Ухвала суду № 40792820, 01.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/48/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

01 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Сушка О.О. Полотнянка Ю.П.

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Орловської Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів , -

В С Т А Н О В И В :

постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Під час судового засідання позивачка та її представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року №2а/2470/343/12 наказом Державної митної служби України від 01 червня 2013 року №893-к скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 25 січня 2012 року №107-к "По особовому складу Чернівецької обласної митниці" в частині припинення 26 січня 2012 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2, провідному інспектору митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці; поновлено ОСОБА_2 на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці з 27 січня 2012 року.

Листом Голови комісії з проведення реорганізації Чернівецької обласної митниці від 10 червня 2013 року №11/3-12/4999 позивачку повідомлено, що її поновлено на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці з 27 січня 2012 року.

14 червня 2013 року позивачка звернувся до Чернівецької митниці Міндоходів із заявою про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року та поновлення на роботі в Чернівецькій митниці Міндоходів.

Чернівецька митниця Міндоходів листом від 17 червня 2013 року №10-08/01/0491-К-3 повідомила позивачку про те, що її вже поновлено на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалиига" Чернівецької обласної митниці з 27 січня 2012 року та видано наказ Державної митної служби України від 01 червня 2013 року №893-к "По особовому складу митних органів", а тому рішення суду є виконаним.

Довідкою Чернівецької обласної митниці від 31 липня 2013 року №11/3-17/5081 ОСОБА_2 нараховано заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 64340,23 грн. за період з 26 січня 2012 року по день поновлення на роботі.

Крім того, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі №824/1608/13-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року, встановлено правомірність постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 01 липня 2014року, у зв'язку із фактичним виконанням постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року №2а/2470/343/12 та виконавчого листа №2а/2470/343/12.

Чернівецькою митницею Міндоходів як правонаступником Чернівецької обласної митниці 13 грудня 2013 року прийняті накази №391-о "Про оголошення наказу Державної митної служби України від 01.06.2013 року №893-к "По особовому складу митних органів", №392-о "Про визначення робочого місця ОСОБА_2.", №306 "Про персональне попередження про наступне вивільнення ОСОБА_2.", з якими позивачка ознайомилась 13 грудня 2013 року.

Суд І інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідач діяв відповідно до норм законодавства.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступні обставини.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП України) визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч.3 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Пунктом 34 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року № 9 судам роз'яснено, що відповідно до правил ст. 24 КЗпП України рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Листом Голови комісії з проведення реорганізації Чернівецької обласної митниці від 10 червня 2013 року №11/3-12/4999 позивачку повідомлено, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 01 червня 2013 року №893-к "По особовому складу митних органів" її поновлено на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці з 27 січня 2012 року. Позивачку просять з'явитись до відділу персоналу Чернівецької митниці Міндоходів для ознайомлення з даним наказом та приступити до виконання обов'язків у повному обсязі.

Однак, після того, як позивачка ознайомилась з наказом 13 червня 2013 року , до роботи приступила лише 13 грудня 2013 року.

Відповідно до ч.3 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Таким чином, посилання позивачки як на підставу протиправності наказу Чернівецької митниці Міндоходів від 13 грудня 2013 року №391-о "Про оголошення наказу Державної митної служби України від 01.06.2013 року №893-к "По особовому складу митних органів", що на виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року №2а/2470/343/12 новоутворена Чернівецька митниця Міндоходів була зобов'язана поновити її на роботі на рівнозначній посаді провідного інспектора митного поста Мамалига Чернівецької обласної митниці, є безпідставним, оскільки на момент винесення наказу про поновлення її на роботі Чернівецька обласна митниця ще не була ліквідована, що підтверджується повідомленням Державного реєстратора від 20 серпня 2013 року за № 11-253.

Крім того, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі №824/1608/13-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013року, встановлено правомірність постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 01 липня 2014 року.

При вирішенні даної справи, колегія суду враховує те, що наказ Державної митної служби України від 01 червня 2013 року №893-к позивачкою не оскаржувався.

Враховуючи зазначене колегія суду вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Чернівецької митниці Міндоходів від 13 грудня 2013 року №391-о є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу Чернівецької митниці Міндоходів від 13 грудня 2013 року №392-о "Про визначення робочого місця ОСОБА_2." також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка фактично приступила до виконання службових обов'язків 13 грудня 2014 року.

Оскаржуваним наказом від 13 грудня 2013 року №392-о "Про визначення робочого місця ОСОБА_2." ОСОБА_2 визначено робоче місце - приміщення залізничного пункту пропуску "Мамалига-Крива" митного поста "Мамалга" Чернівецької обласної митниці Міндоходів за адресою Чернівецька область, Новоселицький район, село Мамалига, провулок Шкільний, 3.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

Згідно ч. 1 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я (ч. 2 ст. 32 КЗпП України).

Враховуючи, що підстави для отримання згоди позивачки на переведення на інше робоче місце, визначені ч. 1 ст. 32 КЗпП України, відсутні, відповідачем правомірно винесено наказ Чернівецької митниці Міндоходів від 392-о №13 грудня 2013 року "Про визначення робочого місця ОСОБА_2."

Пунктом 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі - зміни в організації виробництва і праці).

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як зазначалось вище, згідно повідомлення Державного реєстратора від 20 серпня 2013 року за №11-353, 20 серпня 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №10381120015005956 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Чернівецької обласної митниці.

Згідно з ч.3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

У зв'язку із реорганізацією Чернівецької обласної митниці в новоутворену Чернівецьку митницю Міндоходів скороченню підлягало 135 посад.

Відповідно до ч. 1 ст. 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (ч. 2 ст. 492 КЗпП України).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці ( ч. 3 ст. 492 КзпП України).

З огляду на те, що позивач не був в установленому законом порядку переведений на роботу до Чернівецької митниці Міндоходів, то позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Чернівецької митниці Міндоходів від 13 грудня 2013 року №306-о "Про персональне попередження про наступне вивільнення" є необґрунтованими.

Також колегія суду відмовляє і у задоволенні позовних вимог в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу в період з 01 червня 2013 року по 13 грудня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України у випадку поновлення працівника на посаді йому повинна бути відшкодована заробітна плата за весь час вимушеного прогулу, тобто з моменту звільнення до дати поновлення на посаді. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно довідки Чернівецької обласної митниці від 31 липня 2013 року №11/3-17/5081 ОСОБА_2 нараховано заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 64340,23грн за період з 26 січня 2012 року по день поновлення на роботі 01 червня 2013 року та виплачено суму 23516,08 грн. за вирахуванням виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 27853,32грн, згідно листа Новоселицького районного центру зайнятості від 17 червня 2013року №05-13/2217, який надійшов до Чернівецької митниці Міндоходів 21 червня 2013 року.

13 грудня 2013 року позивачка тільки приступила до виконання службових обов'язків.

У період з 01 червня 2013 року по 13 грудня 2013 року до виконання посадових обов'язків згідно наказу Державної митної служби України від 01 червня 2013 року №893-к позивачка не приступала.

Враховуючи те, що в період з 01 червня 2013 року по 13 грудня 2013 року позивачка знала про поновлення на роботі на посаді провідного інспектора митного поста "Мамалига" Чернівецької обласної митниці з 01 червня 2013 року і відповідачем не здійснювалось перешкод у виконанні ним своїх посадових обов'язків, позивачка свідомо не приступала до їх виконання, то відсутні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі постанови суду І інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 жовтня 2014 року .

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Сушко О.О.

Полотнянко Ю.П.