Ухвала суду № 40790974, 02.10.2014, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

3 м. м. Кагарлик Кагарлицький район Київська область Україна 9200

Справа № 2-а-167/12

провадження № 2-адр/368/1/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2014 РОКУКагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

з участю позивача ОСОБА_1

та представника відповідача Бабічева О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління МВС України в Донецькій області, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, -

в с т а н о в и в:

позивач подав до суду заяву та просить винести додаткове рішення, згідно якого задовольнити деталізовані по періодам та розмежовані по додатковим видам грошового забезпечення його позовні вимоги, які по своїй суті не виходять за межі вимог, що були в первинній редакції та з приводу яких досліджувались докази, а саме: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виплатити йому недоплачену суму пенсії за вислугу років за період з 01.08.2003 року по 01.12.2011 року, враховуючи додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії, тощо), а саме: щомісячну надбавку в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), яка передбачена п.2-1 Указу Президента України №926/96 від 04.10.1996 року, п. 32 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 501 від 30.06.2005 року, починаючи з 01.08.2003 року до 01.01.2005 року; надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків окладів грошового забезпечення, яка передбачена підп. а) п. 3 Указу Президента України № 926/96 від 04.10.1996 року, п.3.1.2., п.4.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства економіки України № 171/51 від 02.03.2001 року «Про затвердження Методики визначення розмірів цін на послуги з охорони об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України», п. 59 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 501 від 30.06.2005 року, починаючи з 01.08.2003 року до 01.01.2005 року; надбавку за безперервну службу в органах внутрішніх справ та роботи в органах прокуратури у розмірі 70 відсотків до грошового забезпечення, яка передбачена п.1 Указу Президента України №370/2003 від 24.04.2003 року та п.1 Указу Президента України №389/2003 від 05.05.2003 року, п. 59 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 501 від 30.06.2005 року, починаючи з 01.08.2003 року до 01.01.2005 року, а в період з 01.01.2005 року по 01.01.2008 року з врахуванням раніше виплаченої надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ та роботи в органах прокуратури у розмірі 50 відсотків до грошового забезпечення; премію у розмірі 33,3 відсотка грошового забезпечення, що передбачено підпунктом «б» п. 3 Указу Президента України №926/96 від 04.10.1996 року. п. 60 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 501 від 30.06.2005 року, починаючи з 01.08.2003 року до 01.01.2005 року; доплату за роботу у нічний час у розмірі 35 відсотків від посадового окладу, що передбачено п.2 Указу Президента України №926/96 від 04.10.1996 року та п. 3. 1.2., п.4.1 наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства економіки України № 171/51 від 02.03.2001 року «Про затвердження Методики визначення розмірів цін на послуги з охорони об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України», п. 51 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 501 від 30.06.2005 року, починаючи з 01.08.2003 року до 01.01.2008 року; доплату за роботу у нічний час у розмірі 35 відсотків від посадового окладу, що передбачено додатком № 26, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та додатку № 21,п.2.6. постанови Кабінету Міністрів України від 51.12.2007 року №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», починаючи з 01.01.2008 року до набуття чинності судового рішення і виплачувати в подальшому до тих пір поки розмір даної доплати не буде змінено або скасовано законодавцем; зобов'язати Головне управління МВС України в Донецькій області здійснити нарахування та виплатити йому інфляційні витрати за несвоєчасне отримання пенсії за вислуги років за період з 01.08.2003 року по 01.01.2007 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити нарахування та виплатити йому інфляційні витрати за несвоєчасне отримання пенсії за вислуги років за період з 01.01.2007 року по 01.12.2011 року, посилаючись на те, що причиною та предметом даного спору є те, що його неодноразові звернення до Головного управління МВС України в Донецькій області та Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги та пенсії за вислугу років, починаючи з 01.08.2003 року на підставі п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» були залишені без задоволення. Щоб захистити свої права та інтереси, він був вимушений звернутись з позовом до суду. Керівництву відповідача 1 та відповідача З це не сподобалось, оскільки він пішов проти правоохоронної системи, тому вони категорично не погоджуючись з його вимогами та рішеннями суддів різних інстанцій, неодноразово їх оскаржували, і навіть тоді коли було ухвалено судове рішення на мою користь, яке набуло чинності, належним чином та своєчасно не виконали і не виконують до даного часу.

