Рішення № 40789124, 20.08.2014, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1142/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2014 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Шаповал Т.В.

при секретарі - Лавріненко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за надання послуг по теплопостачанню за період з 01 липня 2011 року по 01 лютого 2014 року в сумі 2 736грн. 32коп., які отримані за адресою: АДРЕСА_1..

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просила суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за період з 01 липня 2011 року по 01 лютого 2014 року в сумі 2 736 грн. 32 коп., індекс інфляції в сумі 32, 36 грн. та 3% річних в сумі 96, 93 грн. Також просила суд стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов визнали. Вказували, що мають скрутне матеріальне становище та мають змогу погашати заборгованість лише частково.

Інші відповідачі в судове засідання не з»явилися, судом повідомлялись належним чином. Причини неявки суду не повідомляли.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються позивачем за цією адресою.

За період з 01 липня 2011 по 01 лютого 2014 року відповідачем як власником житлового приміщення отримано послуги від позивача, але плата за них внесена не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 2 736 грн. 32коп.

Враховуючи, що саме ОСОБА_3 є власником даної квартири, що було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, суд приходить до висновку, що заборгованість з оплати таких витрат має бути сплачена лише ними.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За нормами ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3на користь позивача 2 736 грн. 32 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Крім того, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 209, 213 -215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 / ідентифікаційний код - НОМЕР_1/ на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (р/р 260363119530 в ТВБВ №10016/0112 філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331476, код 03338030) суму заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 2 736 грн. 32 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію, компенсацію інфляційних втрат підприємства в розмірі 32 грн. 36 коп., 3% річних в розмірі 96 грн. 93 коп., всього стягнути 2 865 грн. 61 коп.

В задоволенні позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 / ідентифікаційний код - НОМЕР_1/ на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" кошти в розмірі 243 грн. 60 коп. понесених позивачем судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення рішення.

Головуючий Т.В.Шаповал