Рішення № 40788463, 02.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16217/14 02.10.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовскій А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16217/14

за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м. Київ,

про стягнення 2 226,46 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

за участю представників сторін:

позивача - Шевельової Є.О (довіреність від 20.12.2013 №731/2013);

відповідача - Подкуйко О.Ю. (довіреність від 02.01.2014 №8).

Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» (далі - ПАТ «Просто-Страхування») звернулося до господарського суду міста Києва про стягнення з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - ПАТ «АСК «Інго Україна») 2 226,46 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 02.10.2014 представник позивача подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2014 зі справи № 910/19632/13; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2014 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи викладених у відзиві від 22.09.2014, в якому зазначено, що відповідно до статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди; 14.05.2014 ПАТ «Просто-Страхування» звернулося до ПАТ «АСК «Інго Україна» із заявою № 04-2770 про страхове відшкодування у сумі 2 226,46 грн., тобто позивач звернувся до відповідача більше, ніж через рік з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП); ПАТ «АСК «Інго Україна» було надіслано на адресу позивача лист від 21.05.2014 № 2178, яким повідомлено ПАТ «Просто-Страхування», що останньому відмовлено у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі; при цьому, стаття 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містить чітких приписів щодо того, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування стосуються лише страхувальника; позивач в даному випадку є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, відповідно на нього поширюється дія вказаної статті; на підставі викладеного відповідач просить суд відмовити ПАТ «Просто-Страхування» у задоволенні позовних вимог.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.12.2010 ПАТ «Просто-Страхування» (страховик) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3; страхувальник, вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 205319 серії АТК (далі - Договір), предметом якого є: майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом автомобілем «Siat CORDOBA»; строк дії Договору з 10.12.2010 до 09.12.2011.

22.09.2011 о 09 год. 05 хв. у м. Києві на вулиці Саперно-Слобідській сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля «Siat CORDOBA» під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Ford» під керуванням ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4), в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.10.2011 зі справи № 3-8708/11 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на шість місяців.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 25.11.2011 постанову від 17.10.2011 змінено в частині застосування стягнення, в решті постанова суду залишена без змін.

Відповідно до рахунку від 22.09.2011 № С300181462/СС00124427 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Siat CORDOBA» становить 2 226,46 грн.

22.09.2011 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено звіт № 12167/5192 про оцінку автомобіля «Siat CORDOBA», відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Siat CORDOBA», становить 2 026,34 грн.

28.09.2011 позивачем від ОСОБА_3 отримано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

03.10.2011 ПАТ «Просто-Страхування» складено страховий акт і розрахунок страхового відшкодування № 5192, відповідно до яких сума страхового відшкодування складає 2 226,46 грн.

На підставі зазначеного страхового акта позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив товариству з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» страхове відшкодування у сумі 2 226,46 грн. (що підтверджується платіжним дорученням від 05.10.2011 № 16263).

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника «Ford» як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПАТ «АСК «Інго Україна» за полісом № АА/5110354, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач звернувся 14.05.2014 із заявою про страхове відшкодування № 04-2770 з порушенням строку, встановленого статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ПАТ «АСК «Інго Україна» надіслало ПАТ «Просто-Страхування» лист від 21.05.2014 № 2178, в якому відмовило у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки ДТП сталося 22.09.2011, а заява позивача надійшла 19.05.2014.

Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання відповідача на вказану норму є безпідставним, оскільки право особи на звернення до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу не може бути обмежене законом та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, строк встановлений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для подання потерпілим чи іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, заяви про страхове відшкодування не є тотожним із строком позовної давності.

Наведеної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 23.04.2014 № 910/16932/13.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до звіту від 22.09.2011 № 12167/5192 про оцінку автомобіля «Siat CORDOBA» з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вказаний збиток становить 2 026,34 грн.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що відшкодуванню позивачеві підлягає саме оцінена шкода, сума якої є меншою, ніж фактичні витрати, а тому позов слід задовольнити частково, стягнувши з ПАТ «АСК «Інго Україна» 2 026,34 грн.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673): 2 026 (дві тисячі двадцять шість) грн. 34 коп. страхового відшкодування і 1 662 (одну тисячу шістсот шістдесят дві) грн. 78 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.2014.

Суддя О. Марченко