Так, на протязі майже 10 років відповідач 1 не виплачує йому одноразову грошову допомогу у розмірі 25% щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби у відповідності до вимог чинного законодавства України та рішення Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року.

Що стосується нарахування та виплати йому пенсії за вислугу років в повному обсязі, то завдяки тому, що з 01.01.2007 року відбулись зміни у законодавстві, що регулює порядок призначення та виплати пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а саме у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 року та постанови правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року, відповідач 1 лише в липні 2008 року здійснив обчислення розміру пенсій та передав матеріали пенсійної справи до відповідача 2 для її виплати. Але відповідач 1 здійснив обчислення таким чином, що розмір його пенсії був значно заниженим і навіть меншим розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що грубо суперечить вимогам ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Так, відповідач 1 здійснивши обчислення розміру його пенсії за вислугу років визначив, що станом на 01.08.2003 року її розмір буде становити 108,70 грн. (довідка №1021 від 23.07.2008 року) не дивлячись на те, що станом на 01.08.2003 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив 268 грн. Таким чином, розмір недоплати пенсії за серпень 2003 року становить 159,30 грн.

Так, сталось тому, що при обчисленні розміру пенсії відповідач 1 не вірно визначив його страховий стаж та вислугу років, тобто розмір пенсії було здійснено із розрахунку 51%, а необхідно було 54%. Внаслідок цього була зменшена надбавка за вислугу років, а саме: для розрахунку розміру пенсії взято 25%, а необхідно було 35%. Також відповідач 1 здійснюючи в липні 2008 року первинне обчислення розміру його пенсії взагалі не застосував деякі нормативно-правові акти, якими передбачались додаткові види грошового забезпечення у вигляді: надбавки, доплати, підвищення та премії, які були чинними станом на 01.08.2003 року, можливо розраховуючи на те, що дана помилка або недолік не буде поміченим, оскільки дані нормативно-правові акти втратили чинність 01.01.2008 року у відповідності до Указу Президента України №1234/2007 від 18 грудня 2007 року.

Крім того, після зміни структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто після 01.01.2008 року відповідач 1 та відповідач 2 не в повному обсязі застосували нові нормативно-правові акти, якими регламентовані інші види та розмірі надбавок, доплат, підвищення та премії. Не зважаючи на те, що в даному випадку ніяких обчислень, нарахувань або перерахувань проводити не має потреби, а лише необхідно було належним чином і своєчасно застосовувати нормативно-правові акти в повному обсязі, але неправомірна бездіяльність відповідача 1 та відповідача 2 знову вплинула на зменшення розміру його пенсії і триває по даний час.

Вважає, що даний недолік, як неповнота судового рішення, пов'язана з не вирішенням всіх його вимог виник з наступних підстав: дана справа спочатку перебувала у провадженні Миронівського районного суду Київської області, а потім була передана до Кагарлицького районного суду Київської області; дана справа розглядалась дуже тривалий час з великими перервами та зупиненням провадження у справі; неодноразові його заяви про уточнення та доповнення позовних вимог ні яким чином не означають та не вказують на те, що він повністю відмовився від своїх попередніх вимог, або про залишення попередніх вимог без розгляду, оскільки з такими заявами до суду він не звертався.

