Постанова № 407911, 18.01.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18.01.07 Справа № 13/550.

За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області м. Луганськ

до Антрацитівського районного споживчого товариства, с. Червона Поляна Антрацитівського району Луганської області

про стягнення 1662 грн. 81 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Бахарєва І.Є.

Від позивача

Сердюков А.П. дов. № 34-03/1 від 09.01.07 р.

Від відповідача

Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача економічних санкцій на суму 1662 грн. 81 коп. згідно свого рішення від 11.10.2006 р. № 156.

Позивач позов підтримав.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи не забезпечив участі свого представника, не надав суду відзиву на позовну заяву, витребуванні судом матеріали.

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VII КАС України "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 N 2953-IV) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000 N 1819 (далі - Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.

Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.

За змістом абзацу третього пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.

Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

З наведеного випливає, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, є як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

З урахуванням наведеного справи за участю Держцінінспекції, пов'язані із здійсненням нею владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд розглядає зазначений позов відповідно до порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

В зв’язку з чим справі присвоюється номер № 13/550-ад.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача згідно з рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 11.10.2006 р. № 156. економічні санкції 1662 грн. 81 коп., у тому числі штраф 1108 грн. 54 коп.

Підставою для прийняття зазначеного рішення стали виявлені порушення розпорядження голови облдержадміністрації від 09.07.2003 р. № 381 “Про тимчасове державне регулювання цін на окремі види продовольчих товарів” зі змінами внесеними розпорядженням від 19.09.2003 р. № 577, а саме реалізація у період з 17.07.2006 р. по 24.08.2006 р. окремих видів продовольчих товарів (ковбаса варена за асортиментом) по роздрібним цінам, сформованим із застосуванням торгівельних надбавок, у розмірах що перевищує граничний рівень.

Як зазначено в акті перевірки від 03.10.2006 р. № 05432 сума додаткової виручки склала 554 грн. 27 коп.

Акт перевірки був одержаний посадовими особами відповідача, без заперечень.

Рішення позивача щодо застосування економічних санкцій відповідачем не оскаржено, є чинним.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” необґрунтовано отримана підприємством сума виручки внаслідок порушення державної дисципліни цін, підлягає стягненню у дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу в двократному розмірі.

Відповідач не надав суду заперечень проти позову, або доказів оплати економічних санкцій.

За таких обставин позов є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи, та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 1, 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Антрацитівського районного споживчого товариства, Луганська область, Антрацитівський район, с. Червона Поляна, вул. Інтернаціональна 2. ідентифікаційний код 01744576 на користь державного бюджету України код виду платежу 23030300, МФО 804013, одержувач держ. бюджет Антрацитівський район, код 25992095, р/р 31114106600088 суму економічних санкцій 1662 грн. 81 коп. за рішенням Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області від 11.10.2006 р. № 156.

3. Після набрання постановою законної сили направити виконавчий документ позивачу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 23.01.2007 р.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Б.В. Яресько