Рішення № 40792657, 30.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25917/13 30.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача: Кирищук В.П. (представник за довіреністю);

від відповідача: Макусь Н.П. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 30 вересня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

31 грудня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (позивач) на розгляд суду надійшла позов № 93/21/10270 від 25.12.2013 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (відповідач) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1420043 від 10.10.2006 року в сумі 55 030,26 грн. з них основного боргу - 47 675,60 грн. (сорок сім тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 60 копійок), індексу інфляції - 3 254,43 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 43 копійки) та 3% річних - 4 100,23 грн. (чотири тисячі сто гривень 23 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1420043 від 10.10.2006 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений відповідним договором строк не здійснив в повному обсязі оплату за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, за прострочку термінів оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/25917/13 від 31.12.2013 року позовні матеріали № 93/21/10270 від 25.12.2013 року Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" про стягнення грошових коштів повернуто без розгляду, на підставі п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

17 січня 2014 року через канцелярію до суду від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" надійшла апеляційна скарга № 93/21/10456 від 16.01.2014р. на ухвалу Господарського суду міста Києва № 910/25917/13 від 31.12.2013 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року у справі № 910/25917/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва № 910/25917/13 від 31.12.2013 року скасовано, а справу направлено для розгляду до Господарського суду міста Києва.

13.03.2014 року матеріали справи № 910/25917/13 повернуті до Господарського суду міста Києва.

Згідно резолюції від 13.03.2014 року справу № 910/25917/13 передано судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.

В судовому засіданні 15 квітня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 15 травня 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року у справі № 910/25917/13 призначено судову експертизу, провадження у вказаній справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

11 серпня 2014 року через канцелярію до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Судових Експертиз" надійшли матеріали справи № 910/25917/13 разом з листом б/н б/д "Про повернення матеріалів господарської справи" в якому повідомлено суд про не проведення судової експертизи з підстав несплати вартості експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року поновлено провадження у справі № 910/25917/13, розгляд справи призначено на 09.09.2014 року.

В судовому засіданні 09 вересня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 16 вересня 2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року розгляд справи № 910/16920/14 відкладено до 30.09.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

В Інформаційному листі від 27.11.2006р. N 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» Вищий господарський суд України звернув увагу Господарських судів України на те, що у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17 вересня 2008 року перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі - сторони) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 10.10.2006 року (копія договору в справі, далі - Договір).

Згідно з п.п. 2.2.1. та 2.3.1. Договору позивач безперебійно постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідача для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, а відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 року - постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Згідно п. 9 додатку 2 до дДговору передбачено, що відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-4 за адресою: вул. Борщагівська, 171/18 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом 2 днів з моменту їх одержання.

Сплату за вказаними документами, відповідно до п. 10 Додатка 2 до Договору, відповідач забезпечує до 25 числа поточного місяця.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2010 року по 01.12.2013 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.12.2013 року становить 47 675,60 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів (копія первісного розрахунку боргу в справі).

Крім цього, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі - 3 254,43 грн., а також три проценти річних від простроченої суми - 4 100,23 грн. (копія розрахунку санкцій в справі).

09.09.2014 року через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволені позову, оскільки позивач не обґрунтував розрахунок заборгованості, а саме тарифи, які ним використовувалися, а також не надано підтвердження, що у договір вносились зміни щодо ціни договору зі складанням відповідно до п. 4.5. договору та зазначених вище норм Цивільного кодексу України двостороннього письмового документа.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги в окремій частині підлягають припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягаю задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 10 червня 2006 року між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1420043.

Згідно з п. 2.2.1. Договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення, - в період опалювального сезону; для гарячого постачання - протягом року.

За п. 2.3.1. Договору, споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з 01.12.2010 року по 01.12.2013 року позивач надав відповідачу узгоджені сторонами в Договорі послуги, в підтвердження чого позивачем були складені відомості споживання теплової енергії (т. 1, а.с. 76-111, копії долучені до матеріалів справи копії), облікові картки (т. 1, а.с. 112-128, долучені до справи копії), а також довідка про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію КП «Житло-сервіс» (т. 1, а.с. 154-155).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.3.1. Договору, споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 (т. 1, а.с. 63, 64, копії вказаних додатків).

Відповідно до п. 9 додатку 2 до Договору (копія долучена до матеріалів справи - т. 1, а.с. 64) передбачено, що відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-4 за адресою: вул. Борщагівська, 171/18 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом 2 днів з моменту їх одержання.

Як вбачається з п. 10 цього ж додатку, відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; відповідач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача, згідно з його розрахунком.

Доказів сплати з боку відповідача на користь позивача коштів в оплату послуг по Договору станом до 31.12.2013р. до суду не представлено.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є доводи про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором в розмірі - 47 675,60 грн.

При цьому, 17.09.2014р. через канцелярію до суду від позивача, супровідним листом б/н від 16.09.2014р., надійшла довідка про надходження коштів за Договором станом п 01.09.2014р., зі змісту якої слідує, що в період з квітня по червень 2014 року відповідач сплатив на користь позивача 17 224,17 грн. коштів по Договору (оригінал довідки в справі).

З огляду на викладене, провадження у справі № 910/25917/13 в частині стягнення основного боргу в розмірі 17 224,17 грн. підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у вказаній частині.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат - 3 254,43 грн. та 3% річних - 4 100,23 грн. за період з 01.12.2010 року по 01.12.2013 року включно.

Щодо викладених відповідачем заперечень, то суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Згідно зі ст. 20 цього ж закону, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на

ринку, є регульованими. Як вбачається з п. 2.1. Договору, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Таким чином, відповідач міг лише сповістити позивача про зміни тарифу, узгодження тарифу на теплову енергію не може входити до повноважень сторін договору. Крім того, тарифи на теплову енергію позивачем не встановлюються, такі дії відносяться до компетенції Національної комісії регулювання електроенергетики України і КМДА, у зв'язку з чим вказана умова договору не є такою, яка може бути узгоджена між сторонами. Посилання відповідача на погашення заборгованості в сумі 81 172,26 грн. є необґрунтованим, оскільки відповідно до платіжного доручення № 1605 від 31.10.2012 року на суму 81 172,26 грн. (т. 1, а.с. 170), в призначенні платежу зазначено як: «Сплата за тепл. енер. Дог. № 1420043», тобто відповідачем сплачено вказану суму за незазначений період; через це, вказану суму було списано за період з 01.10.2008 року по 01.12.2010 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2011 року у справі № 33/29, яким з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" стягнуто на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 81 172,26 грн., яка утворилась станом до 01.12.2010р., тобто відповідна сплата врахована за інший період, аніж визначений позивачем за позовом № 93/21/10270 від 25.12.2013 року (т. 1, а.с. 171-177).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 17 224,17 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення 37 806,09 грн. з них основного боргу - 30 451,43 грн. (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня 43 копійки) /47 675,60 грн. - 17 224,17 грн./, індексу інфляції - 3 254,43 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 43 копійки) та 3% річних - 4 100,23 грн. (чотири тисячі сто гривень 23 копійки).

В частині розподілу господарських витрат у справі № 910/25917/13, суд вказує наступне.

Згідно ч. 2 п. 5 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" від 26.06.95р. N 01-8/453, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині позову № 93/21/10270 від 25.12.2013 року про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (ідентифікаційний код 31025659, адреса: 02081, м. Київ, ВУЛ. ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, буд. 25-Б) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ідентифікаційний код 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5) основного боргу - 17 224,17 грн. (сімнадцять тисяч двісті двадцять чотири гривні 17 копійок) провадження по справі № 910/25917/13 - припинити.

3. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (ідентифікаційний код 31025659, адреса: 02081, м. Київ, ВУЛ. ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, буд. 25-Б), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ідентифікаційний код 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 30 451,43 грн. (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня 43 копійки), індексу інфляції - 3 254,43 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 43 копійки), 3% річних - 4 100,23 грн. (чотири тисячі сто гривень 23 копійки) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.10.2014р.

Суддя О.В. Котков