Відмовивши у задоволенні вимоги про стягнення з Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області на його користь конкретної недоплаченої суми пенсії за вислугу років у розмірі 113267,61 грн. за період з 01.08.2003 року по 01.12.2011 року, посилаючись на ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, але дослідивши під час судового засідання надані докази, а саме: лист Пенсійного фонду України в Київській області від 26.08.2010 року, довідка прокуратури Київської області про заробітну плату від 04.02.2010 року, ухвала суду про витребування доказів від 15.11.2011 року, яка відповідачем 1 проігнорована, інформація ПФ від 27.12.2010 року, довідки про грошове забезпечення для нарахування пенсії від 23.07.2008 року, протоколи за пенсійною справою, виправлений розрахунок вислуги років направлений до ПФ для внесення змін до моєї пенсійної справи, який проігнорований відповідачем 2 до теперішнього часу, ухвала суду про надання доручення іншому суду для проведення деяких процесуальних дій від 30.12.2010 року, яка належним чином не виконана, розрахунок грошового забезпечення для здійснення донарахування пенсії за період з 01.08.2003 року по 01.12.2011 року, розрахунок розміру індексації за період з 01.08.2003 року по 01.12.2011 року, ухвали про призначення експертизи від 13.12.2011 року та від 01.02.2012 року, постанова КМУ від 17.07.1992 року № 393, Указ Президента України від 04.10.1996 року № 926/96, наказ МВС України від 02.03.2001 року, Указ Президента України від 31.08.2001 року № 771/2001, Закон України №1769-1У від 15.06.2004 року, постанова КМ України від 07.11.2007 року № 1294, наказ МВС України від 31.12.2007 року № 499, постанова КМУ від 13.02.2008 року № 45, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», постанова КМУ від 17.07.2003 року № 1078, довідка ПФ від 21.03-2012 року, висновок судово-економічної експерти вія 25-05-2012 року, порівняний розрахунок суми грошового забезпечення з 01.08.2003 року … (том 1 а.с. 33, 34, 43, 69, 76, 98, 101-107, 143, 144, 150, 160-164, 198, 209, 210, том 2 а.с. 82-93, 94-97, 132, 172, 183-189, 190-193, 195-200, 201, 205, 206, 207-217, 218, 219-222, 226-228, 229-240, том 3 а.с.11,34-48, 215-218), суд в мотивувальній частині своєї постанови вірно прийшов до висновку про таке: «Щомісячні надбавки, що запровадженні указами Президента України належить до додаткових видів грошового забезпечення і враховувались при нарахуванні особам, які отримували її при проходженні служби і враховуватись при нарахуванні особам, які отримувати її при проходженні служби й звільненні після їх запровадження» (т. 3. абз.8 звор. а.с. 241).

«Позбавлення позивача встановлених премій і надбавок порушено право на отримання грошового забезпечення, що у свою чергу вплинуло на призначення щомісячної пенсії» (т. 3, абз.4 звор а.с.242, що вказує про наявність законних підстав для задоволення його вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області зобов'язального характеру щодо виплати йому недоплаченої пенсії за вислугу років за період з 01.08.2003 року по 01.12.2011 року та подальшої виплати пенсії з врахуванням вимог законодавства, яким поступово збільшується її розмір.

Крім того, дослідивши надані докази, суд помилково залишив поза увагою той факт, що відповідач 1 здійснюючи в липні 2008 року первинне обчислення розміру його пенсії за вислугу років, навмисно чи не навмисно не врахував або зменшив розмір деяких додаткових видів грошового забезпечення, які необхідно було застосувати починаючи з 01.08.2003 року, оскільки це було передбачено чинними на той час нормативно-правовими актами. Такі дії відповідача 1 призвели до значного зменшення розміру його пенсії.

Також, вважає, що є всі закони підстави для задоволення його вимог зобов'язального характеру до відповідача 1 та відповідача 2 про виплату на його користь інфляційних витрат починаючи з 01.08.2008 року до 01.12.2011 року.

