документів, не було складено інформативного додатка із описом копій таких документів

Відтак, представлені представником відповідача письмові докази про наявність розбіжностей у найменуванні товарів, встановлені Актом перевірки від 19.08.2011 року, суд не бере до уваги на підставі ч.3 ст.69 КАС України, як такі, що отримані з порушенням закону.

Стосовно ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості на товар, суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що сертифікат відповідності олії соняшникової вимогам ДСТУ 4492:2005, терміном дії від 12.02.2010 року до 12.02.2012 року з додатком (а.с.111-112) долучено судом до матеріалів справи та досліджено під час розгляду справи. Суд також додатково зазначає, що у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»сертифікат відповідності не є первинним документом, тому при ненаданні платником податку до перевірки такого документа не може бути підставою для висновку про порушення податкового законодавства.

Відносно встановленого Актом перевірки від 19.08.2011 року про те, що до перевірки не представлено будь-які первинні документи, що засвідчують факт господарської операції - транспортування олії соняшникової від ПП «Оліяр»до ТзОВ «Ідеа-Трейд»та від ТзОВ «Ідеа-Трейд»до ПП «Торговий дім «Майола»суд зазначає наступне.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу від 25.01.2011 року поставка здійснюється на умовах EXW с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська обл. Судом встановлено, що повна адреса місцезнаходження продавця за зазначеним договором: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Ставчани, вул.. Шашкевича, 36. Водночас, згідно з Додатком №1 до договору СБ 54/67-3 від 10.05.2011 року сторонами договору встановлено, що місце відвантаження товару - ПП «Торговий дім «Майола», Львівська обл., Пустомитівський район, с. Ставчани, вул. Шашкевича, 36. Враховуючи, те, що адреси місцезнаходження продавця олії соняшникової та комісіонера співпадають, а також враховуючи умови поставки, встановлене відповідачем про непредставлення будь-яких первинних документів, що засвідчують факт господарської операції -транспортування олії соняшникової від ПП «Оліяр»до ТзОВ «Ідеа-Трейд»та від ТзОВ «Ідеа-Трейд»до ПП «Торговий дім «Майола»є безпідставним, необґрунтованим та надуманим.

Щодо заявленого представником відповідача про відсутність фактичного вивезення за межі митної території України олії соняшникової, у зв'язку із відсутністю відмітки Ягодинської митниці на примірниках ВМД, що долучені судом до матеріалів справи, суд вважає таке безпідставним з огляду на відповідність відміток долучених до матеріалів справи ВМД (гербові печатки Львівської митниці, штамп сплачено) Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 року №163/121. Із згаданого Порядку вбачається, що Ягодинська митниця ДМСУ жодних відміток на ВМД, долучених до матеріалів справи не повинна була ставити, оскільки позивач, як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності перебуває на обліку перебуває на обліку у Львівській митниці.

Стосовно встановленого Актом перевірки від 19.08.2011 року того, що позивачем включено до податкового кредиту травня 2011 року суми ПДВ згідно з податковими накладними, виписаними у попередніх звітних податкових періодах на загальну суму ПДВ 137681,0 грн. та непредставлення до перевірки документального підтвердження отримання вказаних податкових накладних у травні 2011 року, чим порушено ст.198.3 ПК України слід зазначити наступне.

До складу податкового кредиту травня 2011 року включено суми ПДВ згідно з податковими накладними, виписаними у попередніх звітних податкових періодах (квітень 2011 року ) на загальну суму ПДВ 137681,0 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що висновок відповідача про неправомірність включення до складу податкового кредиту травня 2011 року сум ПДВ згідно з накладними, виписаними в попередніх періодах, є таким що не відповідає закону.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі №2а-11236/11/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний