Рішення № 40790880, 11.09.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4860/14

Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Черевко П.М., Сватаненка В.І.,

з участю секретаря Орлової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ТОВ «Укрспецторг групп», ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна та акту виконаних послуг з реалізації арештованого майна за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2013 року, -

встановила:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ТОВ «Укрспецторг групп», ОСОБА_3, посилаючись на те, що 29 серпня 2013 року у приміщенні ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» відбулися прилюдні торги (аукціон), де під лотом № 4 виступило арештоване майно, що є предметом договору застави №558/1-07 від 23 липня 2007 року - автомобіль легковий універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб. см., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач вважає, що зазначені прилюдні торги 29 серпня 2013 року проведені з істотними порушеннями процедури їх проведення, за ціною, значно нижчою за ринкову, оцінку проведено без повідомлення позивача, протокол прилюдних торгів складався на аркуші невстановленого зразку, що призвело до грубого порушення прав ОСОБА_2, у зв'язку із чим торги мають бути визнані недійсними.

Відповідачі позов не визнали.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недійсними прилюдні торги, що відбулися 29 серпня 2013 року та проведені ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», - аукціону з реалізації лота № 4 - арештованого майна у порядку виконання виконавчого листа, виданого 8.08.2012 року Приморським районним судом м. Одеси по справі 2/1522/9186/11, з реалізації транспортного засобу марки LEXUS GX 470, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_2, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_3 сірого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_2, визнано недійсним протокол № 16-0383/13, складений ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», проведення 29 серпня 2013 року аукціону з реалізації арештованого майна у порядку виконання виконавчого листа, виданого 8.08.2012 року Приморським районним судом м. Одеси по справі 2/1522/9186/11, з реалізації транспортного засобу марки LEXUS GX 470, 2005 року випуску, д.н. НОМЕР_2, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_3 сірого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_2, повернуто сторони у попередній стан, що передув проведенню аукціону з реалізації арештованого майна 29 серпня 2013 року, що визнаний судом недійсним.

Стягнуто у рівних частках з ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 114,70 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_3, вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, 28.03.2014 року надав до суду апеляційну скаргу про його скасування та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищезазначеній нормі закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до кредитного договору №1835/1-07 від 23 липня 2007 року, КБ «ПОРТО-ФРАНКО» надав ОСОБА_2 кредит на придбання автомобіля в сумі 49 600,0 доларів США на строк до 20 липня 2012 року.

В забезпечення виконання умов кредитного договору, згідно договору застави №558/1-07 від 23 липня 2007 року, ОСОБА_2 передав у заставу придбаний за кредитні кошти транспортний засіб - автомобіль легковий універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб.см., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зазначений автомобіль належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС №052209, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ МВС України у Одеській області 21 липня 2007 року. Заставна вартість автомобіля на час укладення договору застави складала 292 900,0 гривень, як це вбачається з укладеного договору застави. Обмеження щодо відчуження зазначеного транспортного засобу, зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 31 липня 2007 року.

03.08.2011 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по цивільній справі №2/1522/9186 за позовом ПАТ «ПОРТО-ФРАНКО» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого позов задоволено - стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №1835/1-07 від 23 липня 2007 року в сумі 263 316,85 гривень.

На підставі зазначеного рішення та виконавчих листів, виданих Приморським районним судом м. Одеси 08.08.2012 року, державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Саламахою В.В., відкрито виконавчі провадження за реєстраційними номерами ВП № 34050858 та ВП № 34051684 щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №1835/1-07 від 23 липня 2007 року в розмірі 263 316,85 грн.

01 березня 2013 року державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Саламахою В.В. складено акт опису й арешту майна ОСОБА_2 автомобіля легкового універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб. см., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

04 квітня 2013 року на вимогу банка проведено оцінку вищезазначеного майна. Згідно висновку про вартість майна від 04 квітня 2013 року, ринкова вартість зазначеного автомобіля склала 204 100,0 гривень. Як стверджує позивач, 08.07.2013 року Другим Приморським відділом ДВС проведена переоцінка заставного майна та визначено його вартість у розмірі 202 059,0 гривень.

Другим Приморським відділом ДВС 07.08.2013 року проведена повторна переоцінка заставного автомобіля, після чого його вартість визначена у розмірі 161 647,20 гривень. Зазначені обставини в судовому засіданні визнані відповідачем, а, отже, не підлягають доведенню у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

29 серпня 2013 року у приміщенні ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» відбулися прилюдні торги (аукціон), де лотом № 4 виступало арештоване майно, що є предметом за договором застави №558/1-07 від 23 липня 2007 року - автомобіль легковий універсал марки LEXUS GХ470, 2005 року випуску, об'єм двигуна 4664 куб. см., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

За протоколом №16-0383/13 проведення аукціону з реалізації арештованого майна переможцем аукціону став ОСОБА_3, ціна продажу майна - склала 163 700,0 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що прилюдні торги від 29.08.2013 року проведені із значним порушенням процедури проведення торгів, з порушенням державним виконавцем вимог ст.ст. 58, 62 ЗУ «Про виконавче провадження», а торгівельною організацією не здійснено ведення протоколу.

Колегія суддів не погоджується з думкою суду першої інстанції та вважає її помилковою з огляду на наступне.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, І зазначаються Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення І виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, а також Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст. 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

При цьому, аналіз положень Закону та Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення аукціонів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна, як його продаж на аукціоні, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону та п. п. 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5).

На думку колегії суддів, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що, відповідно до положень вказаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Правила ж проведення аукціонів визначаються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.

Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в ч. 5 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження». Порядком визначаються дії організаторів до проведення аукціону, порядок його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.

Таким чином, судом першої інстанції помилково не звернуто увагу на той факт, що, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та переході права власності до покупця - переможця аукціону, має місце правочин, який може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення аукціону, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсними.

Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо складання протоколу № 16-0383/13 від 29 серпня 2013 року, що він складений у відповідності до п.4.8 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, а саме - в ньому наявні всі суттєві ознаки такого протоколу, такі як: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону), розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати.

Крім цього, судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права, а саме застосування статті 33 ЦПК України.

Так, в ході розгляду справи судом першої інстанції з власної ініціативи змінено статус третьої особи - ОСОБА_3 на співвідповідача. При цьому, клопотання з боку позивача про це до суду не надходило.

За правилами ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача лише за клопотанням позивача.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З врахуванням вищезазначеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, стягнення у рівних частках з ТОВ «Укрспецторг групп» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат за сплачений судовий збір у розмірі 114, 70 грн., відмовивши в цій частині в задоволенні позову.

Виключити з резолютивної частини рішення суду висновок про повернення сторін у попередній стан, що передував проведенню аукціону з реалізації арештованого майна 29 серпня 2013 року.

В решті рішення залишити без змін.

Керуючись п.3 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2013 року змінити.

Скасувати рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ТОВ «Укрспецторг групп», ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна та стягнення у рівних частках з ТОВ «Укрспецторг групп» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судових витрат за сплачений судовий збір у розмірі 114, 70 грн., відмовивши в цій частині в задоволенні позову.

Виключити з резолютивної частини рішення суду висновок про повернення сторін у попередній стан, що передував проведенню аукціону з реалізації арештованого майна 29 серпня 2013 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді П.М.Черевко

В.І.Сватаненко