Представник відповідача в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області просив суд у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення ОСОБА_1 відмовити, мотивуючи це наступним. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Постановою Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 за ОСОБА_1 визнано право на призначення пенсії за вислугу років з 01.08.2003 р. На виконання рішення Богуславського районного суду головним управлінням ПФУ у Київській області у 2009 році призначено пенсію з 01.08.2003 року, що також встановлено постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 30.07.2012 року. Враховуючи положення ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 30.07.2012 по справі № 2-а- 167/12, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління ПФУ у Київській області, Головного управління МВС України у Донецькій області та управління державної служби охорони при ГУ МВС України у Донецькій області та зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.08.2003 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 01.12.2011 з врахуванням певних видів грошового забезпечення. При розгляді в Кагарлицькому районному суді справи № 2-а-167/12 ОСОБА_1 неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги, у т. ч. просив суд включити до розрахунку суми пенсії додаткові види грошового забезпечення: процентну надбавку за вислугу років у розмірі 100 % грошового забезпечення, введеної Указом Президента України від 04.10.1996 № 926/10 Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ, надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% окладів грошового забезпечення, введеної Указом Президента України від 04.10.1996 № 926/10 Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ, надбавку за безперервну службу в органах внутрішніх справ, у розмірі 70% грошового забезпечення, введеної Указом Президента України від 24.04.2003 № 370/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» та указом Президента України від 05.05.2003 № 389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», премію у розмірі 33,3%, введеної Постановою КМУ від 22.05.2000р. № 829 та Указом Президента України від 04.10.1996 № 926/10 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», доплату за роботу у нічний час у розмірі 35% посадового окладу, передбаченої постановою КМУ від 01.11.2007 № 1294 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ». Оскаржуючи постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 30.07.2012 року ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції задовольнити його позовні вимоги та зобов'язати головне управління ПФУ у Київській області здійснити перерахунок пенсії з врахуванням вищезазначених додаткових видів грошового забезпечення введених указами Президента України та постановами КМУ. В задоволенні позовних вимог щодо включення до розрахунку суми пенсії додаткових видів грошового забезпечення, введених Указом Президента України від 04.10.1996 № 926/10 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», Указом Президента України від 24.04.2003 № 370/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» та указом Президента України від 05.05.2003 № 389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», Постановою КМУ від 01.11.2007 № 1294 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ» ОСОБА_1 відмовлено як Кагарлицьким районним судом Київської області так і Київським апеляційним адміністративним судом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання головного управління ПФУ у Київській області здійснити перерахунок пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, введених Указом Президента України від 04.10.1996 № 926/10 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ», Указом Президента України від 24.04.2003 № 370/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» та указом Президента України від 05.05.2003 № 389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», Постановою КМУ від 01.11.2007 № 1294 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ» судами першої та апеляційної інстанції враховано положення ст. 244*" КАС України, відповідно до якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Так, в абз. З п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.04.2005 № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців ( крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» звернуто увагу судів на те. що законодавством з питань пенсійною забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 p., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом N 2262-ХП, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон N 1769-1V, який набув чинності 1 січня 2005 p., не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення га премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 p., задоволенню не підлягають. Отже, враховуючи положення ч. З ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції яка діяла до 01.01.2005 враховувати в розрахунок суми пенсії додаткові види грошового забезпечення, запроваджені Постановами КМУ та Указами Президента України в період з 1996 по 2003 законні підстави відсутні. Щодо відшкодування ОСОБА_1 інфляційних витрат за несвоєчасне отримання пенсії за вислугу років - за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 до головного управління звертався 16.04.2007, 16.05.2007 та 30.07.2008 з заявою про призначення пенсії за рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004. Оскільки головне управління не було стороною при розгляді справи та будь яких зобов'язань у 2004 щодо призначення пенсії ОСОБА_1 на головне управління не покладалось ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Представник Головного Управління МВС України в Донецькій області в судове засідання не з'явився, подавши до суду заперечення, в якому просить розглянути справу за відсутності представника Головного управління та у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі з наступних підстав. Заява про ухвалення додаткового рішення громадянина ОСОБА_1 по адміністративній справі № 2-а-167/12 керівництвом ГУМВС області уважно розглянута. З вимогами позивача ГУМВС України в Донецькій області не згодне з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. Згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Також позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову (ч. 1 ст. 51 КАС України). 15 червня 2012 року позивач звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з остаточною заявою про уточнення та обґрунтування позовних вимог, в якій взагалі не порушував питання про нарахування та виплату інфляційних витрат за несвоєчасне отримання пенсії за вислугу років за період з 01.08.2003 р. до 01.01.2007 р. Більше того, при оскарженні постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 30 липня 2012 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014, позивач дану вимогу також не зазначив. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 N 1282-ХІІ індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 немає, оскільки ГУМВС України в Донецькій області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормативними актами України.

Представник Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області в судове засідання не з'явився. Судом направлявся лист, проте його повернули без виконання.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення при розгляді заяви про винесенні додаткового рішення, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

