Ухвала суду № 40792774, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9069/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЦ" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЦ" (далі - ТОВ "АДЦ") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Броварська ОДПІ) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом від 11.04.2014 р. №209/10-06-22-01/36469326, та зобов'язання вилучення з податкових інформаційних баз інформації про вказаний акт перевірки, встановлення строку на виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року позов задоволено, визнано протиправними дії Броварської ОДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АДЦ", результати якої оформлені актом від 11.04.2014 р. №209/10-06-22-01/36469326. Зобов'язано Броварську ОДПІ вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі вказаного акту перевірки та відновити показники податкових зобов'язань позивача. Встановлено Броварській ОДПІ п'ятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання звіту про його виконання.

На вказану постанову Броварська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Броварською ОДПІ здійснено заходи з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АДЦ" за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р., за результатами яких складено акт від 11.04.2014 р. №209/10-06-22-01/36469326 "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АДЦ" (код за ЄДРПОУ 36469326) з питання підтвердження господарських відносин із підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.".

Згідно акту перевірки, провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АДЦ" неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Предметом такої перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, з врахуванням вимог п. 79.2 вказаної статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідком перевірок платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснень та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік підстав для направлення платнику податків письмового запиту про надання інформації.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті, органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, запит від 24.03.2014 р. №3457/10-06-15-02-16/651 не містить підстав його направлення позивачу, а містить лише перелік правових норм, що жодним чином не відображають мотивів та правових підстав, визначених законом для отримання інформації від платника податків.

Отже, зазначений запит було складено з порушенням вимог п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, а тому позивач був звільнений від обов'язку надавати відповіді на такі запити, та підстави для проведення перевірки не настали.

Разом з тим, необхідно зазначити, що згідно акту про неможливість проведення перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та зменшено задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит, а перевірку проведено, зокрема на підставі баз даних АІС "Податковий блок", "Архів податкової звітності", та у приміщенні контролюючого органу.

Однак, в акті про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки, відповідачем викладені висновки з приводу обставин здійснення позивачем господарської діяльності. При цьому, відповідачем не заперечувався факт проведення такої перевірки за відсутності інформації, яка мала бути визначена у запиті.

Отже, акт про неможливість проведення перевірки за своєю юридичною природою не може містити висновків щодо підтвердження або не підтвердження реальності здійснення господарський операцій за перевіряємий період. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

При цьому, відповідачем не доведено суду наявність фактів, які не давали б змоги провести перевірку позивача, що свідчить про відсутність підстав для складання ним акту про неможливість проведення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ч. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, єдиним доказом відсутності юридичної особи за місцезнаходженням є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідачем не надано суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із записом про відсутність ТОВ "АДЦ" за місцезнаходженням.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з АІС "Податковий блок", інформацію, внесену на підставі вказаного акта про неможливість проведення перевірки та відновити в цій базі задекларовані дані податкової звітності, колегія суддів зазначає наступне.

На підставі акту від 11.04.2014 р. №209/10-06-22-01/36469326 "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АДЦ" відповідачем внесено зміни до інформаційної системи "Податковий блок" щодо позивача, зокрема зменшено задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість ТОВ "АДЦ" за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.

Тобто, фактично відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ "АДЦ" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання. При цьому, податковим кодексом України передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Однак, податковий орган за наслідками проведеної перевірки не приймав податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було внести дані до інформаційних баз, які використовуються податковою службою.

Необхідно зазначити, що дані інформаційних баз органів доходів і зборів можуть безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків платників податків. Так, відповідно до пп. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України право на автоматичне відшкодування ПДВ з бюджету має той платник податку, у якого, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодовування.

При цьому, органи доходів і зборів використовують інформаційні бази даних для визначення відповідної суми розбіжностей. Виходячи з викладеного, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платник податку може вимагати від контролюючого органу достовірності даних інформаційних баз.

Отже, до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно, будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Таким чином, колегія суду погоджується з висновками суду щодо необхідності зобов'язання відповідача виключити з податкових інформаційних баз, дані вказаного акту перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Броварської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.