Ухвала суду № 40789300, 06.10.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"06" жовтня 2014 р. Справа № 918/213/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши заяву від 02.10.2014 р. ПАТ "Рівнеазот" про зняття арешту з майна та коштів боржника у справі №918/213/13-г

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення 3% річних в розмірі 19701252 грн. 76 коп.

за участю прокуратури міста Рівне

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Рівненської області 26.03.2013 р. прийнято рішення у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення 3% річних в розмірі 19 701 252 грн. 76 коп., яким позов задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2014 р. дане рішення суду залишено без змін.

01 жовтня 2014 року від прокуратури міста Рівне через канцелярію суду надійшло письмове повідомлення №56-7945вих-14 про вступ у справу №918/213/13-г. Повідомлення органу прокуратури №56-7945вих-14 від 01.10.2014 р. було прийнято судом.

Ухвалою від 01.10.2014 р. відстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.03.2013 р. у справі №918/213/13-г строком на 3 роки.

03 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою №4269 від 02.10.2014 р. про зняття арешту з усього майна та коштів ПАТ "Рівнеазот", які накладені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у виконавчому провадженні №43695159.

На подану заяву господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.60 ЗУ "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За частиною 1 статті 82 ГПК України рішення суду приймається при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково).

Із системного аналізу наведених правових норм розуміється, що питання зняття арешту повинно вирішуватися в порядку позовного провадження, та лише у випадках, передбачених законодавством, з урахуванням розмежування компетенції адміністративних та господарських судів.

Поряд з тим, чинний господарський процесуальний кодекс України не передбачає процедури звернення боржника до господарського суду із заявою про зняття арешту з усього майна та коштів боржника, накладеного органом ДВС, в межах уже розглянутої справи про стягнення коштів з даного боржника.

Слід зауважити, що у пункті 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може за результатами розгляду скарги на дії органу ДВС зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За наведеного у суду відсутні будь-які правові підстави приймати до розгляду в межах розглянутої справи №918/213/13-г заяву ПАТ "Рівнеазот" №4269 від 02.10.2014 р. про зняття арешту з усього майна та коштів ПАТ "Рівнеазот", які накладені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у виконавчому провадженні №43695159.

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву №4269 від 02.10.2014 р. про зняття арешту з усього майна та коштів боржника повернути до ПАТ "Рівнеазот".

Суддя Бережнюк В.В.