30 липня 2012 року Кагарлицьким районним судом Київської області було винесено постанову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління МВС України в Донецькій області, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, згідно якого визнано неправомірною бездіяльність посадовців Головного Управління МВС України в Донецькій області, які не призначили та не виплатили ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 % щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, у відповідності до вимог чинного законодавства України та рішення Богуславського районного суду Київської області 30.12.2004 року починаючи з 01.08.2003 року; стягнуто з Головного Управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 5592 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 51 коп., одноразової грошової допомоги за 21 календарний рік служби, перерахувавши кошти на ім'я ОСОБА_1 до Миронівського відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадбанк України» МФО 320188, 3572124, р/р 373999011 на особовий рахунок № 378, стягнуто з Головного Управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової - економічної експертизи в розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) грн., визнано неправомірною бездіяльність посадовців Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які отримавши в червні 2008 року від Головного Управління МВС України в Донецькій області матеріали пенсійної справи з невірним обчисленням стажу вислуги років та розміру грошового забезпечення, своєчасно не перевірили правильність цих розрахунків та не звернулись до Головного Управління МВС України в Донецькій області з вимогою про здійснення вірного розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, а прийняли ці документи до виконання, що призвело до недоплати йому пенсії за період з 01.08.2003 року по теперішній час, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести донарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з такого розрахунку: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % за період з 01.08.2003 року по 31.12.2004 року; посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у виді щомісячної надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, премії та виплатити 50 відсотків перерахованої пенсії з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року; посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у виді щомісячної надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, премії та виплатити в розмірі 100 % перерахованої пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 01.12.2011 року - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 %, надбавка за особливі важливі завдання в розмірі 43,40 % та премія 19,40 %, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення ВАТ «Державний Ощадбанк України» МФО 320188. код 23572124. р/р 373999011 на його рахунок № 378, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, починаючи 01.12.2011 року здійснити донарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1, виплатити її та виплачувати її в подальшому щомісячно з урахуванням збільшення її розміру у відповідності до змін до чинного законодавства України та в решті уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 відмовлено.

Вказана постанова суду була переглянута Київським апеляційним адміністративним судом по апеляційних скаргах позивача та представника відповідача в особі ГУ МВС України в Донецькій області, згідно якого постанова суду від 30.07.2012 року залишена без змін.

Позивачем ОСОБА_1 була подана заява про винесення додаткового рішення, оскільки вказані ним питання не було вирішено при винесенні постанови суду від 30.07.2012 р.

Ст.. 168 КАС України передбачено додаткове судове рішення.

1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

3. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

5. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається із постанови суду від 30.07.2012 року Кагарлицьким районним судом Київської області було розглянуто всі питання уточнених позовних вимог позивача ОСОБА_1, подані ним 15.06.2012 року.

Зокрема, по вимогах позивача до Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області, а саме: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести донарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з такого розрахунку: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % за період з 01.08.2003 року по 31.12.2004 року; посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у виді щомісячної надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, премії та виплатити 50 відсотків перерахованої пенсії з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року; посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у виді щомісячної надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, премії та виплатити в розмірі 100 % перерахованої пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 01.12.2011 року - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 %, надбавка за особливі важливі завдання в розмірі 43,40 % та премія 19,40 %, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення ВАТ «Державний Ощадбанк України» МФО 320188 код 23572124 р/р 373999011 на його рахунок № 378, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, починаючи 01.12.2011 року здійснити донарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1, виплатити її та виплачувати її в подальшому щомісячно з урахуванням збільшення її розміру у відповідності до змін до чинного законодавства України.

Згідно мотивувальної частини постанови суду від 30.07.2012 р. вбачається, що Закон України «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», набув чинності з 01.01.2005 року, не має зворотної сили. Тобто вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, а саме до 01.01.2005 року, задоволенню не підлягають.

Щомісячні надбавки, що запроваджені Указами Президента України належить до додаткових видів грошового забезпечення і враховувались при нарахуванні особам, які отримували її при проходженні служби й звільненні після їх запровадження.

Щомісячна премія законодавством не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії військовослужбовцям, а тому підстави для їх включення в грошове забезпечення відсутні. З 01 січня 2006 року набула чинності нова редакція ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, з 01 січня 2006 року умови перерахунку пенсії відповідної категорії осіб змінились, зокрема, в якості таких умов визначено збільшення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб та введення для цих осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

За наведених обставин, правові підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням до 01 січня 2006 року зазначених надбавок відсутні.

