Ухвала суду № 40790263, 30.09.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/9617/13-ц Провадження № 22-ц/795/667/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Лямзіна Н.Ю. Доповідач - Литвиненко І. В.

О К Р Е М А У Х В А Л А

30 вересня 2014 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Страшного М.М., Шарапової О.Л.при секретарі:Шкарупі Ю.В.за участю:ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 6 лютого 2014 року та на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 8 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2013 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя, а ОСОБА_6 звернулась з зустрічною позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги сторін були задоволені частково. Суд визнав об'єктами спільної сумісної власності АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; автомобіль марки „Hyndai Accent"; автомобіль марки „Mitsubishi Pajero Sport"; автомобіль марки „ВАЗ 21213"; гаражі в автокооперативі № 8 по вул.Мстиславській, 98а, в м.Чернігів, за НОМЕР_1 та за НОМЕР_2; гараж в автокооперативі № 39 по вул.Кірова, за НОМЕР_3 причеп легковий, марка саморобний, 2005 року випуску; човновий мотор, зброю в кількості 6 одиниць; земельну ділянку в дачному кооперативі Механізаторів, а також поділив майно між подружжям, виділивши у власність ОСОБА_5, серед іншого: причеп легковий, марка саморобний, 2005 року випуску; човновий мотор, вартістю 46386 грн., зброю в кількості 6 одиниць; земельну ділянку в дачному кооперативі Механізаторів.

За апеляційною скаргою ОСОБА_5 рішення суду було скасовано через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовів.

Встановивши при розгляді справи порушення закону, апеляційний суд вважає за потрібне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст.215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зверталась увага на те, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у ст.ст.215-217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено: розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні, вартість майна, яке належить стягнути, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде, та інше.

Незважаючи на наведені вимоги законодавства, суд першої інстанції (головуючий суддя Лямзіна Н.Ю.) не з'ясував кому належить причеп, марка саморобний, 2005 року випуску; земельна ділянка в дачному кооперативі Механізаторів, наявність човнового мотору, та власником якої зброї був ОСОБА_5

Наслідком допущених порушень стало те, що суд виділив у власність ОСОБА_5 причеп, марка саморобний, 2005 року випуску, який ще 31.08.2007 року був проданий ОСОБА_5 (а.с.26) і з 10.09.2007 року право власності на цей причеп зареєстроване за іншою людиною (ОСОБА_8 а.с.171 зв.).

Крім того, суд першої інстанції виділив у власність ОСОБА_5 земельну ділянку в дачному кооперативі Механізаторів, при цьому суд навіть не з'ясував наявність такого кооперативу (правильна назва „Садівниче товариство „Механізатор"), наявність у власності сторін там земельної ділянки. Це призвело до того, що суд, в порушення положень ст.ст.12, 118 ЗК України, виділив у власність земельну ділянку у кооперативі, якого не існує, і земельну ділянку, яка ніколи не перебувала у власності сторін.

Також ОСОБА_5 був виділений у власність човновий мотор, вартістю 46386 грн. Однак, суд не зазначив, який саме мотор виділявся у власність, так як серед майна, що підлягало поділу, було відповідачем зазначено два мотори: човновий мотор Suzuki DF-140TLK7, вартістю 45000 грн., та човновий мотор BF5SE, вартістю 5567,95 грн. Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що човновий мотор човновий мотор Suzuki DF-140TLK7, вартістю 45000 грн., був викрадений і за рішенням суду ОСОБА_5 отримав 03.07.2013 року компенсацію за викрадений мотор (а.с.25). Сторони в судовому засіданні пояснили, що компенсація за викрадений мотор становить 45000 грн., а решта грошей це були витрати по цивільній справі, які поніс ОСОБА_5 Таким чином, суд першої інстанції виділив ОСОБА_5 майно, якого не було в наявності на час розгляду справи.

Крім того, ОСОБА_5 було виділено у власність 6 одиниць зброї. При цьому, суд першої інстанції навіть не перевірив, на яку конкретно зброю ОСОБА_5 має право носіння та зберігання, яка конкретно зброя у нього була у власності. В матеріалах справи мались дані лише на дві одиниці зброї (а.с.46), а саме: мисливську гладкоствольну зброю „Beretta Optima", 1 ств., 12калібр., № НОМЕР_4 ствол № НОМЕР_5, та мисливську гладкоствольну зброю Benelli, 1 ств., 20 калібр, № НОМЕР_6 а наявність та належність іншої конкретної зброї суд не встановлював. Своїм рішенням суд першої інстанції дозволив ОСОБА_5 стати власником 6 одиниць зброї на власний розсуд, що є недопустимим зважаючи на об'єкт власності.

Наведені порушення норм матеріального та процесуального права можуть свідчити або про незнання суддею діючого законодавства, або про неуважність при розгляді справ.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд вважає за доцільне дану окрему ухвалу направити до Деснянського районного суду м.Чернігова для обговорення на зборах суддів і недопущення в подальшому подібних випадків.

Керуючись ст.ст. 211, 320 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Про вищенаведене довести до відома голови Деснянського районного суду м.Чернігова для обговорення на зборах суддів.

Окрема ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: