Ухвала суду № 40792852, 06.10.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

Справа № 0670/7689/11

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"06" жовтня 2014 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар"єр"- адвоката ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від "10" травня 2012 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області до Відкритого акціонерного товариства "Соколівський кар'єр про стягнення 11012,91грн. ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира Житомирської області звернулось в суд з позовом до ВАТ "Соколівський кар'єр", в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень 2011 року в розмірі 11012, 91 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Соколівський кар'єр" на користь відповідача 11012,91 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року постанову залишено без змін.

18 листопада 2013 року представник ВАТ "Соколівський кар'єр" адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року за нововиявленими обставинами з підстав, визначених п.4 ч.1 ст.245 КАС України.

Зазначив, що підставою для перегляду судового рішення є скасування 02 жовтня 2013 року Вищим адміністративним судом України постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року та залишення в силі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі № 2а-5438/12/0670 за позовом ПАТ "Соколівський кар"єр" до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі про визнання незаконними дій по призначенню пільгових пенсій, результати розгляду якої впливають на ухвалення рішення у даній справі.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 4 частини 2 статті 245 передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до правил частини першої і четвертої ст.72 КАСУ обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони, чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного рішення. Однак якщо таке рішення буде скасоване, тоді з"явиться підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто, з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням (п.4 ч.2 ст.245 КАСУ). При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами обставину, яка раніше була встановлена іншим судовим рішенням, через його скасування, треба буде довести, чи спростувати.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Згідно матеріалів справи №0670/5438/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар"єр" до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною , у червні 2010 року Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: - визнати незаконним застосування управлінням Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира п. "а" та п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в якості підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах гр. гр.ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за пільговий стаж, набутий ними до 01.01.1992 року; - визнати протиправними та безпідставними дії УПФУ в Богунському районі м. Житомира щодо зобов'язання ВАТ "Соколівський кар'єр" відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій гр.гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - стягнути з УПФУ в м. Житомирі як правонаступника УПФУ в Богунському районі м. Житомира на користь ПАТ "Соколівській кар'єр" протиправно нараховані управлінням та безпідставно сплачені товариством кошти на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним вище особам у сумі 142684,62 грн.; - зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на користь ПАТ "Соколівській кар'єр" пеню в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ від суми 142684,62 грн. безпідставно отриманих коштів на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій гр.гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем безпідставно призначено пільгові пенсії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на підставі п. "а" та п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та стягнуто з ВАТ "Соколівський кар'єр" кошти в сумі 142684,62 грн. на відшкодування витрат на пільгові пенсії вище зазначеним особам. При цьому, зазначає, що зазначені особи набули свій пільговий стаж до 01.01.1992 року, а тому пенсії таким особам призначаються за нормами ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме за п. "а" даної статті. Відтак, позивач не несе обов'язку здійснювати покриття витрат на виплату і доставку пенсій вказаним особам. Разом з тим вказує, що при наявності неповного стажу, але більше половини, тобто стажу роботи достатнього для призначення пільгової пенсії з відповідним пропорційним зниженням встановленого законодавством загального віку для призначення пенсії, особам на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, які здобули пільговий стаж до 01.01.1992 року та відсутності стажу роботи даних осіб після 01.01.1992 року, пенсії призначаються за нормами ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме п."б" даної статті, і позивач не несе обов'язку здійснювати покриття витрат на виплату і доставку пенсій вказаним особам.

Позивач вважав, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства призначив пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп."а" і "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788 особам, які отримали на підприємстві позивача повний, або більше половини, пільговий стаж у період до 01.01.1992 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира щодо застосування для призначення пенсії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 п."а", п. "б" ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення".

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира, що виразилися у зобов'язанні ВАТ "Соколовський кар'єр" відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі зробити розрахунок та повернути на користь ПАТ "Соколовський кар'єр" безпідставно сплачені кошти за відшкодування фактичних витрат на доставку пільгових пенсій призначених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 із одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені у відповідності до ч.2 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З постановою суду першої інстанції колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду не погодилась , судове рішення скасувала та прийняла 20 червня 2013 року нову постанову про відмову ПАТ "Соколівський кар"єр" у позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2013 року (справа К/800/36103/13) задоволена касаційна скарга ПАТ "Соколівський кар"єр", постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду скасована, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - залишена в силі.

Вищий адміністративний суд, скасовуючи постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року вказав, що правильним вважає висновок суду першої інстанції, який задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем безпідставно призначено пільгові пенсії на підставі п.п."а","б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та стягнуто з ВАТ "Соколівський кар'єр" кошти в сумі 142 684,62 грн. на відшкодування витрат на пільгові пенсії вище зазначеним особам. При цьому, зазначає, що останні набули свій пільговий стаж до 01.01.1992 року, а тому пенсії таким особам призначаються за нормами ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме п."а" даної статті, і позивач не несе обов'язку здійснювати покриття витрат на виплату і доставку пенсій вказаним особам.

Отже, за висновком Вищого адміністративного суду України, зазначені в судовому рішенні особи- пенсіонери-пільговики, набули право на пенсію відповідно до п.«а» статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому витрати на виплату та доставку пенсій відшкодуванню ПАТ "Соколівський кар"єр" не підлягають.

Відтак, з набранням чинності ухвали Вищого адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, якою визнано безпідставним призначення УПФУ в м.Житомирі пільгових пенсій працівникам ПАТ "Соколівський кар"єр " на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року N 1788-ХП, виникли правові підстави для перегляду судових рішень про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій.

Управління ПФУ в м.Житомирі звернулось із заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, порушуючи питання про скасування ухвали суду касаційної інстанції, посилаючись на те, що цей суд у подібних правовідносинах неоднаково застосував положення статей 13, 100 Закону № 1788-XII.

За результатами перегляду, Постановою Верховного Суду України від 17.12.2013 року, скасована ухвала Вищого адміністративного суду України від 02.10.2013 року, і справа повернута на новий касаційний розгляд до Вищого адміністративного суду України Рєєстровий № 36475601).

За результатами повторного касаційного перегляду справи, Вищим адміністративним судом України 11 березня 2014 року постановлено ухвалу, якою відхилена касаційна скарга ПАТ "Соколівський кар"єр", а постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року залишена без змін ( справа К/800/1319/14 ).

В своєму рішенні Вищий адміністративний суд України зазначив, що скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що положення статті 100 Закону № 1788-ХІІ не підміняє положення статті 13 цього ж Закону стосовно визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише вирішує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення таких пенсій. Тому обов'язок підприємств і організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Апеляційний суд правильно виходив з того, що призначення працівникам позивача пенсії на підставі пунктів а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Рішення апеляційного суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, коли скасування судового рішення мало місце внаслідок помилкової правової позиції, і помилка виправлена у встановленому законом порядку, підстави для перегляду судового рішення, з підстав, зазначених в заяві представника ПАТ "Соколівський кар"єр", і за обставин, які наведені в даній ухвалі, відсутні.

Керуючись ст.ст.197, 245, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар"єр" -адвоката ОСОБА_13 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від "10" травня 2012 р. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді:

Л.О. Зарудяна

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги,55,м.Житомир,10003

3- відповідачу: Відкрите акціонерне товариство "Соколівський кар'єр вул. Гранітна, 16,Житомир,10031

4- представнику відповідача: Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" - адвокат ОСОБА_3, АДРЕСА_1 - ,