Окрім того, позивачем подавалася апеляційна скарга, в якій він також висвітлював ті ж самі питання, які він ставить в заяві про винесення додаткового рішення. Київській апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 03.06.2014 року щодо вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 27.06.2002 № 11-2, до функцій головного управління належать функції з призначення та перерахунку пенсій, надбавок, доплат до пенсій, а також додаткових пенсій.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 08.06.2008 року Управління фінансових ресурсів та економіки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області направило пенсійну справу ОСОБА_2 для подальшого пенсійного забезпечення за місцем його проживання до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, після чого пенсійна справа позивача була направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 pоку № 2263-XII Кабінету Міністрів України доручено привести у відповідність з вказаним Законом рішення Уряду України, що стосуються пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та забезпечити прийняття і перегляд відповідними міністерствами і відомствами України власних нормативних актів у зв'язку з цим Законом.

На виконання Закону № 2262-XII та цієї Постанови Урядом України прийнято постанову № 393 від 17 липня 1992 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (надалі за текстом -«Постанова № 393»).

Відповідно до пункту 7 названої постанови Кабінету Міністрів України пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

За змістом пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються, зокрема, грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при обчисленні пенсії військовослужбовців враховуються оклади за посадою, оклади за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

При цьому основні види грошового забезпечення враховуються у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, а середня сума додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Щомісячні надбавки, що запроваджені Указами Президента України належить до додаткових видів грошового забезпечення і враховувались при нарахуванні особам, які отримували її при проходженні служби й звільненні після їх запровадження.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова Кабінету Міністрів України №594 від 28 березня 2007 року носить тимчасовий характер та не вносить змін до інших правових актів у частині розміру фонду преміювання, а наказ Міністра оборони України № 175 від 14 квітня 2007 року «Про встановлення граничних розмірів премій військовослужбовцям Збройних сил України» виданий в межах компетенції Міністерства оборони відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 28 березня 2007 року № 594, має організаційно - розпорядчий характер, спрямований на виконання рішення Кабінету Міністрів України, не містить нових правових норм і державній реєстрації в Міністерстві юстиції не підлягає.

Що стосується вимог в частині врахування 33,3% премії при призначенні пенсії позивачу, колегія суддів зважає на наступне.

На виконання пункту 3 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923/96 ,,Про грошове забезпечення військовослужбовців" наказом Міністра оборони України від 16 грудня 1998 року № 457 затверджено Інструкцію про умови преміювання військовослужбовців Збройних Сил України, пунктом 5 якої передбачалось, що виплата премій здійснюється щомісячно, за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць, в межах фонду преміювання за розрахунковий період (за місяць - 33,3 %, за квартал - 100 % місячного фонду грошового забезпечення). Розмір премій визначається наказом командира військової частини (командирам військових частин - наказами вищестоящих командирів (начальників).

Після втрати чинності 16 травня 2000 року Указу Президента України № 923/96 аналогічна норма була закріплена і в пункті 34.5 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року № 75. Цей наказ втратив чинність згідно з наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 259.

Натомість пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 ,,Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На підставі вище наведеного суд вважає, що вимоги заяви ОСОБА_1 щодо винесення додаткового рішення до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області не підлягають до задоволення, тому в цій частині вимог суд відмовляє позивачу у винесені додаткового рішення.

Що стосується вимог позивача виплатити йому інфляційні витрати за несвоєчасне отримання пенсії за вислуги років за період з 01.08.2003 року по 01.12.2011 року, то суд приходить до наступного висновку.

15 червня 2012 року позивач звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з остаточною заявою про уточнення та обґрунтування позовних вимог, в якій взагалі не порушував питання про нарахування та виплату інфляційних витрат за несвоєчасне отримання пенсії за вислугу років за період з 01.08.2003 до 01.12.2007 р., що підтверджується його заявою від 15.06.2012 року.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 N 1282-ХІІ індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

З висновку № 0230 судово - економічної експертизи по даній адміністративній справі від 25.05.2012 року вбачається, що оскільки ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером і розмір його заробітної плати перевищує прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, тому розмір пенсії не підлягає індексації.

Згідно ст.. 168 КАС України щодо питання додаткового судового рішення, то суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином законних підстав для задоволення заяви в цій частині вимог позивача ОСОБА_1 немає, тому суд відмовляє позивачу ОСОБА_1 у винесенні додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління МВС України в Донецькій області, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 168 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління МВС України в Донецькій області, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Суддя Кагарлицький районний суд Київської області І. І. Шевченко